Реформувати СБУ чи зберегти вплив президента?

2371 перегляд
Понеділок, 03 лютого 2020, 15:00
Віталій ЦокурВіталій Цокур
юрист, громадський діяч

Голова СБУ повідомив про підготовку та направлення до Офісу президента законопроєкту про реформу відомства. Переконаний, парламентарям слід бути готовими до суб'єктивного бачення реформи службою. А рідкість такої нагоди обумовлює потребу зробити це ефективно.

І якщо говорити про першочергові речі, які потребують уваги, то це, зокрема, надмірна залежність СБУ від президента. Ускладнюється все тим, що президенту, як ініціатору законопроєкту, необхідно свідомо відмовитися від своїх надмірних, хоч і звичних повноважень.

А повноваження президента відносно СБУ сьогодні справді надмірні, співмірні з повноваженнями керівника органу

  • підпорядкування; 
  • визначення організаційної структури; 
  • прийняття актів з питань державної таємниці, взаємодії служби з правоохоронними та іншими державними органами; 
  • затвердження положень про антитерористичний центр та колегію СБУ;
  • кадрові призначення/звільнення керівництва; 
  • визначення кількісного складу відомства;
  • надання доручень та завдань Службі;
  • контроль за додержанням відомством прав та свобод осіб при здійсненні оперативно-розшукових заходів та дотримання вимог державної таємниці через уповноважену на його вибір особу; 
  • визначення порядку здійснення контролю за адміністративно-господарською та фінансовою діяльністю служби; 
  • отримання річних звітів тощо. 

У порівнянні з цим, Верховна Рада лише призначає та звільняє голову за поданням президента та декларативно здійснює контроль через отримання річного звіту від голови Служби. На щастя, завдяки Конституції, парламент також визначає законом функції, структуру та чисельність відомства.

У підсумку маємо надмірну залежність та поєднання президентом різнохарактерних функцій: нормативне регулювання аспектів діяльності, кадрові призначення та звільнення, здійснення контролю. 

Модель керівництва, яка притаманна авторитарним режимам з похідними. Наприклад, ФСБ у Росії. Що не корелюється з доцільністю демократичного шляху розвитку України та курсом вступу до ЄС та НАТО.

Звідси доцільність прибрати частину функцій президента, особливо тих, які мають надмірний характер – кадрові повноваження. 

Відповідно до закону про СБУ, президент наділений повноваженнями призначати (за поданням голови) та звільняти заступників голови, керівників структурних підрозділів та територіальних управлінь служби. Що, до речі, не визначено Конституцією як повноваження президента. І не даремно, оскільки президент це не керівник СБУ, а гарант дотримання Конституції та представник України у міжнародних відносинах.

Керівництво всією службою та відповідальність за виконання завдань несе її голова. Посадова особа, яка і повинна цілком забезпечувати ефективне функціонування Служби та вирішувати кадрові питання. Попри підпорядкованість відомства президенту.

Лише уявіть: ви – голова СБУ, маєте 5 заступників, центральне управління, яке складається з 12 підрозділів, 24 територіальних управління та інших одиниць. Усі вони повинні мати керівників, що обумовлено різним функціональним, предметним, територіальним та кількісним характером структурних одиниць відомства. 

Це приблизно 40 керівників. І жодного з них ви не можете призначити особисто. Лише за поданням президенту. Але президент може і звільнити цих керівників на власний розсуд.

Виникає обґрунтований сумнів у можливості ефективного керівництва відомством головою на фоні можливості президента призначати потрібних йому чи комусь іншому людей по окремих напрямках чи регіонах.

Хоча повноваження призначати керівника підрозділу передбачає обізнаність та розуміння спроможності цієї особи виконувати завдання, які на неї покладатимуться. А також можливості ефективної взаємодії та взаєморозуміння для успішного виконання завдань. Очевидно, що це має бути повноваження керівника (голови) відомства, якому мають бути видніші такі речі.

Звісно, це суттєво збільшуватиме роль голови відомства та створюватиме ризики зловживань

Але, по-перше, мова йде про реформу, яка має передбачати ліквідацію функцій слідства, боротьби з корупцією та оргзлочинністю й економічної контррозвідки, внаслідок чого має відбутися скорочення штату служби і втрата впливу відомства. 

А по-друге, йдеться про недосконалість інституту голови СБ. Адже ним може стати будь-хто, навіть друг дитинства президента, який жодного відношення та професійної обізнаності у відомстві не має.

Loading...

Водночас стримуючим елементом може бути повноваження президента звільняти керівників підрозділів та управлінь, які не справлятимуться з роботою або не дотримуватимуться вірності державі. Та повноцінний парламентський контроль.

Більше того, хорошим запобіжником може, а подекуди має бути, порядок призначення керівників структурних підрозділів та теруправлінь через конкурси

Це зменшить ризики зловживання головою СБУ (йдеться про призначення керівниками структурних утворень непридатних креатур). Окрім того, це сприятиме можливості незалежного кар'єрного зростання як елемента необхідного апгрейда служби. Усвідомлення можливості отримати незалежне просування по службі сприятиме прагненню службовців підвищувати кваліфікацію та професійні уміння. 

Цілком зрозуміло, що така зміна є значною для архітектури влади у країні, але потрібним кроком у розвитку та посиленні відомства. 

Виграти від цього має країна, аби лишень на те була політична воля Володимира Зеленського, який має монобільшість у парламенті. Яка разом з іншими фракціями навряд чи буде проти зменшення повноважень президента на користь парламенту.

І хоча різка зміна повноважень президента і голови СБУ може викликати дисонанс у владних колах, не потрібно забувати про те, що  можна визначити момент набрання сили положень закону у майбутньому. Рік-два може бути достатньо для підготовки до нових умов формування керівного складу відомства.

Це, напевно, буде ключовим індикатором готовності Володимира Зеленського та Ко реформувати СБУ, перетворивши її із застарілого органу, в якому звичним є призначення креатур, на професійне відомство для формування висококваліфікованих кадрів.

Віталій Цокур, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Реклама:
За єресь навколо сурогатного материнства прийде час вибачитися
Видається, що через певний історичний проміжок Церкві також доведеться вибачитися і за заперечення методів лікування безпліддя, які стали доступними, дякуючи медичній науці.
Дозвільна система в будівництві: Україна і найкращі світові практики
Якою є українська дозвільна система в будівництві і як це працює в економічно розвинутих країнах.
Як закрити "чорну діру" нелегального зерна
Встановлення датчиків на кожен комбайн не дозволить контролювати, скільки зерна збирають фермери. Є інший варіант.
Пожежа в коледжі: як в Одесі знайшли "стрілочника" у резонансній трагедії
4 грудня 2019 року в Одеському коледжі економіки, права і готельного бізнесу сталась пожежа. Загинуло 16 людей. Винуватим призначили Андрія Хаєцького, який працював у коледжі до 18 листопада 2019 року. Те, що сталось з Андрієм, – яскрава ілюстрація слідчо-суддівського свавілля.
Як НАЗК тепер перевірятиме декларації?
Нові правила перевірки дозволять досягти відчутно кращих результатів у виявленні необґрунтованих статків чи незадекларованого майна у деклараціях посадовців, а суспільство нарешті побачить, що декларації можуть бути дієвим інструментом у забезпеченні доброчесної поведінки службовців.
Інтерв'ю Гіркіна та Поклонської – джерело доказів міжнародних злочинів?
Яким би не було особисте ставлення до Дмитра Гордона, він фактично надав Україні додатковий інструмент, який, якщо використати його розумно, може бути дуже ефективним і зіграти на користь Україні у вкрай важливих процесах міжнародного правосуддя.
Як ДТЕК планує "зливати" чергову справу проти нього в АМКУ
Які висновки можна зробити з внутрішнього документу ДТЕК щодо роботи з Антимонопольним комітетом?