Якщо не підвищити зарплати військовим, скоро захищати країну буде нікому

2805 переглядів
Середа, 19 вересня 2018, 19:00
Сергій Рудик
народний депутат України

Вже в четвер, 20 вересня, з великою ймовірністю Верховна Рада голосуватиме за зміни до Конституції, які закріплюють наш остаточний курс на інтеграцію до Північноатлантичного альянсу.

У першу чергу, йдеться про шлях адаптації нашої армії до натівських стандартів у питаннях військового адміністрування, планування та управління.

Але, безперечно, що хвилює наших військових, так це соціальні гарантії та рівень заробітної платні. Чи запровадить Уряд натівську, або хоча б наближену до неї зарплату нашим військовим?

Серед п’яти стратегічних цілей Державної програми розвитку Збройних сил України на період до 2020 року зазначено "професіоналізацію Збройних Сил України та створення необхідного військового резерву" й визначено підвищення привабливості служби.

А тепер увага: на досягнення цієї мети в бюджеті планувалося витратити трохи більше 105 мільйонів гривень. Для порівняння, на створення єдиної системи логістики та вдосконалення медичного забезпечення Збройних Сил України, відповідно до стандартів НАТО, за цей рік Міноборони планувало витратити більше 9 мільярдів гривень.

Медицина та логістика – неймовірно важливі речі. Але чи потрібно буде це армії, у якій не вистачатиме найголовнішого – людей?

У своєму листі до прем’єр-міністра України міністр оборони Степан Полторак навів дуже тривожні цифри. Лише за перші шість місяців поточного року з лав ЗСУ звільнилося понад 11 тисяч офіцерів та контрактників, які перебували на лінії зіткнення з ворогом, а ще близько 18 тисяч схиляються до такого рішення до кінця поточного року.

У листі міністр оборони визначає причиною такої позиції недостатнє грошове забезпечення. Наводяться дані, що 36% військовослужбовців не мають наміру продовжувати контракт після завершення.

Люди з досвідом бойових дій полишають лави ЗСУ через те, що держава не спроможна запропонувати їм гідну підтримку.

Наразі мінімальний розмір грошового забезпечення українського воїна першого року служби – 7,5 тисяч гривень. Звичайно, якщо згадувати 2014 рік, коли середня зарплатня не перевищувала 3 тисяч гривень, це прогрес.

Але порівнюючи з тим, скільки отримують військовослужбовці в провідних країнах НАТО, – то це копійки. Так, у США, де вже майже 30 років як запроваджено контрактну армію, рядові отримують майже 47 тисяч гривень. У Німеччині – 41,3 тисяч гривень, а в сусідній Польщі – 16,8 тисяч гривень.

Український військовий, який стоїть на сторожі незалежності Батьківщини в боротьбі проти однієї з найбільших армій світу, забезпечується на рівні працівника служби охорони столичного супермаркету.

За даними Держстату, у липні цього року середня зарплата по Україні склала 9170 гривень на місяць. Українські військові отримують більше, ніж кур’єри, освітяни та працівники медичної сфери, але менше за будівельників, спеціалістів з нерухомості та страхування.

У Києві менше за військових отримують лише працівники в сфері тимчасового розміщування й організації харчування – і це столиця! Що ж тоді казати про регіони, особливо, уздовж кордону від зони проведення операції Об’єднаних сил.

Тому не важко зрозуміти військових, які шукають можливість для забезпечення своєї родини, полишаючи лави ЗСУ.

Проблему добре розуміють у Міноборони. Більше того, у відомстві заявляють про необхідність збільшення видатків для підвищення рівня оплати праці військових з 1 жовтня. Здавалося б, проблему буде вирішено?

Однак практика останніх років засвідчує, що всі зміни до "воєнного" бюджету приймаються на РНБО, а Уряд їх просто фіксує. Тобто лист направили не туди, куди треба.

Я вже не кажу про те, що за січень-вересень поточного року держбюджет недоотримав 67,1 мільярда гривень планових надходжень. Грошей не вистачить, і про це Міноборони не може не знати.

Подібне "рішення" проблеми схоже, скоріше, на гру слів та намагання запобігти загрозі масових звільнень з армії шляхом маніпуляцій та обіцянок. Однак подібні кроки швидше призведуть до протилежного.

Замість цього я як народний депутат вбачаю за необхідне не листами вирішувати проблему, а збільшити заробітну платню українським військовим вже в бюджеті на 2019 рік.

Часу залишається не так багато. До 1 жовтня депутати Верховної Ради мають внести свої правки, і я пропоную винайти ресурс шляхом перерозподілу коштів до статей видатків.

Після повернення з польових військових зборів планую максимально включитися в формування бюджетного процесу і закликаю колег приєднатись, аби відстояти гідне фінансове забезпечення нашим захисникам.

Скажу чесно, мені дуже не хотілося би напередодні голосування за бюджет звертатися до прем'єра Гройсмана з вимогою, яку ще в 2014 році ставив перед Яценюком: "Ви скорочуйте, що хочете, але щоб рядовий батальйону Нацгвардії в 2015 році отримував 8000 гривень".

10 тисяч гривень – це той мінімум, який має бути забезпечено вже сьогодні. А ще краще, то всі 12 тисяч!

Сергій Рудик, народний депутат України

Спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Як футбол піднімає важливі соціальні проблеми
Декілька світових кейсів, коли майданчиком соціальних змін ставало футбольне поле.
Кремлівський реванш-2019: інструменти нові, помилки – старі
Програма-мінімум для Кремля – отримати в Києві лояльну більшість у новій Верховній Раді, програма-максимум – нового проросійського президента. (рос.)
Бюджет-2019 для аграріїв — продовження казочки "Лисиця та журавель"
Яким має бути "аграрний бюджет" на 2019 рік?
Напад у Керчі – це не теракт і не спецоперація, а прояв набагато небезпечнішої тенденції
Розстріл у Керченському політехнічному коледжі став першим випадком так званого school shooting на території України.
Строк за репост у Росії виявився "маразмом" (але це не точно)
Путін запропонував зміни до статті 282 Кримінального кодексу РФ про екстремізм. Ця стаття – не просто інструмент масового порушення прав людини в Росії, а й засіб тиску на активістів в окупованому Криму.
Монополія на експертизу – загроза слідству, та інші недоліки законопроекту на заміну "поправок Лозового"
Роль експертизи в корупційних справах має надважливе значення. Висновки експертів безпосередньо впливають на перебіг розслідування та міру покарання фігурантів топ-корупційних справ.
Українська мова досі програє: про україно- та російськомовні сайти країни
Серед 100 найпопулярніших сайтів серед українців за даними inau.org.ua, україномовних – лише одна десята.