Законопроект "про реінтеграцію Донбасу": рівняння з багатьма невідомими

2552 перегляди
Середа, 17 січня 2018, 12:00
Олена Луньова
експерт Центру інформації про права людини

У вівторок, 16 січня, Верховна Рада почала розглядати проект закону №7163 "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях".

Хоча цей проект часто називають "законопроектом про реінтеграцію Донбасу", він регулює зовсім інше коло питань.

У першій, президентській, редакції документ був схожий більше на політичну декларацію: Російська Федерація визнавалася державою-агресором, частина території Донецької та Луганської областей – окупованими.

Відповідно до пояснювальної записки, проект мав на меті створення нової правової основи для вирішення завдання з відсічі ворожій агресії на Донбасі, а в перспективі – для відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного кордону.

Після ухвалення в першому читанні законопроект направили на доопрацювання в комітет ВРУ з питань національної безпеки та оборони, де до відносно невеликого тексту проекту (він налічує всього 11 статей) народні депутати подали 673 правки.

До другого читання комітет врахував повністю близько сотні правок. Значну частину з них подали депутат від "Народного фронту" Сергій Пашинський, який є головою комітету, та Іван Вінник – депутат фракції БПП, який є секретарем того ж комітету (37 пропозицій, і всі було враховано).

На жаль, багато правок є дуже контраверсійними.

У них, на думку правозахисників, криються численні ризики непропорційних обмежень і навіть порушень прав людини. Йдеться не тільки про свободу пересування, але й про право на приватність, на свободу й особисту недоторканність і навіть право на життя.

Наприклад, пропонується надати органам сектору безпеки й оборони та іншим державним органам України "спеціальні повноваження", необхідні для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони.

Такі спеціальні повноваження пропонується надати в "зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій", межі яких визначає Генштаб.

Де пролягатиме межа цих зон безпеки, які це "спеціальні повноваження", яким "іншим" державним органам вони будуть надані – поки що невідомо. Як і невідомо, яким чином ці спеціальні повноваженні будуть обмежуватися і контролюватися.

Відповідно до запропонованої комітетом редакції статті 10 проекту, силовикам у зонах безпеки (включно з іншими службовими особами, що можуть бути залучені до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони), передбачалося надати право:

застосовувати зброю та спеціальні засоби щодо осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення або інші дії, що перешкоджають виконанню "законних вимог", або вчиняють дії, пов'язані з несанкціонованою спробою проникнення в район здійснення зазначених заходів;

– затримувати та доставляти осіб до органів Національної поліції;

– перевіряти документи в громадян та посадових осіб, а в разі відсутності документів – затримувати їх для встановлення особи;

– здійснювати особистий догляд, огляд речей, транспортних засобів;

– тимчасово забороняти або обмежувати рух транспортних засобів і пішоходів на вулицях і дорогах;

– входити (проникати) в житлові та інші приміщення, використовувати транспортні засоби осіб тощо.

У сесійній залі під час постатейного обговорення цю норму депутати не підтримали. Проте поки незрозуміло, якою буде фінальна формула "спеціальних повноважень" у кінцевому варіанті тексту законопроекту.

І таких "невідомих" в тексті законопроекту №7163 дуже багато. Це, мабуть, – найперший та найсерйозніший його ризик.

Адже в такому разі спрогнозувати наслідки ухвалення законопроекту, тобто яким чином і кого він буде стосуватися, майже неможливо.

Ще один приклад невизначенності, яку залишають автори законопроекту, – це поширення дії закону "Про забезпечення прав та свобод і правовий режим на тимчасово окупованій території України" на територію в Донецькій та Луганській областях, що є окупованою, "з урахуванням необхідних змін (mutatis mutandis)".

Варто зауважити, що закон, про який ідеться, стосується Криму та Севастополя, тож, звичайно, до нього потрібно внести зміни, щоб він адекватно діяв і для сходу країни.

Але під час роботи над текстом комітет вирішив піти іншим шляхом й обмежитися фразою про урахування необхідних змін у майбутньому. Коли вони відбудуться, яких статей закону будуть стосуватися, як будуть сформульовані – невідомо.

Тож зараз, якщо Рада підтримає цю редакцію проекту №7163, мешканці окупованих територій Донецької та Луганської областей для призначення пенсії повинні будуть підтверджувати факт неодержання пенсії та соціальних послуг від органів Російської Федерації. Чи, наприклад, звертатися за судовим захистом прав виключно до судів міста Києва.

Така невизначеність не може допускатися в текстах законів, які повинні мати чіткі формулювання правових норм, як того вимагає Конституція України.

Також за дужками обговорень у Раді чомусь залишаються і питання, чи буде припинено антитерористичну операцію в разі ухвалення законопроекту №7163. І хоча в тексті проекту про це не сказано прямо, у пояснювальній записці зазначено, що масштабами, характером та тривалістю проведення АТО не відповідає завданням звільнення окупованих територій.

Крім того, за збереження АТО з паралельним розгортанням заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, є високий ризик конкурування двох відомств – СБУ та Генштабу – які будуть мати багато повноважень, що перетинаються.

Тож, скоріше за все, АТО буде скасовано. Але водночас припинить своє існування закон "Про тимчасові заходи на період проведення АТО".

Наразі саме цей закон регулює питання сплати по кредитних зобов’язаннях, дії документів дозвільного характеру, діяльності переміщених вишів, забезпечення права на спадкування в Донецькій та Луганській областях тощо.

Тож невідомо, яким чином усі ці питання будуть вирішуватися після припинення АТО.

Можна ще багато говорити про ризики та "невідомі", які містить нова редакція проекту №7163. Проте найбільшою проблемою, на мій погляд, залишається невизначеність мети його ухвалення.

Якщо цей законопроект повинен стати політичною декларацією, вираженою державницькою позицією щодо Росії, наслідків військової агресії, тоді цей текст не повинен містити норми, які регулюють реалізацію прав та свобод, а іноді – навіть їх значно обмежують.

Адже наявність таких положень призведе до обгрунтовано справедливої критики щодо намагань де-факто ввести воєнний стан в обхід передбачених законом процедур.

Якщо ж проект №7163 – для "внутрішнього споживача", і він регулює питання, що стосуються прав та свобод тих, хто проживає на окупованих територіях чи в прилеглих зонах, тоді він повинен відповідати на всі питання, які виникають внаслідок окупації: від податків до освіти.

Бо нам не потрібен будь-який закон про тимчасово окуповані території.

Нам потрібен той, що може сприяти миру.

Адже, за останніми дослідженнями, мир – це саме те, що відповідає очікуванням українців.

Олена Луньова, експерт Центру інформації про права людини, спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
#Прикрути. Чому українці без тепла, але всі діють за законом
Спочатку #прикрути, #украінці ви чудові, а через півроку ТКЕ без газу, а "чудові українці" без тепла, але всі формально діють за законом.
Коли секс не про секс: проміскуїтет та інші підміни
Відчуття себе, своїх істинних потреб та їхнє адекватне задоволення – важлива умова психічного здоров'я.
Знай свої права: як доступ до правосуддя підвищує якість життя
Доступ до правосуддя разом з правовою обізнаністю дають змогу громадянам отримати те, що їм належить по праву.
Наше студентство за кордоном: розпрощатися не зможемо повернути?
Чому студентство вирішило поїхати в закордонні університети? Здебільшого тому, що незадоволені умовами життя в Україні, а ще хочуть кращі знання або диплом, щоб працювати в ЄС.
"Топографія пам'яті": ми – те, що ми пам'ятаємо
"Топографія пам'яті" Мартіна Поллака це збірка есеїв, написана в різні роки австрійським письменником, журналістом та перекладачем, що спеціалізується на історії Центральної та Східної Європи.
Чому українці не люблять українське
В Україні чимало компаній виробляють сучасні якісні товари, але вітчизняні споживачі їх не цінують. У чому річ? (рос.)
Коли ламається смартфон, або Що буде, якщо ваша бабуся з'явиться у Instagram
Людмилі Йосипівні за кілька місяців буде 70. Смартфон їй купили зо півроку тому. З того часу бабуся перестала бурчати на нас, що ми "сидимо в телефоні", – провела інтернет і стала пропадати в ньому.