Чому робота Антикорупційного суду може виявитись заблокованою і що з цим робити?

914 переглядів
Вівторок, 19 травня 2020, 08:00
Анастасія РадінаAnastasia Radina
народний депутат, голова комітету ВР з питань антикорупційної політики

Цього тижня Верховна Рада розглядатиме законопроєкт №3348 щодо роботи Вищого антикорупційного суду. У ньому лише два речення, проте вони необхідні для можливості суду показати результат розгляду справ високопосадової корупції. 

Законопроєкт має вирішити дві загрози для роботи суду. Перша загроза – неможливість своєчасного розгляду справ в результаті щорічної ротації слідчих суддів. Друга загроза – відсутність у суду права управляти приміщеннями, тобто неможливість забезпечити ремонтні та інші роботи. 

Законопроєкт підтримують і в самому Вищому антикорупційному суді, що підтвердив представник суду на засіданні антикорупційного комітету. Також заступник голови суду  в коментарі журналістам зазначив, що неухвалення змін до закону призведе до збільшення строків розгляду справ топкорупції. 

У чому ж проблема із строком повноважень слідчих суддів? Наразі закон передбачає обрання слідчих суддів Вищого антикорупційного суду (далі – ВАКС) з числа суддів першої інстанції лише на один рік без можливості переобрання два роки поспіль. 

Натомість, у судах загальної юрисдикції слідчі судді можуть працювати до трьох років поспіль із правом переобрання ще на три роки. 

На початку роботи суду ця норма не викликала побоювань. Проте практика роботи ВАКС показала, що спеціальний строк повноважень слідчих суддів для цього суду є невиправданим і може призвести до значного гальмування розгляду справ у суді. Простіше кажучи, через технічну норму про строк повноважень слідчих суддів очікування вироків у справах топкорупції може затягнутися ще на роки.   

Читайте також: Рік Зеленського та суди: обіцянки та реальність

Уже за декілька місяців діючих слідчих суддів ВАКС потрібно буде замінити. Через це  у ВАКС лишиться фактично тільки три колегії суддів, які зможуть повноцінно розглядати справи по суті. Для своєчасного розгляду справ та уникнення затягування цього замало. 

Наразі в першій інстанції ВАКС працюють 27 суддів, 9 з яких – слідчі судді, а 18 розглядають справи по суті у шести колегіях по три судді в кожній. Лише двоє слідчих суддів зараз розглядають справи по суті, паралельно поєднуючи це із роботою слідчими суддями. Зараз на розгляді у ВАКС перебуває близько 170 проваджень, але з часом навантаження все зростатиме.

Роботу слідчих суддів ВАКС практично неможливо поєднувати із розглядом справ по суті, хоча закон про судоустрій і передбачає таке поєднання. Так, статистика показує, що середнє навантаження на слідчого суддю ВАКС – 106 клопотань на місяць, тобто по 4,8 на день. Деякі з них – як-то запобіжні заходи у складних справах – розглядаються по декілька днів. Складність поєднання функцій слідчого судді із розглядом справ по суті демонструє той факт, що справи, розподілені на колегії за участі слідчих суддів ВАКС, багато місяців перебувають на стадії підготовчих засідань. 

Натомість колегії, сформовані із колишніх слідчих суддів, в майбутньому практично не зможуть розглядати справи по суті. Адже Кримінальний процесуальний кодекс забороняє судді розглядати справу по суті, якщо він брав участь у ній на стадії досудового розслідування.  Тобто суддя, який у певному провадженні й санкціонував проведення тих чи інших слідчих дій тощо, не може потім розглядати ту ж справу по суті. Таке обмеження є запобіжником від необ'єктивного судового розгляду. 

Слідчі судді ВАКС наразі брали участь як слідчі судді у понад 600 провадженнях. Якщо з вересня ці розслідування будуть завершені і справи надійдуть до суду для розгляду по суті, ці судді не матимуть права їх розглядати. А це означає, що усі ці справи будуть спрямовані на інші колегії.  

Ситуація ускладнюється тим, що усі справи у ВАКС мають розглядатись колегіально, трьома суддями. У одному й тому ж провадженні функції судового контролю в одній справі можуть встигнути здійснити й декілька слідчих суддів. 

За таких обставин з вересня сформувати колегію із трьох колишніх слідчих суддів, яка б у першій інстанції розглянула кримінальне провадження, буде непростим, а іноді і неможливим завданням. 

Отже, із вересня усього три колегії суддів муситимуть на додачу до власного навантаження також розглядати справи, які не матимуть права розглядати колегії "колишніх" слідчих суддів та які не зможуть бути розподілені на колегії діючих слідчих суддів через їхню завантаженість пріоритетною роботою слідчих суддів. Як наслідок – розгляд справ у Вищому антикорупційному суді може додатково затягнутися.

З кожним роком проблема буде ускладнюватися: слідчі судді з числа 27 суддів першої інстанції будуть змінюватися раз за разом, не маючи повноцінної можливості розглядати справи по суті та виносити вироки.

Щоб ризики для діяльності Антикорупційного суду були мінімізовані й описані тут проблеми не стали реальністю, законопроєкт 3348 пропонує просте рішення. Це збільшення строку, на який у ВАКС можуть обиратись слідчі судді, до трьох років – такий же, як і у загальних судах. 

Ба більше, пропоновані зміни дозволяють саме зборам суддів визначити графік зміни суддів в межах визначеного законом строку. Це означає, що при визначенні слідчих суддів з'явиться гнучкість, яка не дозволить перетворити роботу суду у біг по колу без жодних результатів і таких очікуваних вироків. 

Прошу усіх колег, які щиро вболівають за отримання своєчасних вироків у справах щодо топкорупції, підтримати цей законопроєкт. 

Анастасія Радіна, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  





powered by lun.ua
Реклама:
Черчилль стверджував, що для вільного володіння англійською треба 850 слів. А як насправді?
Ми, в онлайн-школі EnglishDom, проаналізували цю теорію та перевірили її з урахуванням даних нашої цифрової платформи, через яку пройшли десятки тисяч студентів. Розповім, що з цього вийшло.
Інвестую в Україну більше 10 років. Чи варто продовжувати?
Які кроки повинна зробити українська влада для збільшення інвестиційної привабливості після COVID-19. (рос.)
5 корупційних ризиків законопроєкту про ріелторську монополію
Депутати Комітету ВР з економічної політики у терміновому порядку розглянули законопроєкт, який покликаний врегулювати ринок ріелторських послуг в Україні. Які основні корупційні ризики містить законопроєкт?
Грошові "перекидання". Як маніпулюють бюджетним процесом
З початку 2020 року уряд змінив напрям використання 9,2 млрд грн. Кому і навіщо він дає гроші понад обсяги, визначені законом про держбюджет?
Як діяльність злочинних угруповань у сфері лісового господарства "висмоктує" природні ресурси держави
Велика вода і організована злочинність – як не потонути?
Український і луганський зв'язок в "ЛНР", або Як губляться контакти з Україною
Уявіть, що ви тягнетесь до телефону, а замість звичного ярлика оператора у вас дивний напис "немає зв'язку". Років шість тому мені б це могло здатися початком фантастичного фільму, а зараз я думаю, без чого мені було б складно обійтися? (рос.)
Помічник нардепа-ексрегіонала, топміліціонер часів Януковича чи антикорупціонери: хто вибиратиме голову САП
Комітет з питань правоохоронної діяльності вже сьогодні, 1 липня, визначатиметься з представниками від Верховної ради до складу конкурсної комісії. Своїх кандидатів подали всі фракції та депутатська група "Довіра".