Героїзація нормальності. Не брати хабарів – це нормально, у цьому немає нічого героїчного

1018 переглядів
П'ятниця, 07 лютого 2020, 13:00
Людмила ЄвсєєнкоLyudmila Yevseyenko
директор Фонду Інновацій та Розвитку - Україна

Наша країна перебуває у тому своєму історичному моменті, де за те, що не взяв хабар, публічно вітають, щиро дякують і повсякчас героїзують. 

З одного боку, це, здавалося б, нормально з огляду на історичні культурно-ментальні корупційні витоки нашої держави і народу. 

А з іншого – з’являється гостре кепське відчуття, що період героїзації нормальності страшенно затягнувся. І суспільство просто не готове перейти на некст левел – від героїзації сміливців, що не спокусилися на хабарі, до всезагальної нульової толерантності до корупції.   

Ось заступник начальника відділу поліції, який не взяв 500 доларів хабаря, – він, безперечно, герой. І мукачівські прикордонники, які відмовилися від 100 євро хабаря, вони теж герої. 

Ще більший герой – голова Фонду державного  майна Дмитро Сенниченко, якому пропонували, а він не взяв 5 мільйонів доларів хабаря. Більше того, написав заяву до НАБУ. Детективи Бюро затримали трьох осіб, які за одноразовий хабар у 5 мільйонів доларів та ще у 400 тисяч доларів щомісячних хабарів пропонували Сенниченкові призначити на посаду директора ПАТ "Одеський припортовий завод" певну особу. 

Після такого, можливо, варто було б перевірити усіх попередніх директорів Одеського припортового на предмет незаконного збагачення, якщо це така ласа посада, судячи з розміру пропонованого за неї хабаря, але… то вже інша історія… 

Повернімося до героїв нашого часу!

Отже, Сенниченку – всі наші беззаперечні оввації, наша слава і наші вітання, наше захоплення його мужністю і психологічною стійкістю. 

Ми досі не сприймаємо, що не брати хабарів – це нормально, у цьому немає нічого героїчного. 

Ми досі щиро захоплюємось відмовою від 5 мільйонів доларів, і, напевне, десь там, глибоко в душі, кожен другий з нас приміряв на себе сорочку голови Фонду держмайна й оцінював кожен свою психологічну стійкість до пропонування і отримання хабаря в особливо великому розмірі...

І мало хто замислюється, що героїзація тих, хто відмовився від хабаря, це пряме продовження суспільного діалогу щодо рівня зарплат посадовцям. 

Високі зарплати посадовців дуже сильно сколихнули суспільство та розділили його на два категоричні табори. 

Водночас рідко хто замислюється над зв’язком між зарплатами та боротьбою з поборами. 

Ми, діти совєтів і усього однакового, вимагаємо від посадовця жити на одну середню зарплату – міністрові освіти бажано жити на таку саму, як у пересічного вчителя. 

Loading...

Ми готові закидати камінням міністерку Новосад за її висловлювання щодо неспроможності виростити дитину на одну зарплату і при цьому забуваємо про владу і відповідальність, зосереджену у руках цього самого міністра, про силу рішень і велич спокуси

Я не виправдовую рівень зарплати директора Укрпошти, яка більша, ніж у президента США, бо тут очевидно, що не можна порівнювати ні посади, ні ступінь відповідальності. Одначе я бороню право очільників міністерств та їхніх заступників на гідне життя та життя без спокус

Чому ми досі гребемо усіх під одну гребінку і виставляємо до всіх однакові вимоги, хоча очевидно, що компетенції у всіх різні?

Ми психологічно не дозволяємо жити комусь краще, бо така вже одвічна українська традиція: завжди дивитися на обійстя сусіда, чи раптом воно не краще? Але при цьому щиро вітаємо героїв, які відмовляються від хабарів, хоч і живуть на таку саму, як у вас зарплату. 

Чому ми навіть не починаємо думати у тому напрямку, що високий рівень зарплат у посадовців може знизити корупційні ризики і, можливо, нарешті, ми зможемо зменшити корупційні ризики?

Зізнайтеся, скільки з вас ще допускають, що попри високі зарплати посадовців вони можуть таки вдатися до неправомірної вигоди?

І скільки з вас ще піддає сумніву слова першого міністра країни Олексія Гончарука про те, що корупція у вищих ешелонах влади на сьогодні вже відсутня

І на скільки ще ми застрягли у тому історичному моменті, де нормальність героїзують, а ми ще не навчились вірити, що життя без корупції існує.  

Людмила Євсєєнко, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Кеш в умовах кризи – панацея чи непотріб
Як зберегти свої заощадження під час пандемії?
Як підвищити роль НБУ в антикризових заходах
Якою є політика регулятора в цей складний період? Про кроки назустріч банкам та реальному бізнесу, як роблять інші центральні банки, не йдеться.
Карантинні обмеження: слово за судами
Українські суди почали виносити перші рішення щодо штрафів за порушення карантинного режиму. Результати дають надію. Проте від спокуси закидати суд позовами з вимогами скасувати "карантинні" постанови Кабміну варто утриматися. (рос.)
Вірус як виклик єдності: якою буде антикризова стратегія ЄС
Національні заходи окремих країн не здатні зупинити економічну кризу, спричинену пандемією. Всі чекають узгодженого плану дій ЄС, проте його так і не вдалося затвердити.
COVID-19 і правова криза: Чи залишаться сили на боротьбу за наші права і свободи після пандемії?
Суворі заходи, до яких вдаються уряди європейських країн, щоб подолати поширення коронавірусу, змушують зрозуміти: верховенства права будуть гідні лише ті, хто за нього борються. Тим часом на тлі страху смерті боротьба поки що розгортається лише за життя і здоров'я.
Фізичне дистанціювання: як нам зрозуміти, що це працює
Ще раз про непопулярні, але ефективні рішення влади під час епідемій на прикладі "іспанського грипу" 1918-1920 років. Дослідники стверджують: що довше тривали обмеження, то вищими були економічні показники в перші роки після "іспанки".
Міністри Зеленського лишають мільйони пацієнтів без ліків
Зовсім скоро на додачу до цього в нас не буде чим лікувати мільйони пацієнтів по всій країні: дітей і дорослих з онкологією, пацієнтів із інфарктами, інсультами, туберкульозом, гепатитами, ВІЛ і рідкісними захворюваннями.