Конституційний абсурд. Як депутати згадали про АРМА?

1694 перегляди
Четвер, 16 серпня 2018, 15:30
Катерина Риженко
юридичний радник Transparency International Україна

56 народних депутатів звернулися до Конституційного суду – бажають визнати діяльність з управління Агентства з розшуку та менеджменту активів неконституційною.

І дарма, що в тексті подання спотворюється суть роботи відомства та міжнародних практик, на які воно орієнтоване...

Найдотепніше – серед авторів і ті, хто голосував за створення органу.

Півтора року працює Агентство. І от лише тепер депутатів "Опозиційного блоку", "Відродження" та БПП зацікавила конституційність окремих положень закону про АРМА та пов’язаних з ними окремих положень статті 100 КПК України. Тобто пунктів, що пов'язані з управлінням та реалізацією арештованого майна під час кримінального провадження.

Серед особливо зацікавлених – Ярослав Дубневич. За збігом обставин, дві теплоелектроцентралі, які належать йому з братом Богданом і за допомогою яких державі завдано шкоди на 1,5 мільярди гривень, передані АРМА менше місяця тому.

А також Борислав Розенблат, проти якого наразі триває кримінальне провадження.

Депутати заявляють: реалізація арештованих активів дає підстави для стягнення арештованого майна в дохід держави поза інститутами конфіскації ще до остаточного рішення суду.

Однак, якщо ухвалюється рішення про скасування арешту прийнятих в управління активів, Національне агентство повертає їх законному власнику.

А якщо мова про гроші – навіть з відсотками, що були отримані в процесі управління. Те саме стосується і коштів, отриманих від продажу чергової BMW X6.

Порівнювати конфіскацію, спеціальну конфіскацію та передачу в управління арештованими активами є як мінімум недоречним, як максимум – свідомим перекручуванням положень закону.

АРМА орієнтується на принципи, прописані в директиві ЄС, яка чітко визначає, що розпорядження активами, на які накладено арешт, має бути ефективним.

Тобто найперше мають бути збережені активи та їхня вартість. Саме цим і зумовлена необхідність реалізації активів у певних випадках.

До того ж, наразі на реалізацію направлені близько 10% усього, що передано в управління агентства. Найперше це стосується продукції, що швидко псується, такої як зерно.

Також у списку громіздкі предмети та речі, витрати на зберігання яких співмірні з їхньою вартістю або перевищують її. Детальний список охочі можуть знайти в постанові Кабміну "Про примірний перелік майна, що підлягає реалізації...".

Таким чином, реалізується майно не з метою позбавити власника його законно набутого активу, а навпаки, зберегти йому гроші – у випадку невинуватості, звичайно. І якщо суд виправдає особу, а вона захоче повернути свій BMW – грошей з відсотками з продажу може вистачити на новий.

Цікавою у своїй абсурдності є теза незадоволених депутатів щодо зворотної дії закону.

Із зазначеного в поданні випливає, що АРМА не може отримувати в управління активи, придбані фігурантами кримінальних справ до ухвалення закону про роботу агентства.

Однак, по-перше, агентство отримує в управління винятково активи осіб, які є фігурантами відкритих кримінальних проваджень. По-друге, принцип стосується кримінальної відповідальності, тоді як передача в управління під час провадження видом кримінальної відповідальності не є.

Автори переконані: діяльність АРМА не відповідає європейському законодавству, оскільки одна з директив, на яку орієнтується відомство, нібито пропонує вичерпний перелік випадків, у межах якого має діяти агентство.

При цьому замовчується, що система директив та рішень Європейського суду з цих питань, які зумовлюють роботу аналогічних відомств по всій Європі, таких списків не пропонують. Вони формулюють мету роботи відомства, спосіб їхнього досягнення залежить тільки від держави.

Це навіть якщо не згадувати про те, що створення АРМА було однією з умов візової лібералізації з Європейським Союзом.

Тож правове обґрунтування тверджень про неконституційність низки норм, які регулюють діяльність АРМА, у конституційному поданні депутатів вказує на досить поверхневе розуміння діяльності відносно новоствореного органу, а також його цінності і місця в антикорупційній реформі.

Або на бажання депутатів заблокувати орган, якому можуть передати і їхні коштовні автівки.

Катерина Риженко, юридичний радник Transparency International Україна

Спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Правда – перша жертва війни? Як Україні реагувати на те, що СММ "не бачить" Росії на Донбасі
Україна не повинна покладатися на міжнародні суди для отримання висновку про причетність Росії до конфлікту. Ми маємо діяти зараз, якщо хочемо вберегти правду від російської війни.
Другий термін для Трампа: чотири уроки проміжних виборів у США
Вибори показали: Дональд Трамп зберігає гарні шанси висуватися ще на один термін. Демократи, хоч і отримали гірші результати, ніж очікувалося, намітили підходи для президентської кампанії.
Як спростити життя батькам та вчителям учнів інклюзивних шкіл
Завдяки реформі кількість учнів з особливими потребами в інклюзивних класах в цьому навчальному році зросла на 61% у порівнянні з попереднім.
Неефективність витрат "Укрпошти": міф чи реальність?
Нам дорікають, що "Укрпошта" повинна не відстоювати справедливу оплату своїх послуг, а починати економити з себе. Ми так і робимо.
Подвійне сито, або Чому потрібна двотурова мажоритарка
Яким бути новому українському парламентаризму – це питання фахової дискусії. Я схиляюся до двопалатного парламенту.
Третя спроба: чи стане перевірка транспорту в Україні схожою на європейську
Нова редакція урядового закону про перевірку транспортних засобів спирається на норми ЄС, але дещо дивно трактує частину з них. Запропоновані норми часто більш жорсткі, аніж ті, що діють в Євросоюзі.
Як розподіл газу став клондайком збитків
Виробничо-технологічні потреби вважають клондайком газорозподільних компаній. Насправді ж вони є головним джерелом збитків для всієї галузі впродовж останніх років.