Окупаційні вибори. Хто рахуватиме голоси Путіна в Криму?

1162 перегляди
Четвер, 15 березня 2018, 09:15
Назар Бойко
моніторингово-аналітична група "Цифра"

18 березня 2018 року росіяни обиратимуть президента. У цей самий час чотири роки тому в Москві Володимир Путін підписав Договір про прийняття Криму до складу Росії.

Таким чином, для 1,8 мільйона виборців АРК ці вибори стануть першими з часу початку окупації виборами президента РФ.

Протягом останніх десяти років ми багато дізналися про те, чому авторитарні режими проводять вибори, і як цей інститут допомагає їм вирішити проблеми виживання. Ми знаємо набагато менше про те, як вони організовують і проводять вибори на окупованих територіях.

Ми поставили перед собою два питання: як окупаційний режим стратегує над мобілізацією членів виборчих комісій? І які фактори впливають на його рішення?

Виборча адміністрація має значення. Вона відповідає за надання базових адміністративних сервісів – уточнення списків виборців, видачу і підрахунок бюлетенів, встановлення результатів голосування на виборчих дільницях.

Однак як бюрократи місцевого рівня члени виборчих комісій володіють значною свободою як в ухваленні рішень, так і в діях. Ця свобода може варіюватися від легального визнання бюлетеня недійсним до нелегального вкидання бюлетенів

Після захоплення Криму перед російським режимом виникла дилема, пов’язана зі створенням нової системи виборчої адміністрації.

З одного боку, йому потрібно було знайти досвідчених членів виборчих комісій, які б зуміли належним чином організувати виборчий процес.

З іншого – враховуючи статус, у якому опинився Крим після окупації, а також специфіку завдань, які можуть виникати перед виборчою адміністрацією в нових умовах, члени виборчих комісій повинні бути лояльними до режиму.

Щоб з’ясувати, як вирішувалася ця дилема, ми порівняли, яким чином Україна і Росія мобілізовували членів дільничних виборчих комісій (ДВК) у Криму.

Для аналізу ми використали дані про членів ДВК на останніх загальнонаціональних виборах у Криму під контролем України у 2012 році, а також дані про членів ДВК, задіяних у Криму до адміністрування виборів російського президента.

Перед тим, як перейти до результатів, зупинимося на основних відмінностях між українською та російською системами виборчої адміністрації.

В Україні застосовується політична модель виборчої адміністрації, за якої основні ролі у формуванні виборчих комісій належать партіям та кандидатам.

Росія використовує змішану модель, коли окрім партій участь у формуванні комісій беруть зібрання виборців за місцем проживання, праці, навчання, служби, а також місцева влада і громадські об’єднання.

Українські ДВК формуються за кілька тижнів перед днем голосування. У Росії комісії створюються строком на п’ять років і функціонують на постійній основі.

Також поруч з чинними членами комісій у Росії існує резерв членів ДВК на випадок, якщо потрібно провести заміну. В Україні партії і кандидати, які подали членів ДВК, мають першочергове право на їхню заміну в разі потреби.

У день голосування більш ніж 14000 членів ДВК працюватимуть на 1300 виборчих дільницях у Криму. 2700 з них були задіяні на виборах 2012 року в Україні. Російський режим у Криму значно оновив кадри в системі виборчої адміністрації, замінивши 80% членів ДВК.

Тим не менше, члени комісій з досвідом 2012 року сьогодні більше залучені до роботи на керівних посадах у ДВК. Якщо серед простих членів ДВК їх лише 16%, то серед голів, заступників голів і секретарів ДВК їх 32%, 26% і 23% відповідно.

Також результати статистичних тестів демонструють позитивну залежність між зайняттям керівної посади в комісії у 2012 році та ймовірністю опинитися у складі виборчої комісії на виборах 2018 року.

Далі, якщо члени ДВК у 2012 були афілійовані з Партією регіонів або її технічними партіями у виборчих комісіях, то вони з більшою ймовірністю опинялися у виборчих комісіях у Криму після окупації. "Технічність" партій ми визначали за кількістю переходів членів ДВК між політичними партіями.

Також ми використали взаємодію між лояльністю і професіоналізмом та виявили наступне: афіліація з Партією регіонів або однією з її технічних партій і одночасне зайняття керівної посади в комісії у 2012 році позитивно співвідноситься з імовірністю бути задіяним у виборчу комісію на виборах 2018 року.

В аналізі ми врахували інформацію про кількість населення і як вона корелює з кількістю залучених членів ДВК з досвідом 2012 року. Як і очікувалось, ми зафіксували негативне відношенням між цими змінними.

Що менше людей проживає в населеному пункті, у якому розташована виборча дільниця, то більше у складі виборчої комісії цієї дільниці людей з досвідом участі у виборах 2012 року.

Ймовірно, це пояснюється меншим вибором відповідних людей, які можуть виконувати функції членів комісій, у населених пунктах з меншою кількістю мешканців.

З написаного вище можна зробити кілька загальних висновків.

Перше, окупаційному режиму в Криму необхідно, щоб виборча адміністрація була лояльною. Це зумовлено як "підвішеністю" російського статусу на міжнародній арені, так і специфікою проведення виборів в авторитарних режимах.

Друге, скоріш за все, вищий рівень лояльності російський режим вирішив забезпечити "новим призовом" у виборчу адміністрацію, масово замінюючи старі кадри.

Третє, афілійованість з "дружніми" до нового режиму українськими політичними силами збільшила шанси на поновлення в системі виборчої адміністрації.

Четверте, окупаційний режим під час формування виборчих комісій зіткнувся з об’єктивними обмеженнями, які змусили його скоригувати свої стратегії. Одним з таких обмежень є кількість мешканців у населених пунктах, з яких можна було б рекрутувати членів комісій.

Вибори в Криму є важливими для російського режиму. І він до них підготувався, провівши належну роботу з системою виборчої адміністрації.

Назар Бойко, Моніторингово-аналітична група "ЦИФРА", спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Чому Україна живе в культі страждання і як це змінити
Ми часто вже не чекаємо нічого хорошого, і не віримо, що "тут може щось змінитися", проте важливо визнати, що зміни настануть тоді, коли кожен з нас, поступово почне переглядати свій особистий життєвий сценарій. (рос.)
Пенсійний популізм: нові виклики і обіцянки
Реформі пенсійної системи України – два десятки років. У чому причина незадовільних результатів?
Тренд на добро: як компанії допомагають людям
Добро зараз у моді, тому якщо ви не робите добрих справ – ви поза трендом.
Чому інвестиції важливі для наших бабусь
Інвестиції — наймодніше слово 2018 року. Точніше, воно повинно таким стати. Його значення повинні зрозуміти всі бабусі перед тим, як у жовтні 2019 року знайдуть свій паспорт і підуть на парламентські вибори. (рос.)
"Психіатричну в'язницю" треба закрити!
Спеціальні психіатричні лікарні, куди суд спрямовує пацієнтів, не відносяться до системи виконання покарань і хоча б формально не є "в’язницями для психічно хворих". Але все інше залишилось як було.
Конкуренти України чи двері до ЄС: чим може стати для нас ініціатива Тримор'я
Ініціатива створення партнерського блоку від Балтійського до Чорного та Адріатичного морів за три роки отримала шанс перетворитися з ідеї на амбітний проект. Яким же повинен бути підхід України до Тримор’я?
Без житла, без голосу і тепер без грошей
В Україні пенсіонери-переселенці не позбавлені лише громадянства. Поки що...