Стратегія України з інтегрованого управління кордонами: справжнім мірилом успіху буде ефективна реалізація

811 переглядів
Середа, 23 жовтня 2019, 09:00
Антті Хартікайнен
голова Консультативної місії ЄС

Упродовж останніх 14 років я часто бував в Україні, і, на відміну від більшості людей, я звертаю особливу увагу на перетин кордону.

Це почасти можна пояснити тим, що моя робота була тісно пов'язана з реалізацією програм Європейського Союзу з прикордонної допомоги Україні, а також тим, що на початку своєї кар'єри я працював у Прикордонній службі Фінляндії.

Я народився неподалік від фінсько-російського кордону, тож я, як ніхто, усвідомлюю не тільки ключове значення управління кордонами для внутрішньої безпеки держави, але й глибокий символізм кордонів як явища, що (буквально) задає параметри національної ідентичності.

Результати соціологічних опитувань в Україні постійно свідчать про те, що Державна прикордонна служба – одна з установ сектору цивільної безпеки, якій чи не найбільше довіряють громадяни.

На думку суспільства, Державна прикордонна служба відносно добре впоралася з реформами, що розпочалися після подій на Майдані.

Якщо ви нещодавно перетинали кордон в Міжнародному аеропорту "Бориспіль", ви зрозумієте чому.

Працівники прикордонної служби, відповідальні за паспортний контроль, роблять усе можливе для того, щоб заходи безпеки не заважали подорожувати й не створювали зайвого клопоту й затримок.

Працівники митної служби, в свою чергу, аналізують і оцінюють ризики, щоб перевіряти лише мінімально необхідну кількість багажу.

Особливу увагу приділяють обслуговуванню клієнтів і створенню для них привітної атмосфери. Те, що серед працівників прикордонної служби є як чоловіки, так і жінки, створює Україні позитивний імідж – це одразу помічають ті, хто відвідує Україну.

Крім того, Держприкордонслужба намагається донести інформацію про свою антикорупційну кампанію до якомога ширшого кола людей.

Я бував у багатьох аеропортах Європи, але мушу визнати, що українські прикордонники справляють гідне враження! А перше враження, як відомо, є найважливішим, тому що його не можна справити двічі.

Оскільки Україна межує з державами-членами Європейського Союзу, ЄС дійсно зацікавлений у тому, щоб Держприкордонслужба була сучасною сервісно-орієнтованою установою, що забезпечує належний рівень прикордонної безпеки країни та осіб, які подорожують.

Міжнародне співробітництво є основою прикордонної роботи, і ДПСУ виявила бажання співпрацювати з міжнародними органами й дослухатися до їхніх рекомендацій.

Дійсно, розробка Стратегії інтегрованого управління кордонами – з урахуванням аспекту міжнародного співробітництва – мала важливе значення для впровадження безвізового режиму Україна-ЄС два роки тому. Всі погодяться, що це було надзвичайно успішним досягненням для України.

Loading...

За підтримки Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) Україна розробила оновлену Стратегію інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року й План заходів з реалізації такої Стратегії на 2020-2022, що набудуть чинності у січні 2020 року.

Найбільше мене тішить те, що у розробці Стратегії інтегрованого управління кордонами й Плану заходів з її реалізації вперше брали участь всі органи, зацікавлені в сфері управління кордонами.

До цього процесу долучились не лише два основні суб'єкти інтегрованого управління кордонами (ІУК) – прикордонна й митна служби – але й такі органи як Державна міграційна служба України, Національна гвардія України, Національна поліція України й Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України.

Це означає, що вже на початкових етапах планування забезпечено належне координування дій цих органів.

Серед європейських організацій процес розроблення проектів зазначених нормативно-правових актів підтримали: Команда експертів високого рівня, Представництво ЄС в Україні, Група підтримки України, Європейське агентство з управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав-членів ЄС (Frontex), Місія ЄС з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM), а також Консультативна місія Європейського Союзу (EUAM).

На сьогодні Стратегія інтегрованого управління кордонами України не тільки відповідає нормам ЄС, але й у деяких аспектах (як-от сприяння торгівлі) є навіть досконалішою за подібні стратегії інших країн.

Сучасні методи сприяння торгівлі мають вирішальне значення, якщо Україна прагне й надалі розширювати діяльність, розпочату з підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2014 році.

Зміцнення торговельно-транспортних коридорів до Європейського Союзу є надзвичайно важливим для теперішніх і майбутніх відносин між Україною та ЄС.

Для України торгівля – це не лише міст до інших країн Європи, але й одне з джерел фінансування державного бюджету за рахунок експорту товарів і стягнення митних платежів.

На жаль, за деякими оцінками, сума державних доходів, втрачених Україною через корупцію, становить 4-6 млрд євро щороку. Ця цифра не тільки приголомшує, але й підкреслює нагальну необхідність реформування митної служби.

Такі надходження вкрай потрібні Україні для фінансування системи охорони здоров'я й освіти дітей та молоді.

Якщо новому уряду вдасться реалізувати заявлені наміри й здійснити реальну реформу митної служби, це значно сприятиме збалансуванню державного бюджету й, що не менш важливо, поверненню довіри з боку громадськості.

Ті зміни, які ми бачимо вже сьогодні, вселяють неабияку надію. Голова Державної митної служби України активно підтримує реформи й узяв на себе зобов'язання перебудувати відомство, зокрема впровадивши такі зміни, як централізація автоматизованої системи митного оформлення.

Це допоможе забезпечити централізований контроль за фінансовими надходженнями від імпорту й експорту в пунктах перетину кордону України й істотно обмежити можливості для корупції.

Ще одним очікуваним кроком, який, безумовно, допоможе вивести українську економіку з "тіні" – це криміналізація контрабандної діяльності. Оскільки цей захід спрацює лише за умови належного нагляду за його застосуванням з боку держави, митну службу потрібно наділити слідчими повноваженнями.

Хоча тисячі іноземців на власному досвіді й переконуються у професіоналізмі українських прикордонників, особливо під час таких заходів, як ЄВРО-2012, Євробачення та фінал Ліги чемпіонів УЄФА, це лише частина загальної картини запровадження системи управління кордонами.

Набагато більше відбувається "за кадром", оскільки для забезпечення ефективності потрібен високий рівень координації і співпраці між різними національними й міжнародними компетентними органами.

Стратегія інтегрованого управління кордонами й План заходів з реалізації такої Стратегії описують загальну модель, за допомогою якої відповідні органи України можуть досягти своїх власних цілей в сфері управління кордонами.

Фінляндія була першою країною, яка запровадила концепцію ІУК. Саме тому я можу з упевненістю заявити, що ця модель успішно працює.

Стратегії та плани дій – це все, звісно, добре й чудово, але найголовніше – це їхня реалізація, що почнеться в січні наступного року.

Консультативна місія ЄС готова підтримувати впровадження ІУК, й одна з найкращих рекомендацій, яку я міг би надати уряду на цьому етапі, – це переконатися, що міжвідомча робоча група (орган, який контролюватиме впровадження ІУК) функціонує належним чином.

Я вже зазначав, що залучення всіх суб'єктів ІУК до розробки стратегії і належна координація їхньої роботи є дуже важливим елементом успіху проекту не лише на етапі планування, але й під час реалізації.

Саме ефективна реалізація – це справжнє мірило успіху.

Антті Хартікайнен, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Безпечна реінтеграція Донбасу: як знову навчитися довіряти один одному?
Регіони, які постраждали від війни, потрібно включити в український порядок денний. Це також буде одним з серйозних кроків по відновленню довіри.
Гендерна асиметрія і жіноче підприємництво. Чи буде зліт в Україні?
Розвиток жіночого підприємництва, в тому числі в АПК, може пришвидшити економічний розвиток всієї економіки України.
Досить пиляти законодавчу гілку влади
Для того, щоб карати депутатів за відсутність у залі пленарних засідань та на комітетах, а також за неперсональне голосування, президент пропонує внести відповідні зміни в Конституцію.
Історія арештованих ТЕЦів на Львівщині: на межі катастрофи
Чому початок опалювального сезону у Новояворівську та Новому Роздолі на Львівщині зірвано? Що потрібно робити владі?
Реєстр публічних діячів: легалізувати чи ліквідувати?
Напівзаконна база даних створює передумови для численних позовів і може стати інструментом політичного тиску.
Фейкові новини – не привід для фейкових законів
Мінкульт заявив, що влада хоче змінити умови функціонування інфопростору в Україні. Спробуємо проаналізувати й оцінити головні з озвучених ідей.
Що має бути у портфелі майбутнього голови Держкіно
Якщо на реальному кораблі без капітана команда вирулити може, то на умовному кораблі "Держкіно" без голови Держкіно ми можемо дуже швидко позбутися всіх тих надбань кінематографічної галузі, які маємо за останні сім років.