Непопулярні думки до роковин окупації: що не хоче чути Рада

000
Вівторок, 19 лютого 2019, 18:15
Альона ЛуньоваAlyona Lunova
менеджерка з адвокації Центру інформації про права людини

19-го лютого у Верховній Раді пройшов захід високого рівня, присвячений 5 роковинам від початку збройної агресії Російської Федерації проти України.

У залі парламенту – президент, прем'єр-міністр, члени уряду, відомі українські та іноземні політичні діячі, військові, колишні політв'язні, представники громадянського суспільства.

Серед спікерів повинні були бути і представниці правозахисних організацій, але ввечері напередодні заходу "сценарій був змінений". І раптом, після того, як були надані тексти тез виступів, у 100-хвилинному заході не знайшлося жодної хвилини для правозахисників.

Можливо, так сталося через бажання перетворити річницю військової агресії на 100 хвилин церемоніальних промов.

Говорили про Путіна, якого можна і треба перемагати, про ризики для всього світу, які несе російська агресія, про "п'яту колону", але жоден із виступаючих не сказав, що досі не зроблено Україною для своїх громадян, які постраждали внаслідок конфлікту.

Ми обидві з Криму і вимушені були покинути свій дім через окупацію півострова російськими військами у 2014-му. Але у Верховній Раді ми хотіли говорити не тільки про рідний Крим, а й про людей, які постраждали внаслідок війни в Україні, а це щонайменше 6 мільйонів осіб.

Зокрема, це ті, хто залишилися проживати на тимчасово окупованих територіях; внутрішньо переміщені особи; люди, які стали жертвами незаконного політично вмотивованого переслідування на окупованих територіях та в Росії; безвісті зниклі особи і члени їхніх сімей; ті, чиє майно було зруйноване внаслідок конфлікту.

За роки збройного конфлікту українська влада зробила багато для того, щоб мінімізувати наслідки війни для населення. Разом із тим, існує ще ціла низка проблем, на вирішення яких чекають мільйони людей, що постраждали від конфлікту в Україні.

Список важливих питань, які сьогодні варто було б поставити у Верховній Раді:

  • Допомога особам, які незаконно переслідуються з політичних мотивів на окупованих територіях України та в Росії.

Станом на лютий 2019 року РФ незаконно, з політичних мотивів утримує щонайменше 70 громадян України в окупованому Криму та Росії та як мінімум 116 осіб – військових та цивільних – утримуються на контрольованих Росією окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Однак і досі в Україні відсутній комплексний закон, який би захищав таку категорію громадян. На сьогодні в порядку денному парламенту перебуває законопроект №8337, який, на нашу думку, не вирішує проблему, не відповідає нормам міжнародного права та створює додаткові ризики.

Натомість, закон має відповідати нормам міжнародного гуманітарного права та прав людини, встановлювати статус усіх категорій осіб, незаконно утримуваних у рамках збройного конфлікту, чітко визначати критерії, а також прозору та незалежну процедуру прийняття рішення про надання державної допомоги таким особам.

  • Соціальний захист мешканців тимчасово окупованих територій, передусім отримання пенсії.

Наразі єдиним можливим шляхом отримання пенсії мешканцями окупованих територій Донецької та Луганської областей є реєстрація їх у якості переселенців. Ця необхідність фактично штовхає літніх людей на обман, бо вони реєструються як ВПО, але живуть на окупованих територіях.

Для багатьох отримання заробленої ними пенсії – це питання виживання. Разом з отриманням довідки ВПО на цих пенсіонерів починає розповсюджуватися вимога, що забороняє повернення на окуповану територію більш ніж на 60 днів.

Це змушує пенсіонерів регулярно перетинати лінію зіткнення. Лише за січень в чергах на КПВВ в межах Донецької та Луганської областей померло щонайменше 10 осіб, всі вони – особи літнього віку.

Тож майже 700 тисяч пенсіонерів з Донецької та Луганської областей, які до війни отримували пенсію, її не отримують зараз, а борг перед цими пенсіонерами вже склав 62 млрд гривень (майже 2 млрд євро) і постійно зростає.

Суттєві перешкоди в оформленні пенсійних виплат чиняться і для ВПО з Криму, включаючи незаконну практику Пенсійного фонду України щодо передачі персональних даних кримчан до держави-агресора – РФ.

Важливим є створення ефективного механізму, який дозволить особам, що залишилися проживати на окупованих територіях або перемістилися звідти, отримувати належну їм пенсію.

  • Усунення дискримінації кримчан.

Українці, які зареєстровані на території АР Крим та міста Севастополь, для України є нерезидентами. Вони не можуть користуватися банківськими послугами на материковій частині території України, що порушує Конституцію України та міжнародні стандарти прав людини.

Для усунення дискримінаційного статусу нерезидентів треба скасувати Постанову Нацбанку №699 та закон України "Про створення вільної економічної зони "Крим".

Паралельно необхідно ухвалити закон про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України без шкоди для реалізації прав фізичних осіб – мешканців тимчасово окупованого Криму.

  • Спрощення реєстрації народжень і смертей українців, які проживають на окупованій території.

Незважаючи на ухвалення минулого року закону, що дозволив органам України використовувати документи, видані на окупованих територіях, для оформлення свідоцтв про народження або смерть, така процедура досі не створена через категоричну позицію Міністерства юстиції.

У той же час, за даними ООН, відповідно до судових рішень за 2016-2018 роки, тільки 43% дітей, які народилися на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, і менш ніж 10% дітей, що народилися на окупованій території АР Крим та міста Севастополь, отримали свідоцтва про народження, видані урядом України.

Наразі існує лише судова процедура, яка фактично підміняє адміністративну, не забезпечує якісного судочинства та призводить до надмірного навантаження як на суди, так і на людей (бо їм часто доводиться сплачувати судовий збір).

Для розв'язання цієї проблеми треба запровадити адміністративну (позасудову) процедуру визнання фактів народження та смерті на окупованих територіях.

  • Спрощення процедури перетину адміністративного кордону із Кримом та лінії розмежування на Донбасі.

Необхідно скасувати дозвільну систему СБУ для Донецької та Луганської областей та змінити процедуру в'їзду до Криму для іноземних правозахисників, адвокатів та журналістів – з дозвільної на повідомчу.

А також запровадити онлайн-процедуру подання документів для в'їзду в окупований Крим або через закордонні консульські установи України в країні перебування іноземця на його рідній мові.

  • Належне облаштування КПВВ на адмінкордоні з Кримом та на лінії розмежування.

Треба створити необхідні санітарно-гігієнічні умови, сполучення громадського транспорту, зали очікування тощо.

У 2018 році з резервного фонду було виділено більше 100 млн гривень на обладнання КПВВ на адмінкордоні з Кримом, але гроші так і не були використані, при цьому на 2019 рік фінансування не передбачено.

  • Захист права власності.

Необхідно усунути перешкоди для перевезення особистих речей з окупованих територій, а саме – скасувати систему, за якою запроваджено вкрай обмежений вичерпний перелік особистих речей, дозволених для ввозу/вивозу на окуповані території.

Парламент має затвердити лише перелік заборонених для вивезення/ввезення речей, застосування якого при цьому не призведе до порушення прав власності мешканців та ВПО з окупованих територій.

  • Належна реалізація виборчих прав для переселенців.

Необхідно ухвалити законопроект №6240 "Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян)".

Наразі ВПО, які вже протягом 5 років проживають у місцевих громадах, платять податки, позбавлені права участі в місцевих виборах і не голосують за частину списку на парламентських виборах.

  • Прийняття законодавства для покарання воєнних злочинців.

Наразі у Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам міжнародного права.

Тому необхідно прийняти законопроект №9438, що вносить зміни до ККУ та надає можливість національним органам слідства та суду для ефективного кримінального переслідування людей, які вчинили основні злочини за міжнародним правом.

  • Створення інституту військового омбудсмана як ключового елементу демократичного контролю за Збройними силами, Національною гвардією, Прикордонною службою.

Адже військові – одна з найменш захищених категорій населення, бо дієвих інструментів захисту своїх прав у них недостатньо.

Вкрай важливо, щоб існували механізми захисту прав військовослужбовців, бо зараз подібні проблеми вирішуються шляхом надання проблемній ситуації розголосу, а не через системне реагування.

  • Зміна законодавства, яке регулює санкційну політику.

Зокрема треба внести зміни до закону України "Про санкції" задля зміни процедури та практики застосування спеціальних обмежувальних заходів до осіб, персонально причетних до грубих порушень прав людини в окупованому Криму, враховуючи міжнародний досвід та практику (зокрема "акт Магнітського").

Вирішення цих проблем дозволить Україні, окрім виконання зобов'язань перед власними громадянами, дійсно зробити кроки до розбудови сталого миру.

Бо цей мир починається не тільки з Мінська, але і з того, як в Україні дотримуються і реалізуються права тих, хто постраждав внаслідок конфлікту.

Альона Луньова, Ольга Скрипник, спеціально для УП



powered by lun.ua
Рада громадського контролю при Держбюро розслідувань: режим паузи та правовий нонсенс
Як громадськість позбавили права здійснювати цивільний контроль за діяльністю ДБР.
Незручні українці: МОЗ усуває пацієнтські організації від контролю закупівель
Нас усувають від процесу прийняття рішень. Але страждають від цього тисячі українців, які лишаються зі своїми хворобами сам на сам.
Ігри без правил: закон vs рейдерство
Рейдерські захоплення — не кричущий виняток, а масове явище. Чи є законні способи боротьби з ним і куди звертатися постраждалим? (рос.)
Пристебніть паски: суд визнав націоналізацію Приватбанку незаконною
Яких наслідків чекати після рішення Окружного адміністративного суду Києва про визнання націоналізації Приватбанку незаконною? (рос.)
Можлива катастрофа: у чому економічні виклики для майбутнього президента
Ключове завдання для майбутнього президента — забезпечити економічну безпеку країни.
А якщо не стадіон?
Зеленського можуть не сприймати всерйоз, але українці втомились почуватися зобов'язаними боятись. Це викликає обурення. А обурення – один з основних мотивів "протестного електорату".
Втеча від реальності: яким стане зовнішній курс України за президентства Зеленського
В Україні немає суспільного запиту на реанімування проросійської політики. Проте втеча виборців у світ уявної справедливості створює умови для істотної зміни зовнішньополітичних пріоритетів.