У пошуках формату антикорупційного суду
21 травня відбулася нарада щодо поправок до президентського законопроекту №7440 "Про Вищий антикорупційний суд", у якій брав участь очільник комітету парламенту з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич, секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт, а також відповідальний за судову реформу заступник глави Адміністрації президента Олексій Філатов.
Після цього заходу народні депутати розпочали засідання згаданого комітету, де й мали розглядатися близько 2000 правок до вищезгаданого документу.
Врешті, комітет затвердив законопроект про створення антикорупційного суду для передачі його до розгляду в другому читанні.
Як попередньо заявляв спікер Верховної Ради Андрій Парубій, закон про антикорупційний суд може бути ухвалено вже в цей четвер – 24 травня.
Періодична актуалізація питання щодо створення антикорупційного суду відбувається протягом останніх двох років.
У рамках цієї дискусії висловились усі сторони – міжнародні партнери України, вітчизняні експерти, президент Петро Порошенко, генпрокурор Юрій Луценко та навіть міністр внутрішніх справ Арсен Аваков "пригрозив" у своєму Twitter, хоча до цього був цілковито байдужим до відповідної теми.
Загалом позитивним трендом можна вважати те, що жодна зі сторін уже не заперечує запуск антикорупційного суду. Більше того, всі публічно заявляють про підтримку його створення.
Лише в одному позиції різняться, безперечно найважливішому аспекті – участі міжнародних експертів під час попереднього відсіювання (після подачі документів кандидатами, але до моменту участі Вищої кваліфікаційної комісії суддів) недоброчесних претендентів на посади суддів до новоствореної інституції.
Саме за це і будуть триматися до останнього представники так званої політичної еліти. Все інше не відіграє такої кардинальної ролі, хоча й має вагу в контексті повноцінної роботи антикорупційного суду.
Міжнародники з вітчизняними експертами давно погодили між собою ключові підходи до формування цієї інституції. Фактично, ці ж позиції поділяє Венеціанська комісія та країни-члени "Великої сімки".
Нагадаю, 22 грудня президент Петро Порошенко вніс законопроект №7440 "Про Вищий антикорупційний суд" до Верховної Ради. Майже за місяць – 18 січня – парламентарі нарешті змогли внести цей проект до порядку денного. 1 березня нардепи проголосували внесений президентом законопроект у першому читанні.
Проте викладені в документі пропозиції Порошенка розкритикували як національні експерти, так і міжнародне співтовариство. Особливу увагу створенню відповідної інституції приділяє Міжнародний валютний фонд, ставлячи в залежність продовження співпраці з Україною від запуску суду.
Стає цілком зрозуміло, що тактика затягування зі створенням антикорупційного суду спрацювала. Логіка найближчого оточення Порошенка очевидна, адже у випадку розслідувань НАБУ та подальших судових вироків проти них гарант Конституції ризикував втратити електоральну підтримку перед наступними президентськими перегонами.
Але його рейтинг "підкосився" через зовсім іншу причину – коштовний відпочинок на Мальдівах вартістю близько 500 тисяч доларів.
Як наслідок, ухвалення президентського законопроекту у форматі, що задовольнить громадянське суспільство та міжнародних донорів, стане лакмусовим папірцем реального бажання так званої політичної еліти до реформування країни.
В іншому випадку Порошенку буде вкрай складно вибудувати підтримку перед наступними перегонами, які вже точно не стануть для нього легкою прогулянкою.
Олександр Лємєнов, головний експерт Антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ
Спеціально для УП
