Чого очікувати від нового Верховного Суду?

1482 перегляди
Вівторок, 12 грудня 2017, 13:00
Роман Куйбіда
заступник голови правління Центру політико-правових реформ, член Громадської ради доброчесності

15 грудня цього року почне здійснювати правосуддя новий Верховний Суд.

Як відомо, у 2016 році змінами до Конституції було запущено судову реформу, яка дала можливість започаткувати реорганізацію судової системи. Зокрема, замість трьох вищих судів і Верховного Суду України створено новий Верховний Суд.

Відбір суддів через конкурс тривав майже рік, і ось президент призначив 113 осіб на посади суддів нового Верховного Суду. Наскільки був чесним конкурс і як його змогли пройти 25 кандидатів з негативними висновками від Громадської ради доброчесності – це предмет окремого дослідження.

Натомість ми вирішили з’ясувати очікування правників від нової інституції.

З 28 листопада по 3 грудня було проведено онлайн-анкетування серед юристів, аби з’ясувати, чи є в правничій спільноті довіра до цього Суду і які очікування від нього. Наскільки він зможе протистояти політичному впливу збоку влади, якою мірою буде некорумпованим?

Всього в опитуванні взяли участь 340 правників, з яких 36 суддів. Звернемо увагу, що цифри не відображають настрої всього суспільства – зазвичай суспільство набагато критичніше оцінює судову владу і реформи, ніж професійне середовище.

Чи є довіра?

Повністю або здебільшого довіряють новому Верховному Суду 41% опитаних правників, 39% довіряють лише окремим суддям, 9% не довіряють повністю. На фоні загальної недовіри до судів це – непоганий показник, але, на жаль, до початку діяльності цього Суду баланс довіри-недовіри все-таки складається не на користь нового Верховного Суду.

Водночас серед опитаних суддів рівень довіри вищий – майже дві третини довіряють повністю або переважно, і одна третина довіряють лише окремим суддям.

45% опитаних юристів вірить у те, що судді нового Верховного Суду будуть доброчесними (зокрема, некорумпованими), і майже стільки ж (42%) – не вірять у це. Водночас судді готові більше вірити своїм колегам у цьому аспекті. Ймовірно, висока зарплата в новому суді і пильна увага суспільства додають більше впевненості оптимістам.

Найгірші результати стосуються питання про спроможність нового Верховного Суду протистояти політичним впливам.

Аж 57% опитаних правників не вірять, що він зможе продемонструвати стійкість від таких впливів. Лише 34% демонструють оптимізм у цьому питанні. Серед опитаних суддів також більше тих, хто не вірить у здатність нового Верховного Суду протидіяти впливам політиків, ніж тих, то вірить.

Виглядає, що Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада правосуддя не змогли забезпечити впевненість у чесності результатів конкурсу та відсутності політичних впливів на них. На жаль, це створило досить крихкий фундамент для початку діяльності нового Верховного Суду.

Однак доброю новиною є те, що 55% опитаних правників усе-таки вірять, що новий Верховний Суд зможе позитивно вплинути на підвищення довіри громадян та бізнесу до української системи правосуддя. І 33% не вірять у це.

Вочевидь, це пов’язано з очікуваннями. Верховний Суд повинен буде вживати дієвих заходів, щоб виправдати проведення реорганізації судів найвищого рівня.

На які новації очікує правниче середовище?

Респонденти поділилися своїми очікуваннями від діяльності нового Верховного Суду. Передусім від ВС юристи очікують запровадження таких новацій:

– створення електронної бази позицій Верховного Суду зі зручною системою пошуку;

– нова добре структурована форма судового рішення і легка для розуміння мова;

– онлайн-трансляція всіх відкритих судових засідань;

– повноцінна комунікація зі сторонами через інтернет (електронний суд);

– регулярні публічні звіти перед суспільством;

– регулярне опитування громадської та експертної думки і реагування на неї;

– проведення прес-конференцій після кожного важливого рішення.

Результати дослідження також показали: опитані судді більше схиляються до того, що Верховному Суду треба організовувати в себе як екскурсії, так і лекції.

Крім цього, кожне важливе рішення має супроводжуватися прес-конференцією, де журналісти зможуть поставити ті запитання, які насправді хвилюють громадськість.

Зокрема, прес-конференції – це відповідь на питання, як можна пояснити суспільству, чому суд ухвалив саме таку постанову, а не іншу. Це важливо, адже окремі респонденти пропонували такий варіант новацій, як "має бути чітко і безсумнівно зрозуміло ЧОМУ суд вирішив САМЕ ТАК".

Якими мають бути нові стандарти поведінки судді?

Більше половини правників упевнені в тому, що судді нового Верховного Суду мають запровадити передусім такі нові стандарти поведінки, як:

– по-перше, негайне оприлюднення фактів втручання збоку політиків і публічних службовців, інших осіб у діяльність Верховного Суду;

– по-друге, у разі обґрунтованих публічних звинувачень у нечесній поведінці – звільнення судді з власної ініціативи.

Крім того, опитані респонденти, за винятком суддів, на третє місце поставили вимогу не приватизовувати житло, виділене як службове.

Водночас судді вважають важливішим, щоб судді нового Верховного Суду вели публічні комунікації (персональні блоги, виступи на радіо і телебаченні, інтерв’ю тощо), а також відмовилися від автопарку зі службовими авто для кожного судді.

Не виключено, якби опитувальник передбачав заборону судді відвідувати Адміністрацію президента, цей пункт також би набрав найбільшу кількість голосів.

Хто мав би очолити новий Верховний Суд?

41% опитаних правників переконані, що очільниками нового ВС мали бути судді нового Верховного Суду, які перед призначенням працювали на науковій чи адвокатській ниві.

На противагу їм, 15% воліють бачити очільниками Суду попередніх суддів Верховного Суду України чи суддів вищих спеціалізованих судів, і лише 12% впевнені, що очолювати його мають судді-вихідці з місцевих чи апеляційних судів.

Дослідження показує, що самі судді схильні більше вірити своїм суддям-колегам у питанні очолення Суду, аніж науковцям чи адвокатам.

68% респондентів схиляються до того, що репутація всіх очільників нового Верховного Суду і касаційних судів у його складі не повинна бути заплямованою, зокрема має бути відсутнім негативний висновок Громадської ради доброчесності щодо їх кандидатур.

Водночас опитані судді відводять першості попередній суддівський досвід, а бездоганна репутація і відсутність негативних висновків ГРД – на п’ятому місці (останнє обрав лише кожен четвертий суддя).

Таким чином, у випадку обрання головою нового Верховного Суду Валентини Данішевської, думка більшості опитаних правників врахована: вона – "виходець" з недержавного сектору і має бездоганну репутацію.

Водночас її заступником та головами чотирьох касаційних судів у складі нового Верховного Суду стали виключно попередні очільники вищих спеціалізованих судів: усі, крім одного, попередньо отримали висновок від ГРД про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.

На жаль, це може утвердити в думці, що очільників вищих судів навмисне "проводили" через конкурс, десь змінюючи заздалегідь визначені правила конкурсу, десь ігноруючи факти, наведені у висновках від ГРД, щоб вони стали головами касаційних судів у складі нового Верховного Суду.

Не виключено, що якби опитування проводилося після, а не до обрання очільників касаційних судів, результати могли би бути більш песимістичними.

Опитування показало, що на початку діяльності нового Верховного Суду правники мають досить високі очікування від нього, попри те, що більшість не вірить у його спроможність протистояти політичним впливам, і багато висловлюють сумнів у здатності суддів бути доброчесними.

Чи зможуть судді Верховного Суду зламати суспільні стереотипи про суддів як прислужників у політичної чи економічної еліти, чи навпаки змарнують очікування щодо нових стандартів поведінки, – покаже час.

Усе-таки хочеться бути оптимістами і вірити, що новий Верховний Суд не лише не розгубить той кредит довіри, а й примножить його.

Роман Куйбіда, Ярина Бусол, Центр політико-правових реформ, спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Економіка та квантова механіка
Квантова механіка зробила стрибок у фізиці і змінила світ. Такий же прорив потрібний у нашому розумінні економічних процесів.
Любовні романи
Такі тут порядки – правами людини в Туреччині крутять, як кому заманеться.
Гуртом і батька легше бити: як громада може не допустити корупціонера до влади
У Селидовому на Донеччині громада не допустила призначення заступником мера лояльного до нього чиновника з корупційним минулим. Як цей досвід можуть використати інші громади в Україні?
Як "повернути" Донбас. Усе дуже просто
На всі запитання чи дискусії на тему майбутнього Донбасу в мене завжди однакова відповідь – діти. Саме діти, які там продовжують жити, і врятують Донбас.
Легкодоступна Україна: як секс-туризм став нашою міжнародною візитівкою
Значна частина іноземних гостей – секс-туристи, які шукають легкодоступних дівчат.
В’язниця Леді Ю
Качанівська колонія давно стала відома далеко за межами Харкова. Тут у 2011-2012 роках відбувала покарання Юлія Тимошенко.
Свобода самовираження і громадський порядок: пошук балансу перед Маршем рівності
Потрібно пам'ятати, наскільки важливо, щоб масові заходи відбувалися мирно, без страху насильства та заворушень.