Україні потрібна екологічна поліція

683 перегляди
Понеділок, 27 квітня 2020, 15:30
Костянтин Яловий
глава постійної комісії Київради з питань екологічної політики

Останні події в Україні довели тотальну неефективність системи екологічного контролю. 

Умисні та неумисні підпали сухостою, масштабні пожежі, які винищили сотні гектарів лісу, димові хмари, що заполонили столицю, небачена в наших широтах пилова буря – все це симптоми важкої хвороби екосистеми, яка не менш небезпечна, ніж COVID-19.

Одна з причин кризи – постійна безкарність тих, хто знищує навколишнє середовище – браконьєрів, підпалювачів, нелегальних лісорубів, людей, які множать незаконні смітники. 

Контроль, що здійснює Державна екологічна інспекція, неефективний. Крім того, контрольні функції розпорошені між різними державними установами, що відстежують окремі сектори – ліс, рибні та мисливські ресурси, заповідники, надра, ґрунти тощо.

Країні потрібна принципово нова система покарань за екологічні злочини.  

І тут не треба вигадувати велосипед, бо багато країн вже провели її успішну апробацію. Це так звана екологічна поліція – мілітаризовані підрозділи, які здійснюють моніторинг, фіксують злочини, знаходять винних, штрафують або затримують правопорушників.

Існує кілька моделей функціонування екологічної поліції.

Перша – вона є частиною загальнонаціональної поліцейської системи й знаходиться в структурі МВС або ж поліції штату, якщо мова йде про федеративну державу.

Так працює екологічна поліція в Бразилії. Наприклад, в найбільш густонаселеному бразильському штаті Сан-Паулу діє 116 її підрозділів чисельністю 2,2 тис. осіб. На озброєнні екополіція має 400 транспортних засобів, зокрема човни, мотоцикли, гелікоптери та безпілотники.

При цьому в Бразилії існує федеральна екозахисна установа – Інститут навколишнього середовища й відновлюваних природних ресурсів (IBAMA), що також здійснює функції екологічної поліції та притягує порушників законодавства до адміністративної відповідальності.

Друга модель функціонування екополіції – підпорядкування її міністерству екології. 

Так це працює в Ізраїлі, де так звана "зелена" поліція має права вести розслідування, арештовувати та штрафувати правопорушників. На регіональному рівні вона працює разом з районними відділеннями Міністерства екологічної політики, на місцевому рівні співпрацює з органами місцевої влади та МВС. 

"Зелена" поліція Ізраїлю проводить постійні планові перевірки та спеціальні операції по виявленню нелегальних сміттєзвалищ, викидів нечистот в річки, порушенню екологічного законодавства промисловими підприємствами й автозаправками, реагує на звернення громадян.

Третя модель – екологічна поліція, підпорядкована відразу кільком міністерствам.

Подібна модель успішно апробована в Італії. Там екополіція має назву Командування підрозділів карабінерів по лісовому господарству, захисту навколишнього середовища та агропродовольчому захисту.  Вона знаходиться в підпорядкуванні Міністерства оборони, Міністерства сільського господарства та Міністерства навколишнього середовища. Установа ділиться на чотири команди: з охорони лісів, із захисту біорізноманіття та парків, з охорони навколишнього середовища та із захисту агропродовольчих товарів. Наразі загальний штат італійської екополіції складає 8,5 тис. карабінерів.

Четверта модель – підпорядкування екологічної поліції владі муніципалітетів.  

В Нью-Йорку під назвою Департамент санітарної поліції вона перебуває в структурі міської влади. В сфері її відання – широке коло питань, що пов'язані із захистом довкілля, зокрема сміття, стічні води, утилізація відходів та незаконне паркування.

В Сполучених Штатах, до речі, можна зустріти суміш найрізноманітніших моделей та варіантів функціонування екологічного контролю. 

На вершині піраміди – Федеральне агентство з охорони довкілля (EPA) та його регіональні відділення, де перевірками займаються спеціальні інспектори. В структурі EPA працює підрозділ з розслідування екологічних злочинів (CID), що має 42 регіональні та локальні підвідділи зі штатом слідчих, які мають право носити зброю, затримувати, арештовувати, обшукувати, вилучати документи.

Одночасно в кожному штаті діють паралельні контролюючі установи у вигляді департаментів екології, і вони працюють незалежно одне від одного, керуючись як федеральним законодавством, так і законодавством штату. 

Але в деяких штатах є незалежні підрозділи екологічної поліції. Найцікавіший тут досвід Массачусетса, де екополіція підконтрольна Міністру енергетики та навколишнього середовища штату. 

Коріння її сягає ще XVII століття, коли в цій англійській колонії з'явились водні пристави, що стежили за правилами риболовства. В нинішньому вигляді екологічна поліція Массачусетсу запрацювала у 1985 році. Вона структурована на шість бюро:

  • Прибережне (охорона прибережних територіальних вод, патрулювання, розслідування незаконних промислів, дотримання правил реєстрації суден);
  • Внутрішнє (дотримання законів про мисливство, рибальство, розслідування щодо незаконних смітників, патрулювання на човнах, авто, позашляховиках, літаках);
  • Бюро безпеки човнів та позашляховиків (безпечна експлуатація яхт, човнів, позашляхових транспортних засобів);
  • Бюро боротьби з екологічними злочинами (співпрацює з генеральним прокурором, міністром екології, екологічним департаментом штату, поліцією штату щодо розслідування справ стосовно утилізації відходів, забруднення води та повітря, незаконного застосування пестицидів);
  • Бюро морських крадіжок (боротьба з крадіжками судів та морських аксесуарів);
  • Бюро реєстрації (реєстрації судів, човнів, позашляховиків, снігоходів).

Всі ці приклади свідчать про те, що мало ухвалити гарні закони для захисту екології, треба зробити так, аби вони працювали. І дієвий екологічний контроль – це єдино можливий механізм, що забезпечить невідворотність покарання. 

Тому Україні на державному рівні треба піднімати питання про створення екологічної поліції або її аналогів. Можна дискутувати про те, кому її треба підпорядкувати – МВС, Мінекології чи місцевій владі, але проблему слід негайно вирішувати. Бо світ живе вже зовсім в іншій екологічній реальності, яка не прощає некомпетентності та інертності. 

Кияни на власному досвіді в цьому вже переконались. І Київ як столиця та місто, де екологічні ризики дуже високі, мусить стати локомотивом змін та докласти усіх зусиль, аби в державі нарешті з'явився справжній, а не бутафорський екологічний контроль.

Костянтин Яловий, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  





powered by lun.ua
Реклама:
Чи є місце для України на інноваційній мапі світу?
Стара економічна система не працює, а сировинний вектор розвитку немає жодних конкурентних переваг у глобальному форматі. Як на нові виклики відповідає Україна?
Гільдії якості: чому контроль конкурентами ефективніший за державний
Верховній Раді пропонують розширити перелік сфер, де бізнес може регулювати діяльність самостійно.
Як обрати книжку для дітей та підлітків? На це питання вирішив відповісти "Наш Формат"
Видавництво "Наш формат" відкриває Дитячу редакцію і оголошує літературний конкурс. Це добра новина для тих, кому важить майбутнє.
Кімната жахів. Нові подробиці у "справі Кагарлика" — все ще гірше, ніж ми думали
Якби існував клуб садистів та ґвалтівників, то його центральний офіс міг би знаходитись у поліцейському відділку в Кагарлику. Саме такий висновок можна зробити з нових даних у справі про зґвалтування і катування дівчини кагарлицькими поліцейськими.
Чи можна вийти з мінного поля? Пояснюємо 6 міфів про міни та боєприпаси
Україна 4 роки поспіль входить до п'ятірки країн за кількістю нещасних випадків, які сталися через міни та вибухонебезпечні залишки війни (ВЗВ). Щоб підвищити обізнаність підлітків щодо цих небезпек, завдяки підтримці Європейського Союзу, організація розробила онлайн-курс "Інформування про мінну небезпеку".
Той, хто заперечує співпрацю з росіянами: відповідь ЄвроПравди Василю Філіпчуку
"Європейська правда" отримала лист – письмову претензію та попередження про можливий судовий позов від колишнього українського дипломата Василя Філіпчука.
Навіщо Україні концесія
Перший в країні об'єкт передали в концесію. Чому це вигідно для всіх сторін?