Конституционный абсурд. Как депутаты вспомнили об АРМА?

1695 просмотров
Четверг, 16 августа 2018, 15:30
Катерина Риженко
юридический советник Transparency International Украина

56 народних депутатів звернулися до Конституційного суду – бажають визнати діяльність з управління Агентства з розшуку та менеджменту активів неконституційною.

І дарма, що в тексті подання спотворюється суть роботи відомства та міжнародних практик, на які воно орієнтоване...

Найдотепніше – серед авторів і ті, хто голосував за створення органу.

Півтора року працює Агентство. І от лише тепер депутатів "Опозиційного блоку", "Відродження" та БПП зацікавила конституційність окремих положень закону про АРМА та пов’язаних з ними окремих положень статті 100 КПК України. Тобто пунктів, що пов'язані з управлінням та реалізацією арештованого майна під час кримінального провадження.

Серед особливо зацікавлених – Ярослав Дубневич. За збігом обставин, дві теплоелектроцентралі, які належать йому з братом Богданом і за допомогою яких державі завдано шкоди на 1,5 мільярди гривень, передані АРМА менше місяця тому.

А також Борислав Розенблат, проти якого наразі триває кримінальне провадження.

Депутати заявляють: реалізація арештованих активів дає підстави для стягнення арештованого майна в дохід держави поза інститутами конфіскації ще до остаточного рішення суду.

Однак, якщо ухвалюється рішення про скасування арешту прийнятих в управління активів, Національне агентство повертає їх законному власнику.

А якщо мова про гроші – навіть з відсотками, що були отримані в процесі управління. Те саме стосується і коштів, отриманих від продажу чергової BMW X6.

Порівнювати конфіскацію, спеціальну конфіскацію та передачу в управління арештованими активами є як мінімум недоречним, як максимум – свідомим перекручуванням положень закону.

АРМА орієнтується на принципи, прописані в директиві ЄС, яка чітко визначає, що розпорядження активами, на які накладено арешт, має бути ефективним.

Тобто найперше мають бути збережені активи та їхня вартість. Саме цим і зумовлена необхідність реалізації активів у певних випадках.

До того ж, наразі на реалізацію направлені близько 10% усього, що передано в управління агентства. Найперше це стосується продукції, що швидко псується, такої як зерно.

Також у списку громіздкі предмети та речі, витрати на зберігання яких співмірні з їхньою вартістю або перевищують її. Детальний список охочі можуть знайти в постанові Кабміну "Про примірний перелік майна, що підлягає реалізації...".

Таким чином, реалізується майно не з метою позбавити власника його законно набутого активу, а навпаки, зберегти йому гроші – у випадку невинуватості, звичайно. І якщо суд виправдає особу, а вона захоче повернути свій BMW – грошей з відсотками з продажу може вистачити на новий.

Цікавою у своїй абсурдності є теза незадоволених депутатів щодо зворотної дії закону.

Із зазначеного в поданні випливає, що АРМА не може отримувати в управління активи, придбані фігурантами кримінальних справ до ухвалення закону про роботу агентства.

Однак, по-перше, агентство отримує в управління винятково активи осіб, які є фігурантами відкритих кримінальних проваджень. По-друге, принцип стосується кримінальної відповідальності, тоді як передача в управління під час провадження видом кримінальної відповідальності не є.

Автори переконані: діяльність АРМА не відповідає європейському законодавству, оскільки одна з директив, на яку орієнтується відомство, нібито пропонує вичерпний перелік випадків, у межах якого має діяти агентство.

При цьому замовчується, що система директив та рішень Європейського суду з цих питань, які зумовлюють роботу аналогічних відомств по всій Європі, таких списків не пропонують. Вони формулюють мету роботи відомства, спосіб їхнього досягнення залежить тільки від держави.

Це навіть якщо не згадувати про те, що створення АРМА було однією з умов візової лібералізації з Європейським Союзом.

Тож правове обґрунтування тверджень про неконституційність низки норм, які регулюють діяльність АРМА, у конституційному поданні депутатів вказує на досить поверхневе розуміння діяльності відносно новоствореного органу, а також його цінності і місця в антикорупційній реформі.

Або на бажання депутатів заблокувати орган, якому можуть передати і їхні коштовні автівки.

Катерина Риженко, юридичний радник Transparency International Україна

Спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Политика безопасности ЕС: возможен ли компромисс между Парижем и Берлином
Различие подходов Парижа и Берлина во многом объясняется их геополитическим положением. Для Парижа основной источник угроз скорее на Юге, а для Берлина – на Востоке.
Плагиат или ошибка: откуда это желание уничтожить коллегу с НАНу?
Ошибка – это так же опыт. А если за опыт убивать, то прогресса не будет. (укр.)
Как не превратить опрос о земле в инструмент предвыборной агитации
Социологические опросы украинцев о моратории на торговлю аграрной землей часто манипулятивны. Это выгодно политикам и агрохолдингам. (укр.)
Как организовывать конференции с еврейских исследований? взгляд изнутри
В Украине, как и в соседних постсоветских республиках, сформировалась довольно специфическая традиция организации и проведения научных конференций. (укр.)
Венчурные инвестиции: почему подавлять эмоции — вредно для бизнеса
Отрицать эмоциональною сторону ведения дел — нерационально. Опытный инвестор знает свои эмоции и умеет с ними работать.
Какими будут украинские школы, если они будут иметь "агентов изменений"
В образовательном процессе "агенты перемен" – это ученики, которые лучше подготовлены к будущему. (укр.)
Студенческие беспорядки 14-15 ноября 1918 года
Студенты Киевского украинского государственного университета заявили: "в связи с событиями в Галичине, а также с призывом бывших офицеров, лекции в университете надо вовсе прекратить, всем студентам записаться в армию, а студенткам – в Красный Крест". (укр.)