Окупаційні вибори. Хто рахуватиме голоси Путіна в Криму?

1163 перегляди
Четвер, 15 березня 2018, 09:15
Назар Бойко
моніторингово-аналітична група "Цифра"

18 березня 2018 року росіяни обиратимуть президента. У цей самий час чотири роки тому в Москві Володимир Путін підписав Договір про прийняття Криму до складу Росії.

Таким чином, для 1,8 мільйона виборців АРК ці вибори стануть першими з часу початку окупації виборами президента РФ.

Протягом останніх десяти років ми багато дізналися про те, чому авторитарні режими проводять вибори, і як цей інститут допомагає їм вирішити проблеми виживання. Ми знаємо набагато менше про те, як вони організовують і проводять вибори на окупованих територіях.

Ми поставили перед собою два питання: як окупаційний режим стратегує над мобілізацією членів виборчих комісій? І які фактори впливають на його рішення?

Виборча адміністрація має значення. Вона відповідає за надання базових адміністративних сервісів – уточнення списків виборців, видачу і підрахунок бюлетенів, встановлення результатів голосування на виборчих дільницях.

Однак як бюрократи місцевого рівня члени виборчих комісій володіють значною свободою як в ухваленні рішень, так і в діях. Ця свобода може варіюватися від легального визнання бюлетеня недійсним до нелегального вкидання бюлетенів

Після захоплення Криму перед російським режимом виникла дилема, пов’язана зі створенням нової системи виборчої адміністрації.

З одного боку, йому потрібно було знайти досвідчених членів виборчих комісій, які б зуміли належним чином організувати виборчий процес.

З іншого – враховуючи статус, у якому опинився Крим після окупації, а також специфіку завдань, які можуть виникати перед виборчою адміністрацією в нових умовах, члени виборчих комісій повинні бути лояльними до режиму.

Щоб з’ясувати, як вирішувалася ця дилема, ми порівняли, яким чином Україна і Росія мобілізовували членів дільничних виборчих комісій (ДВК) у Криму.

Для аналізу ми використали дані про членів ДВК на останніх загальнонаціональних виборах у Криму під контролем України у 2012 році, а також дані про членів ДВК, задіяних у Криму до адміністрування виборів російського президента.

Перед тим, як перейти до результатів, зупинимося на основних відмінностях між українською та російською системами виборчої адміністрації.

В Україні застосовується політична модель виборчої адміністрації, за якої основні ролі у формуванні виборчих комісій належать партіям та кандидатам.

Росія використовує змішану модель, коли окрім партій участь у формуванні комісій беруть зібрання виборців за місцем проживання, праці, навчання, служби, а також місцева влада і громадські об’єднання.

Українські ДВК формуються за кілька тижнів перед днем голосування. У Росії комісії створюються строком на п’ять років і функціонують на постійній основі.

Також поруч з чинними членами комісій у Росії існує резерв членів ДВК на випадок, якщо потрібно провести заміну. В Україні партії і кандидати, які подали членів ДВК, мають першочергове право на їхню заміну в разі потреби.

У день голосування більш ніж 14000 членів ДВК працюватимуть на 1300 виборчих дільницях у Криму. 2700 з них були задіяні на виборах 2012 року в Україні. Російський режим у Криму значно оновив кадри в системі виборчої адміністрації, замінивши 80% членів ДВК.

Тим не менше, члени комісій з досвідом 2012 року сьогодні більше залучені до роботи на керівних посадах у ДВК. Якщо серед простих членів ДВК їх лише 16%, то серед голів, заступників голів і секретарів ДВК їх 32%, 26% і 23% відповідно.

Також результати статистичних тестів демонструють позитивну залежність між зайняттям керівної посади в комісії у 2012 році та ймовірністю опинитися у складі виборчої комісії на виборах 2018 року.

Далі, якщо члени ДВК у 2012 були афілійовані з Партією регіонів або її технічними партіями у виборчих комісіях, то вони з більшою ймовірністю опинялися у виборчих комісіях у Криму після окупації. "Технічність" партій ми визначали за кількістю переходів членів ДВК між політичними партіями.

Також ми використали взаємодію між лояльністю і професіоналізмом та виявили наступне: афіліація з Партією регіонів або однією з її технічних партій і одночасне зайняття керівної посади в комісії у 2012 році позитивно співвідноситься з імовірністю бути задіяним у виборчу комісію на виборах 2018 року.

В аналізі ми врахували інформацію про кількість населення і як вона корелює з кількістю залучених членів ДВК з досвідом 2012 року. Як і очікувалось, ми зафіксували негативне відношенням між цими змінними.

Що менше людей проживає в населеному пункті, у якому розташована виборча дільниця, то більше у складі виборчої комісії цієї дільниці людей з досвідом участі у виборах 2012 року.

Ймовірно, це пояснюється меншим вибором відповідних людей, які можуть виконувати функції членів комісій, у населених пунктах з меншою кількістю мешканців.

З написаного вище можна зробити кілька загальних висновків.

Перше, окупаційному режиму в Криму необхідно, щоб виборча адміністрація була лояльною. Це зумовлено як "підвішеністю" російського статусу на міжнародній арені, так і специфікою проведення виборів в авторитарних режимах.

Друге, скоріш за все, вищий рівень лояльності російський режим вирішив забезпечити "новим призовом" у виборчу адміністрацію, масово замінюючи старі кадри.

Третє, афілійованість з "дружніми" до нового режиму українськими політичними силами збільшила шанси на поновлення в системі виборчої адміністрації.

Четверте, окупаційний режим під час формування виборчих комісій зіткнувся з об’єктивними обмеженнями, які змусили його скоригувати свої стратегії. Одним з таких обмежень є кількість мешканців у населених пунктах, з яких можна було б рекрутувати членів комісій.

Вибори в Криму є важливими для російського режиму. І він до них підготувався, провівши належну роботу з системою виборчої адміністрації.

Назар Бойко, Моніторингово-аналітична група "ЦИФРА", спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Де у світі найкращі пенсійні системи
Один з найбільших викликів для політиків — яким повинен бути компроміс між платниками податків та пенсіонерами.
Як зібрати гроші на інновації у школах
Сьогодні великим ризиком для трансформації освіти в Україні (окрім політичного, звісно) є неспроможність директорів та вчителів на місцях втілювати зміни.
Як продаватимуть майно за новим кодексом з процедур банкрутства
Завдяки кодексу з процедур банкрутства Україна підніметься в рейтингу Світового банку та отримає вищі стандарти ведення бізнесу.
Brexit між популізмом та економікою: уроки та перестороги для України
Британська індустрія страшенно боїться хаосу. І десятки сторінок, присвячених у проекті Brexit питанням руху товарів – це захист британського бізнесу. Наш бізнес заслуговує на таку саму підтримку в інтеграції з ЄС.
Вулиці Ґедройця не буде? "Свободі" дорога Тверська у Києві
Чому московським візникам подобалися назви Тверська-Ямська – можна зрозуміти. Але як показують результати поіменного голосування у Київраді, є дві фракції, які не дали жодного голосу, щоб московських назв стало менше на мапі української столиці.
10 років за незрозуміле авто. Чому справ по "незаконному збагаченню" ставатиме більше
Привід для притягнення за незаконне збагачення знайдеться майже в кожного другого чиновника. Тому важливо, щоб "легкість здобичі" не запаморочила голову НАБУ і не перетворила його на інструмент політичного тиску. (рос.)
Чи почнуть місцеві бюджети заробляти на ОВДП
Місцева влада зберігає на депозитах мільярди гривень, ігноруючи більш дохідний варіант заробітку — державні облігації. Вихід — запит громад і роз'яснення уряду.