"Слуги" своїми ж руками позбавляють себе права на незалежність: законопроект про партійну диктатуру

2076 переглядів
П'ятниця, 06 вересня 2019, 20:07
Тетяна ХуторTetiana Khutor
голова аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей", експерт в антикорупційному та конституційному законодавстві

Оновлення Верховної Ради на 80% стало результатом суспільного запиту. З одного боку, нових депутатів не впізнають навіть охоронці ВРУ, а з іншого – це не має заважати їм якісно та неупереджено виконувати свою роботу.

Більшість з них завдячує своїм мандатом політичному бренду, а не собі. Це добре розуміють і керівництво партії, і виборці, і вони самі. 

З більш ніж 80 законопроектів, поданих депутатами від партії "Слуга народу", 9 стосуються зміни порядку роботи Верховної Ради, прав та обов'язків депутатів, зменшення ролі опозиції та розширення прав фракції більшості. 

Те, що вони стануть законами, не викликає сумніву, як і те, що не всі депутати від "Слуги народу" розуміють, що на них чекає після їх прийняття. 

А дарма, бо серед цих 9 законопроектів, є один, який передбачає, що їхній омріяний мандат може так само легко піти, як прийшов.

В чому проблема? Історія питання

1. У 2014 році, аби уникнути ганебної практики переходів з фракції у фракцію за (не)велику доплату або через розбіжність у політичних поглядах, була введена додаткова підстава для позбавлення депутата його мандата – невходження або вихід з фракції, за списками якої депутата обрано. 

Логічно, що депутат, який увійшов в парламент за списками, завдячує своїм мандатом саме партії. Тому, потрапивши у парламент, будь ласкавий дотримуватися "політики партії", як то кажуть. 

Саме за цією схемою втратили свої мандати депутати від БПП Томенко та Фірсов. Водночас, Лещенко, Заліщук та Найєм, будучи увесь час в опозиції до власної партії, до самого кінця не писали заяви про вихід, чим зберегли собі мандати.

2. Мажоритарники, у свою чергу, цього могли не боятися, бо виборці ставили "+" саме навпроти їхніх прізвищ у бюлетені, а не навпроти партії. Не партії, а вони самі, своїми кров'ю і потом, а іноді гречкою і грошима, вигризали перемогу на окрузі. Тому мажоритарники можуть виходити, заходити і знову виходити без жодних негативних наслідків.

Що маємо сьогодні?

На виборах 2019 року ситуація кардинально змінилася: переважна більшість виграних округів взяли "ноунейми" від "Слуги народу". 

Яка ж плата за легку перемогу за рахунок назви партії? Перш за все, це підтримка будь-яких президентських ініціатив без затягувань.

Непохитна єдність, демонстрована фракцією "Слуга народу" під час голосування за зняття недоторканності та змін до Конституції, вражає. Але вже зараз лунає чимало заяв,  що фракція вже через півроку розпадеться на групи інтересів. 

Loading...

Складне рішення

Задля того, щоб не допустити такий сценарій, групою депутатів "Слуги народу" на чолі з їхнім головним конституціалістом було подано законопроект 1038, який передбачає:

  1. Позбавлення мандату за невходження у фракцію як списочників, так і мажоритарників партії,
  2. Позбавлення мандату за припинення членства у фракції.

Простими словами, керівництво партії зможе позбавити мандата будь-якого депутата "Слуги народу" і не лише через його рішення вийти з фракції, а й у випадку, якщо сама партія вирішить, що йому слід піти. Тобто запропоноване "припинення членства" на відміну від Конституційного "виходу з фракції" має двосторонній характер. 

Більше того, підстави для рішення про припинення членства депутата у фракції не визначені законом. Натомість законопроект пропонує визначити такі питання у "Положенні про депутатську фракцію", документі, який вона сама ж і приймає. 

Таким чином, приймаючи цей закон, депутати самі відмовляються від своєї свободи і довіряють свою долю керівництву фракції. 

Варто визнати, що фракції "Слуга народу" пощастило з чималою кількістю молодих, професійних та доброчесних депутатів. 

Тому очевидно, що ті з них, хто все ж планують рано чи пізно відстоювати власну позицію, повинні серйозно задуматися над голосуванням за цей законопроект.

А керівництву фракції варто згадати, що суспільство вимагає нової сильної та доброчесної політичної еліти. Але такі закони цьому аж ніяк не сприяють, натомість створюють ризик, що за 5 років слуги так і залишаться слугами.

Тетяна Хутор, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Не лише до Трампа: чому в США Зеленський має говорити про екологію
Чи встигне новий уряд затвердити новий внесок щодо скорочень викидів, чи Володимир Зеленський поїде на саміт ООН лише з черговими обіцянками щодо посилення цієї роботи в Україні?
Чому варто вийти на Марш за клімат в Україні разом з нами
Українцям більше не потрібно уявляти далекі льодовики Ісландії, буревії на Філіппінах, чи лісові пожежі Амазонії. Кліматична криза дійшла і до нас.
Хто наступний Гонгадзе? або Чому я не вірю у Раду з питань свободи слова та захисту журналістів при президенті
Поки замовники Гонгадзе не відповідають перед законом, а у справі Шеремета не знайдені навіть виконавці, страта наступного незручного журналіста – справа часу.
Проект бюджету 2020: пожирачі бюджетних мільярдів та податкова "гетьманщина"
Новий бюджет: імперія закритих санаторіїв, лікарень, держдач, установи-пожирачі бюджетних мільярдів та абсурдні й непотрібні структури залишаються.
Живи, кохай та протестуй, або 28 років в очікуванні закону
Законодавче врегулювання фундаментального права на мирні зібрання в Україні є не тільки обов'язком держави Україна перед своїми громадянами, а й міжнародним зобов'язанням.
Як реформувати вищу юридичну освіту в Україні
Виші здійснюють підготовку юристів за програмами, які не враховують потреби юридичної практики.
Нова податкова реформа: крок вперед, два назад
Збільшення податкового навантаження для бізнесу підготував законопроект №1210. Чого стосуватимуться запропоновані зміни? (рос.)