Операція "Переатестація". Чи покарали поліцейських у Кагарлику?

Четвер, 23 липня 2020, 15:30

Відділок поліції у Кагарлику – розформувати, весь особовий склад – переатестувати. Це рішення два місяці тому нам подали як гостру й рішучу реакцію керівництва Міністерства внутрішніх справ на тяжкі злочини, що скоїла група кагарлицьких поліцейських – катування та зґвалтування дівчини

Пізніше розслідування слідчих Державного бюро розслідувань доповнило портрет кагарлицького відділку поліції новими подробицями: тут не тільки іноді ґвалтують свідків, але й перевозять затриманих у багажнику, приковують по ночах до батарей в коридорі, б'ють струмом, одягають на них протигаз, перекриваючи кисень. 

Я вирішив дізнатись, що насправді зараз відбувається із відділком, який довго і дружно працював під одним дахом в будівлі з тонкими стінами, де важко що-небудь приховати від колег. Публічно важливо, якими є результати переатестації. Тому надіслав відповідний депутатський запит. Відповідь на нього вражає. 

Пряники без батогів

Переатестацію мали пройти 40 поліцейських, що працювали в поліцейській катівні Кагарлику. З них 30, за висновком атестаційної комісії, відповідають посаді, а ще 6 навіть заслуговують на підвищення. 

Комісії вдалося нарахувати лише двох правоохоронців, яких варто понизити, і ще одного – звільнити. Один поліцейський атестацію не проходив, бо знаходиться на лікарняному.

Це означає, що 38 людей з цього відділку зможуть впевнено продовжити свою службу в Кагарлику або в інших структурах поліції . Розслідуватимуть злочини, охоронятимуть порядок, спілкуватимуться з людьми від імені держави.

Заради справедливості слід одразу роз'яснити, що до переатестації з кагарлицького відділку дійшли далеко не всі. До цього, у травні та червні, там провели два службових розслідування, які також супроводжувалися звільненнями, але є підозра, що звільнилися декотрі за власним бажанням, аби не псувати свій службовий доробок.

Читайте також: "Усе боліло, але думала, аби тільки сховатися". Розповідь жертви катувань і згвалтування в Кагарлику

Кагарлик: справа честі чи вирок "системі"?

Але за підсумками розслідувань, зі служби звільнили п'ятьох поліцейських і ще стільки ж звільнили з посад. Ще по п'ять поліцейських отримали попередження про неповну службову відповідність і суворі догани.

Тож, у сухому залишку маємо шість звільнень, сім понижень і близько десятка дисциплінарних стягнень. Мало це чи достатньо за вже відомі нам випадки катувань, тортур, побоїв та зґвалтувань? Це сміховинно мало.

Тортури й зґвалтування: далі буде

Сподівань на те, що жоден із працівників відділку, де так вільно себе почувають садисти, більше ніколи не одягне форму з погонами, було мало. Хоча б тому, що необхідні факти й свідчення у заляканому містечку зібрати дуже непросто. 

Утім, є кілька очевидних причин вважати, що вжиті заходи є недостатніми для того, щоб зламати систему насильства й кругової поруки поліцейських хоча б в самому Кагарлику, не те що по всій Україні.

По-перше, випадки, що отримали розголос (а це не тільки катування й зґвалтування дівчини, а ще й зґвалтування хлопця, побої, катування струмом, приковування кайданками до батареї в коридорі), підтверджують, що насилля тут – звична частина "корпоративної культури". 

Бо ж злочини відбувалися не деінде, а в самому приміщенні відділку і зазвичай здійснювалися колективно. І не реагувати на крики в кабінетах з хиткими дверима, не чути пострілів, не бачити прикутих в коридорі людей, не помічати крові на стінах – це пряма співучасть у злочині і ніщо інше.

По-друге, працівники відділку досі категорично відмовляються свідчити проти своїх колишніх колег, яких звинувачують в тортурах і зґвалтуванні. Тобто навіть зараз, коли жахливі факти вже суспільно відомі, вони воліють мовчати й не допомагати слідству. Чи вірити нам в їхню доброчесність? Чи покладатися на те, що самі вони ніколи не перетнуть межу протизаконного насилля? У мене якось не виходить.

Так, нам всім страшно зізнатися собі, що в масштабах країни таких кагарлицьких відділків можна відшукати добряче. На жаль, в пресу регулярно просочуються обурливі факти свавілля людей в погонах. І поруч із професійними й сумлінними поліцейськими працює ще вдосталь і садистів, і корупціонерів, і тих, хто просто заплющує очі на злочини. 

Тож, вочевидь, реакція на один з небагатьох кричущих викритих випадків мала б стати сигналом для інших, для всієї системи. Але цього  не станеться, доки керівництво МВС замість щонайменше звільняти недобросовісних і недоброчесних працівників спокійно дозволяє їм працювати далі, а деяких навіть підвищує. 

Коло замкнулося. Система отримала черговий сигнал про безкарність. Колеги садистів з Кагарлика десь криво усміхнулися і пішли своє робити. Риба, а особливо велика, точно гниє з голови.  

Пане Аваков, дайте гідний приклад своїм підопічним, візьміть на себе політичну відповідальність за злочини підлеглих – підіть з посади. 

Андрій Осадчук, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  






powered by lun.ua

Як написати статтю у Вікіпедії про себе

Партнерство в бізнесі. 5 працюючих моделей, які посилять компанію

"Біла ворона": як особистості вижити у колективі

Як врятувати українську книгу? Відкрите звернення мережі книгарень "Є" до влади

Не засму(і)чуйте річки

Дозвіл на зліт у складних умовах