Професійні мільйонери, або Профспілки мають стати дієвими

1456 переглядів
Середа, 15 січня 2020, 14:00
Галина Третьякова
народний депутат України, голова Комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів

Реформа профспілок в Україні давно назріла.

Ми маємо, нарешті, позбутися радянського ВЦРПС (Всесоюзна центральна рада професійних спілок).

Необхідно створити сучасну європейську систему підтримки та захисту працівників.

Що вам дають профспілки? Більшість скажуть – нічого. Хтось згадає пільгову путівку до санаторію або запрошення на дитячу ялинку до Будинку культури. Так чи інакше, але навряд серед відповідей будуть якісь дійсно вагомі справи.

Тоді інше запитання – а що профспілки у вас беруть? Я знаю відповідь: 10 мільярдів доларів. Саме стільки зібрали профспілки з українців за 27 років свого існування.

Десять мільярдів доларів – це дуже багато. Це половина вартості найдовшого в світі моста між Гонконгом та Макао, який дозволить китайцям перетворити цей регіон на конкурента славнозвісної Силіконової долини. Або 20 кошторисів нового моста через Дніпро, що планує побудувати Укравтодор у Запоріжжі.

Я не вигадала цифру – її неважко підрахувати. Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий в одному з інтерв'ю називав кількість членів п'ятьох основних профспілок – 9,7 млн осіб.

За нашими приблизними підрахунками, за 28 років незалежності кожен член профспілки сплачував на місяць суму не менше 3 доларів. На рік – 36 доларів. За 28 років – 1008. Множимо на 9,7 млн і отримуємо 9 мільярдів 777 мільйонів доларів.

Наголошую: йдеться лише про внески. А є ще й нерухомість, якої набереться на ціле місто! Сотні санаторіїв, готелів, баз відпочинку, офісних приміщень. Якщо у вашому місті є готель "Турист" – він теж профспілковий. Розкішні багатоповерхівки у Харкові та Дніпрі, а також Моршин, Трускавець, Куяльник, Хмільник. Нарешті, Крим з його профспілковими палацами.

Це – спадщина від радянської системи ВЦРПС. До речі, 80% з неї у профспілок вже немає – і це тема для окремого кримінального розслідування. Бо всім цим майном управляли, не надаючи жодної прозорої звітності.

Показовий факт: українські профспілки, маючи мільярди гривень, не спромоглися вчасно оскаржити захоплення свого кримського майна агресором. А може, не зробили цього навмисно? Недарма ж кум Путіна зараз і сам, за допомогою своїх телеканалів та депутатів, став на їхній бік.

Loading...

Варто було урядові ініціювати зміни у законодавстві про профспілки, і одразу на нас полився потік проплаченої "джинси" у ЗМІ. Бо ми хочемо зазіхнути на "святе":

  1. По-перше, скасувати монополію пострадянських профспілкових монстрів і відкрити можливості для конкуренції у сфері захисту інтересів найманих працівників.
  2. По-друге, вивести з тіні майно та фінанси таких організацій.

Зараз розподіл профспілкових грошей – детективна історія. Причому специфічна для кожної спілки. Наприклад, ФПУ має розгалужену мережу: до її складу входить 44 галузеві членські організації та 27 територіальних об'єднань.

Чисельність первинних профспілкових організацій, що входять до ФПУ, сягає майже 53 тисячі. Більшість коштів залишається на місцях. 10-15% збирають у галузеві організації, потім обласні, потім перерахування у центр. Таким чином ця машина поглинає мільярди!

А що натомість отримують члени профспілки? Правову підтримку? Контроль за стандартами виробництва? Гарантії соціального захисту? Відстоювання інтересів робітників перед органами влади? Поставте ці запитання працівникові українського підприємства.

Хочу підкреслити: ми не скасовуємо профспілки, не боремося з ними.

Профспілки потрібні – і вони в Україні існуватимуть. Але це мають бути сучасні європейські організації, які швидко реагують на потреби робітників та забезпечують захист їхніх прав.

Я особисто знайома з іншими профспілковими діячами – сучасними, конструктивними, дієвими. Тому я вірю в нашу реформу. Українські профспілки матимуть молоде обличчя. А їхні лідери публічно звітуватимуть про кожну витрачену гривню.

Галина Третьякова, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Українське диво: громадські ініціативи – наша секретна зброя і шанс на порятунок
Солідарність – це здатність людини діяти, спираючись не на найбільш ефективні підходи, а на причетність. (рос.)
Скільки держава витрачає на маски
Дефіцит масок відчувають не тільки громадяни, але й державні замовники: лікарні, військові, органи влади. Якими були ціни на медичні маски протягом останніх трьох місяців на Prozorro?
Земля і вірус: як владі підтримати фермера
В умовах економічної кризи та запуску ринку землі влада має підтримати вітчизняного агровиробника.
Не подобається? Звалюй! Або чому карантин оголив вразливість ґіґ-економіка
Коронавірус загострив усі невизначеності статусу водіїв і кур'єрів таких компаній, як Glovo, Uber, Bolt, Raketa, Uklon та ін. Чи мають їх працівники право на соціальні гарантії та за чий рахунок?
Консультативна рада в Мінську: вихід з глухого кута або шлях до дестабілізації?
Києву потрібен конструктивний спосіб реінтегрувати свої території на Донбасі, уникаючи збільшення кровопролиття. (рос.)
Козлові крани, бази відпочинку, протигази – що продає держава на аукціонах
Скільки держава вже заробила на малій приватизації, що можна купити на аукціонах та які вигоди отримує бізнес від прозорого продажу?
Справа експрем'єра Гончарука отримала своє законодавче продовження?
Скільки товарів протиепідемічного призначення треба вивезти з України, щоб понести кримінальну відповідальність.