Безжальні цифри, або Що приховує цьогорічний Індекс сприйняття корупції

1423 перегляди
Четвер, 23 січня 2020, 08:50
Андрій БоровикAndrii Borovyk
виконавчий директор Трансперенсі Інтернешнл Україна

Раз на рік для всіх, хто бореться з корупцією, і тих, хто про неї згадує лише зрідка, настає момент певного протверезіння. Ця мить збігається з оприлюдненням результатів Індексу сприйняття корупції (СРІ).

Ми опиняємося віч-на-віч із зовнішньою оцінкою того, в якій країні живемо. Краще бачимо її позитивні та негативні зрушення і можемо порівняти їх із такими ж процесами у наших сусідів, країн-друзів і країни-агресора.

Така зустріч із реальністю може виявитися обнадійливою. А може засмутити настільки, що захочеться опустити руки.

Живучи в час інформаційних маніпуляцій та фейкових новин, треба розуміти, що правда багатогранна і часом неоднозначна. Тож спробуємо розтлумачити, що означають цьогорічні цифри СРІ.

За 2019 рік Україна втратила 2 бали в Індексі сприйняття корупції.

Ми набрали 30 балів і посідаємо 126 місце зі 180 країн.

Перше відчуття: "зрада", "всьо пропало", "ми несемося в прірву".

Але ж ми навчені, що будь-яку інформацію треба спробувати зрозуміти не лише на базі голих цифр.

І розпочати варто з того, як ці результати тлумачить саме Transparency International.

Перше, що ми бачимо в описі методології вимірювання – зміна на 1-2 бали у бік зростання чи спаду не є статистично значущою. Ба більше, у дослідженні вказано, що на результати впливають антикорупційні здобутки України за останні один-два роки, а не тижні чи місяці.

Але зовсім інакше сприймається цей результат, якщо копнути глибше. Тоді ми побачимо, що за останні 6 років це перший випадок, коли Україна втратила бали.

Після Революції Гідності, відколи Янукович та його "сім'я" втекли з країни, ми повільно, проте впевнено росли в Індексі сприйняття корупції. Змінюючи показник на 1-2 бали, які "можна вважати статистичною похибкою", виросли на 5 балів, що у світі вважається помітним антикорупційним кроком.

Читайте також:

Україна за рівнем корупції "випереджає" Росію – Transparency International

Україна за рівнем корупції дорівнялася до Росії й Ірану

В Україні вдвічі зменшилися темпи боротьби з корупцією – ТІ

Україна досі відстає від сусідів у боротьбі з корупцією, гірше тільки РФ – ТІ

Україна в Світовому індексі сприйняття корупції, три погляди

За ці 6 років в Україні відбулися низка реформ, які справді позитивно впливали на боротьбу з корупцією.

Реформа публічних закупівель (ProZorro), аукціони з продажу майна збанкрутілих банків, створення антикорупційної інфраструктури, електронне декларування статків, відкриття реєстрів – це ті зміни, які відчули на собі усі українці.

Але водночас ми так і не побачили очищення та реформи судової гілки влади. Генеральна прокуратура та Служба безпеки залишились підконтрольними президенту. Національна поліція змінила вивіску, але так і залишилася нереформованою.

І це не все! Політична заангажованість минулого складу НАЗК, впровадження електронного декларування для громадських активістів та напади на них по всій країні – це точно не те, що допомагає в розбудові демократії.

Скасування відповідальності за незаконне збагачення, постійні сумнівні кадрові рішення та, звісно, численні корупційні скандали, які вже навіть не завершувались показовими арештами...

За моїм відчуттям, починаючи з 2017 року, ми суттєво сповільнились на шляху реформ. А роком пізніше, у момент активної протидії створенню ВАКС, я взагалі не був певен, чи Україна часом не почала відкочуватися назад.

У будь-яких діях чи процесі, звісно, є як мінімум дві сторони. І вище – саме ті, про які не варто забувати.

У п'ятирічній ретроспективі результат у 30 балів не є кроком назад. Це, швидше, "корекція" на антикорупційному шляху. Проте втрата 2-х балів – це накопичений результат всіх описаних вище негативних подій. Очевидно, що влада в Україні робила щось не те.

Щороку за результатами Індексу сприйняття корупції Transparency International Ukraine дає рекомендації, як Україна може суттєво поліпшити свої показники в СРІ. А потім ми аналізуємо, що саме з цих рекомендацій держава виконала, а чого доведеться добиватися і далі.

На початку складного виборчого 2019 року наша організація сформулювала 12 таких рекомендацій. Загалом було частково або повністю виконано лише 6. Причому майже все це відбулося в останньому кварталі 2019-го.

Зокрема, держава так і не змогла забезпечити належну перевірку бенефіціарів та посилити контроль за фінансуванням політичних партій.

Не краща ситуація і з судами та правоохоронцями – влада так і не спромоглася провести реальну судову реформу, повернути довіру до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, позбавити СБУ та Нацполіцію непритаманних їм функцій та покарати винних у нападах на громадських активістів.

Щоб розвіяти будь-яку змову, скажу, що у теперішньої владної команди вже є як позитивні результати, так і негативні.

Перезапуск НАЗК, скасування частини правок Лозового, надання права незалежного прослуховування для НАБУ, запровадження системи ProZorro.Продажі на рівні закону, прийняття фактично нового закону про публічні закупівлі, кроки у бік позбавлення від значної кількості державних підприємств і багато іншого.

І при цьому – правки Лозового скасували лише частково. Аваков досі лишається міністром внутрішніх справ. Адвоката Януковича призначили першим заступником керівника ДБР. Уявне скасування депутатської недоторканності. На додачу – спроби концентрувати владу в руках президента та призначення друзів та партнерів на посади.

Всі ці кроки були здійснені в останні три місяці, тому повноцінні ефекти від таких змін ми зможемо побачити не раніше, ніж за рік.

В Україні що нові команди, що старі, зазвичай імплементують реформи у три етапи: декларують, голосують закон, а далі реалізують усе на практиці. І, як показує досвід, перечепитися можна на кожному з цих етапів.

Але, якщо вже бути до кінця чесними, неоднозначні зміни відбулися і в інших країнах. СРІ особливий тим, що він допомагає бачити загальний світовий контекст боротьби з корупцією. І світ має такі ж антикорупційні проблеми, як і ми.

Цьогорічний індекс показує, що в сучасному світі вкрай бракує політичної доброчесності.

Середній світовий бал СРІ – 43, менше від половини можливих. І така тенденція спостерігається вже кілька років.

Чи може така інформація стати втіхою для нас? Звісно, ні.

Треба розуміти, чому це дослідження називається саме Індексом сприйняття. Виміряти реальний стан речей у такій сфері, як корупція, вкрай важко.

Ми можемо говорити тільки про те, як це явище сприймається, а не яким воно є. Відповідно, вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій. Він вказує на те, що перша сприймається як менш корумпована.

Україну сприймають на 30 балів. Саме з цим нам доведеться не тільки жити. З цим нам треба працювати у 2020-му. Ретельно, старанно, а інколи навіть відчайдушно і зухвало, що і має принести результат.

Бо не Індекс показує нас, а ми формуємо Індекс. Кожен окремо і всі разом.

Андрій Боровик, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Реклама:
Відновлення економіки неможливе без контролю епідемії
Запустити економічну активність можна лише при повній упевненості людей у реальному зниженні ризиків для здоров'я. (рос.)
Вулицями Києва: Царське село й Леся Українка
Від цієї зупинки починався власне бульвар Лесі Українки з високими тополями, який котився вниз, майже до Бессарабки.
Місцеві гарантії для місцевих доріг
Новий закон дозволить місцевій владі залучати кошти на ремонт місцевих шляхів.
Чи покарають Зеленського за невчасне повідомлення про майнові зміни в декларації
Зовсім нещодавно схожа ситуація зі спробою притягнути Зеленського до адміністративної відповідальності мала місце на Хмельниччині. Тоді президент порушив карантин, на нього склали протокол, але суд кінцевого рішення так і не прийняв.
Кагарлик: справа честі чи вирок "системі"?
Справа честі – таким мало стати притягнення до відповідальності поліцейських, винних у жорстокому зґвалтуванні та катуванні Нелі Погребіцької у травні цього року. Натомість результати говорять про зворотнє. Система "своїх" не здає.
Як в Україні грабують іноземний бізнес
У китайської автомобільної корпорації через шахрайство в суді відібрали майно вартістю понад 2 млрд грн.
Вкрадені мрії
Найбільша помилка Володимира Зеленського – це те, що він змирився чи не хоче поміняти систему, в якій став би можливий прихід на відповідальні пости тих, хто хоче і готовий міняти країну разом з ним.