Журналіст чи депутат: хто краще ловить кнопкодавів?

640 переглядів
Вівторок, 03 грудня 2019, 15:00
Дмитро ЧеретунDmytro Cheretun
парламентський аналітик Руху ЧЕСНО

Президент України Володимир Зеленський та його партія "Слуга народу" прийшли до влади, зокрема, на гаслах нетерпимості до кнопкодавства, яке не залишає стін Верховної Ради упродовж уже кількох скликань. 

Так, чинний глава держави у своїй передвиборчій програмі наголошував, що порушення народним депутатом процедури особистого голосування, як і прогулювання засідань, повинне стати автоматичною підставою для позбавлення мандата. 

Відповідний проєкт змін до Конституції України нардепи направили до Конституційного суду в перші дні роботи ВРУ 9-го скликання.

Окрім того, напередодні парламентських виборів кандидати від "Слуги народу" підписали меморандум, у якому, зокрема, зобов'язалися голосувати особисто, не передавати та не брати від колег картки для голосування, а в разі порушення цієї обіцянки – добровільно відмовитися від мандата

На жаль, нардепи Олена Копанчук і Сергій Литвиненко, котрих Рух ЧЕСНО впіймав на кнопкодавстві на початку каденції парламенту 9-го скликання, відмовилися виконувати свої зобов'язання за цим меморандумом, пославшись на те, що він не має юридичної сили.

Попервах нова влада розглядала широкий спектр варіантів, як покласти край порушенню нардепами Конституції та Регламенту ВРУ в частині особистого голосування. 

Нагадаємо, у "Слузі народу" відмовилися від використання вже наявної в парламентській залі сенсорної кнопки, а уряд у держбюджеті на 2020 рік не передбачив коштів на якісну альтернативу. Втім, Рух ЧЕСНО сподівається, що з часом технічне рішення, яке унеможливить голосування депутатами замість їхніх відсутніх колег, буде знайдено. Адже запобігання порушенню ефективніше за покарання порушника.

Читайте також: 

Кнопкодави Зеленського: Порушити обіцянку в перший тиждень роботи

"Слуги народу" покаялись за кнопкодавство і відмовились від зарплати

Заборонити не можна попередити. Як боротися з кнопкодавами та прогульниками

Як повиганяти з Ради прогульників і кнопкодавів?

Чому нам потрібна чудодійна сенсорна кнопка

Кнопкодавство – хвороба сучасного парламентаризму: симптоми та лікування

Відсутність наразі дієвих превентивних методів проти кнопкодавства спонукає шукати інші шляхи протидії цьому ганебному явищу. І, як не дивно, тут у нагоді може стати каральна ініціатива. 

Йдеться про проєкт закону № 2148 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України". 

Цим законопроєктом його автор, перший віцеспікер Верховної Ради Руслан Стефанчук запропонував криміналізувати кнопкодавство та карати нардепів-порушників процедури особистого голосування штрафом від 3 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів. 

Звісно, під час підготовки до другого читання текст документа зазнає змін, і тут усе залежить від профільного комітету. Саме в його силах внести зміну, яка б значно мінімізувала ризик кнопкодавства, – і це не про Кримінальний кодекс.

Згідно з частиною 3 статті 47 Регламенту ВРУ, головуючий на пленарному засіданні приймає повідомлення про ймовірне кнопкодавство лише під час засідання та лише від нардепів, тоді як можливість реагування на такі повідомлення від присутніх у ложі преси журналістів не передбачена.

Прийнятий за основу законопроєкт № 2148 вносить зміни до частини 3 статті 47 Регламенту. Зокрема він зобов'язує Апарат Верховної Ради забезпечити належну відеофіксацію засідань (аби перевіряти підозри щодо кнопкодавства, про самостійне виявлення порушників тут не йдеться). А також запроваджує процедуру направлення до Державного бюро розслідувань повідомлення про виявлене порушення процедури особистого голосування.

Проте законопроєкт не передбачає жодних змін щодо того, хто виявлятиме кнопкодавство в сесійній залі. Таким суб'єктом залишається народний депутат. 

Чи можна розраховувати на те, що парламентарії сумлінно виконуватимуть норму Регламенту та повідомлятимуть головуючого про факти неособистого голосування, свідками яких вони стали? 

Багаторічний досвід виявлення кнопкодавів (включно з поточним скликанням) дає Руху ЧЕСНО підстави стверджувати, що ймовірність цього близька до нуля через наявний у депутатів "конфлікт інтересів". Останній можуть виправдати як користю рішення, ухваленого нехай і з порушенням процедури, так і банальним небажанням псувати стосунки з колегами.

Інша справа – акредитовані на засідання ВРУ журналісти. Вони мають більше фізичних можливостей для виявлення фактів кнопкодавства та не мають того "конфлікту інтересів", котрий виникає у стосунках між депутатами. 

Loading...

Погодьтеся, що народному обранцю, котрий не має на меті порушувати Конституцію та Регламент, голосуючи замість колеги, немає сенсу боятися журналістів у ложі преси. А от для тих депутатів, у кого час від часу рука тягнеться до кнопок на чужому пульті для голосування, реальна загроза бути викритим з відповідними наслідками слугувала б непоганим "щепленням". Чи не так?

Цієї середи, 4 грудня, Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні розгляне запропоновані нардепами поправки до законопроєкту № 2148 та визначить, які з них заслуговують врахування, а які – ні. Після цього документ буде направлено до сесійної зали на друге читання. 

Низка депутатів подали до цього проєкту пропозиції, котрі вносять зміни до частини 3 статті 47 Регламенту та зобов'язують головуючого на пленарному засіданні або Апарат ВРУ реагувати на повідомлення від журналістів щодо фактів кнопкодавства

Хто мав би перевіряти такі повідомлення? На нашу думку, з цим завданням міг би чудово впоратися Апарат Верховної Ради. І якщо підозра отримає підтвердження, це означатиме запуск процедури притягнення порушника до відповідальності.

Що потрібно для того, аби ця норма була включена до тексту законопроєкту до другого читання? Рішення Комітету з питань правоохоронної діяльності, котрий засідатиме 4-го грудня. Вважаємо, що це був би рішучий крок до виконання передвиборчої обіцянки Володимира Зеленського та "слуг народу" побороти кнопкодавство.

Дмитро Черетун, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Долар з тонни: зворотна сторона річкової логістики
Розвиток річкової логістики не можливий без прийняття відповідного закону. Парламент досі зволікає. (рос.)
Виграшний хід ЄС: як має змінитися політика щодо Східного партнерства
Можливості для зовнішньополітичного маневру в ЄС – вкрай обмежені. Але модернізація Східного партнерства дає шанс здійснити перший виграшний хід.
Діти та домашні улюбленці: як налагодити життя під одним дахом і що це дає
Декілька порад від зоопсихологів, кінологів, ветеринарів, висновків з міжнародних наукових досліджень та мого власного досвіду та досвіду інших мам.
Екологічний діагноз для України: рецепт оздоровлення
Потрібно усвідомити, що стан довкілля сьогодні – це проблема. Але ще більша проблема – це крах інституцій, подвійні стандарти та небажання розумних людей це визнати.
Дубінський як новий політичний проєкт Коломойського
Ми є свідками запуску нового проєкту Коломойського. Рейтинги Зе!команди будуть падати. Рейтинги тих, хто владу критикуватиме, будуть рости. Тимошенко старішає і вже не та. У Ляшка своя ніша. Від Бойка і Медведчука підтошнює і тих, хто за них вимушено голосував. А тут молодість, азарт, кураж...
Вулицю Інститутську хочуть знищити як пам'ятку. Офіційно
У 2019-му ми дожились до того, що самі своїми руками без примусу збираємося руйнувати історичне місце в серці своєї столиці.
Що може спотворити реальне зняття недоторканності з депутатів
Через деякі норми закону зняття недоторканності може перетворитися на її посилення. Розбираємося.
Справа Шеремета. Кожній новій владі потрібні свої спецоперації і свої цапи відбувайла
Публічно звинувачувати без суду на пафосній пресконференції – це насамперед піар. Черговий піар заради себе коханих, а не заради істини. (рос.)