"Вори в законі" мають зникнути як явище з території України

4316 переглядів
П'ятниця, 31 січня 2020, 09:00
Денис МонастирськийДенис Монастирський (Denys Monastyrskiy)
народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності

На жаль, таке явище як "вори в законі" все ще існує в реаліях пострадянського простору, створюючи реальну загрозу стабільності окремих держав.

Низка країн, таких як Грузія, Вірменія, Казахстан та Росія, вже вдалися до системних кроків з подолання цього ганебного явища, і відповідна категорія представників злочинного середовища змушена була залишити територію вказаних держав в пошуках спокійнішого життя.

Президент України дав завдання викорінити це явище в Україні та не дозволити перетворити територію нашої держави на розсадник міжнародного криміналітету.

З цією метою до Верховної Ради України внесено відповідний законопроєкт "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою" № 2513, який визначено невідкладним.

Профільний Комітет Верховної Ради максимально ретельно опрацював вказаний законопроєкт напередодні його внесення на розгляд ВР до другого читання, що відбудеться на наступному тижні.

Зокрема, були враховані поправки, які мають комплексний характер і забезпечують:

  • дотримання принципу правової визначеності, тобто відповідності вимогам "якості закону" у розумінні частини 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, шляхом уникнення використання злочинного сленгу і запровадження нових понять, яким надані чіткі тлумачення, позбавлені оціночних кримінологічних термінів, що забезпечує належне розуміння усіх необхідних елементів нових складів злочинів і, власне, є запорукою ефективного правозастосування норм Кримінального кодексу України;
  • врахування практики Європейського суду з прав людини і досвіду криміналізації та стану правозастосування аналогічних за змістом норм у державах пострадянського простору (Грузії, Казахстану, Росії та Вірменії), а відповідно, й наявність правових підстав ("подвійної караності") для максимально ефективного використання інституту міжнародного співробітництва (передусім, у вигляді перейняття кримінального провадження) з відповідними іноземними країнами, для яких притаманна субкультура "ворів в законі";
  • досягнення мети законопроєкту щодо посилення боротьби з організованою злочинністю й викорінення впливу злочинної спільноти та її лідерів у державі.

Однак попри це навколо цього законопроєкту, у редакції до ІІ читання, почали ширитися чутки, що не відповідають дійсності та не ґрунтуються на знанні кримінального права та проблеми протидії оргзлочинності.

Зокрема, зазначається, що у положеннях законопроєкту містяться норми, що допускають ризики зловживань з боку правоохоронних органів і грубого порушення прав людини.

При цьому, безпідставно і маніпулятивно ставиться під сумнів сама необхідність прийняття законопроєкту і штучно замовчуються ті вкрай важливі, практично значущі проблеми і перепони протидії оргзлочинності, на вирішення яких і спрямований цей проєкт закону.

Щоб не бути голослівним, варто детальніше зупинитися на тих положеннях законопроєкту № 2513, які стали об'єктом неконструктивної критики, що використовується (свідомо чи ні) для дезінформації суспільства. 

Передусім зверну увагу на редакцію статті 255-1 КК України "Встановлення, посилення та поширення в суспільстві злочинного впливу", щодо якої у ЗМІ шириться найбільше міфів.

Так, зазначеною статтею запроваджується поняття "злочинного впливу", якому надається чітке і обов'язкове для застосування судом, прокуратурою і правоохоронними органами законодавче визначення (Примітка 1 до статтею 255-1).

Фактично перш ніж ініціювати кримінальне провадження за пропонованою статтею 255-1, має бути доведено, що конкретна особа у конкретний встановлений спосіб:

  1. сприяє (створює умови), спонукає, координує або здійснює інший вплив на злочинну діяльність, тобто на факт вчинення інших злочинів, які ще треба попередньо окремо довести;
  2. організовує або безпосередньо здійснює розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої злочинної діяльності.

Для кращого розуміння, наведу приклад зі злочинною діяльністю, що полягає у злочинному промислі певних угруповань з угонів автомобілів у різних районах міста або області.

Конкретна особа ззовні координує цей злочинний промисел, не беручи безпосередньої участі у жодному з цих злочинів і не знаючи про обсяги угонів, які відповідні угруповання вчиняють (перерозподіляє територіальні сфери злочинного промислу, впливає у різний спосіб на слідчого, прокурора, суд, щоб завадити кримінальному переслідуванню певних угруповань і їхніх членів, тощо).

Такі дії є злочинним впливом. І зацікавленість у їх вчиненні, передусім, матеріальна: більше злочинів – більший дохід від злочинної діяльності, а отже, більше можливостей для самозбагачення і негативного впливу на інші суспільні правовідносини: політику, економіку, роботу системи правосуддя, стабільність у державі у цілому.

Читайте також:

Законопроєкт про "злодіїв в законі": хотіли краще, а вийшло як завжди, по-російськи

Законопроєкт про "злодіїв в законі" як спосіб закривати роти

Законопроєкт про "злодіїв в законі" та Бюро фінансових розслідувань – триває нормальний парламентський процес

Частина 2 статті 255-1 ККУ передбачає також підвищену відповідальність за встановлення, посилення та поширення злочинного впливу в ізоляторах тимчасового тримання, слідчих ізоляторах чи установах виконання покарань, тобто за укорінення і поширення випадків вчинення конкретних злочинів в таких установах, спрямованих на дестабілізацію роботи в цих установах та взяття їх під контроль злочинних лідерів.

Тож, ця норма жодним чином не впливатиме на стан правомірних стосунків між утриманими в установах особами, а, навпаки, захистить багатьох з них, які під нищівним впливом кримінальних авторитетів змушені здійснювати злочинні дії, щоб захистити життя і здоров'я як своє, так і своїх рідних, які перебувають на свободі.

Loading...

У пропонованих нових редакціях статей 255, 255-1 і 255-3 КК серед суб'єктів вчинення злочинного впливу виокремлюється спеціальний суб'єкт, а саме: "особа в статусі суб'єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі "вора в законі" і надається тлумачення цьому терміну.

При цьому наданим тлумаченням повністю усунуто можливість покарання за пасивне перебування особи у певному статусі, у тому числі так званого "вора в законі", обумовлену тим, що кримінальна відповідальність може наступати лише за вчинення дій чи бездіяльності (стаття 2 Кримінального кодексу України).

Так, згідно з приміткою 2 до статті 255-1 Кримінального кодексу України, щоб притягнути до кримінальної відповідальності особу за перебування у відповідному статусі, слід довести реальне використання цього статусу, тобто вчинення конкретних дій, спрямованих на координацію злочинної діяльності.

У цілому, характеризуючи наведені норми, можна з впевненістю констатувати, що доведення цих складів злочину буде одним із найбільш складних видів доказувань в кримінальному процесі та потребуватиме підвищених вимог до кваліфікації слідчого.

Окремо хочу зауважити на доцільності використання терміну "вор в законі", що виконуватиме не лише функцію загальної превенції, але й забезпечуватиме реалізацію мети законопроєкту щодо посилення боротьби з оргзлочинністю.

Наступний міф пов'язано з пропонованою редакцією статті 255-3 "Звернення до особи, яка здійснює злочинний вплив". У цій статті, по-перше, прямо передбачено, що винна особа має заздалегідь знати про злочинний статус особи до якої звертається; по-друге, вона має звертатися не щодо вчинення будь-яких дій, а саме тих, які мають на меті вчинення злочинного впливу, тобто злочинної діяльності.

Таким чином, говорити про ризики порушення на практиці прав людини й інших зловживань з боку правоохоронних органів немає підстав.

Хочу наголосити, що зазначені пропозиції змін до законодавства можуть бути застосовані лише щодо осіб, які належать до представників організованої злочинності (злочинної спільноти), і жодним чином не зачіпатимуть прав законослухняних громадян!

Більше того, законопроєктом передбачені надійні правові гарантії недопущення порушення прав пересічних громадян, у тому числі, зловживань з боку правоохоронних органів.

Відверте обговорення проєктів у колі експертів, науковців, практиків – це важливий, невід'ємний етап належної роботи з їх підготовки і доопрацювання.

Натомість поширення міфів з метою маніпулювання суспільною думкою грає на руку лише злочинній спільноті, що глибоко стурбована планами прийняття закону в Україні. Зокрема, за оперативною інформацією правоохоронних органів, декілька кримінальних авторитетів вже покинули територію України, щойно відповідний законопроєкт було внесено до Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності!

Денис Монастирський, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Децентралізаційні зміни до Конституції: необхідність чи забаганка?
Чи варто вносити зміни в Конституцію в частині реформи децентралізації і чи є на це суспільний запит
Новий виклик для "зеленої" енергії: хто заплатить за обмеження?
Енергетиків змушують відключати вітрові та сонячні станції через проблеми в енергосистемі та імпорт електроенергії. Екологічно чистих кіловат в країні стане менше, а "зелені" підприємства починають зазнавати збитків.
Подолати прецедент Авакова
З огляду на прецедент Авакова виникає суттєва потреба зменшити вплив посади міністра МВС взагалі, і передусім на поліцію. І разом з цим вирішити питання щодо тривалості перебування особи на посаді міністра.
"Жахливо" низька інфляція. Чого чекати від НБУ та споживчих цін
Низька інфляція не становить ризиків для економічного зростання в Україні. Вона сприятиме зниженню відсоткових ставок і пожвавленню кредитування.
Гібридний Шарій. Як розпізнати проросійського блогера
Цільова аудиторія гібридної війни – це українці, які сумніваються. Їм Росія озвучує їхні ж сумніви, думки, страхи та підкріплює їхню правоту. При цьому меседжі мають іти від того, кому довіряє диванна сотня. Тому створюють авторитетних блогерів. Як можна розпізнати проросійського блогера – читайте у колонці.
Недитячі ігри навколо законопроєкту про лікування підлітків
Бездіяльне очікування, "совкова" відмова визнавати юну людину повноцінною особистістю є тим злом, яке ми повинні подолати, аби мати право називатися сучасним суспільством.
План повернення Донбасу: чия політична гра?
Що варто робити, щоб забезпечити реальне повернення тимчасово окупованих територій у реальну адміністративну і юридичну систему координат держави України.
Польський розклад: як президентські вибори можуть вплинути на відносини з Києвом
Перемога опозиціонерки може спростити історичний діалог Києва та Варшави. Проте посилення політичного протистояння у Польщі може бути небезпечним для України.