Кандидати до Вищої ради правосуддя від парламенту: хто вони?

Четвер, 17 вересня 2020, 20:30

Вже майже три роки судова влада в Україні формально незалежна. Питаннями суддівської кар'єри займаються органи суддівського врядування – Вища рада правосуддя (ВРП) та Вища кваліфікаційна комісія суддів, які більше, ніж на половину, складаються з самих суддів.

Раніше суддів на посади призначали президент та парламент, що створювало очевидну залежність судової гілки влади від політиків та стимулювало політичні призначення. Тому у 2017 році управління судами передали самим суддям – на європейський манер.

Проте з того часу суди так і не стали повноцінно незалежними, а довіра суспільства до судової влади залишається найнижчою серед всіх державних інституцій. Що можна вдіяти з цим вже зараз – розповідаємо.

Судова реформа Зеленського: змінювати не можна блокувати

Президент Зеленський під час виборчих перегонів пообіцяв українцям усунути політичний вплив на судову гілку влади. Після оголошення відкритого конкурсу на дві посади у Вищій раді правосуддя за президентською квотою конкурсна комісія відібрала шістьох кандидатів, яких рекомендувала призначити президенту.

До доброчесності чотирьох з них не виникало жодних запитань. Натомість президент призначив до Вищої ради правосуддя Оксану Блажівську, в декларації якої знайшлись сумнівні статки, та з невідомих причин оголосив новий конкурс на іншу вакансію. 

Нагадаємо, Блажівська стала суддею Господарського суду Києва у 2010 році, одразу після призначення її батька, Євгена Блажівського, заступником генпрокурора Віктора Пшонки. До цього вона працювала помічницею нотаріуса.

Другу президентську квоту зайняла Тетяна Розваляєва, відома своєю роботою в п'ятій палаті Вищого адміністративного суду. Цю палату створили за часів президентства Януковича для розгляду позовів проти ключових органів влади.

Президент Зеленський, попри обіцянки, пішов шляхом призначення представників старих, але лояльних суддівських еліт замість просування реальних агентів змін. І вони сповна йому "віддячили".

         Саме Вища рада правосуддя заблокувала участь міжнародних експертів в судовій реформі авторства самого ж Зеленського. Міжнародників недоброчесні судді бояться як вогню. Раніше Громадська рада міжнародних експертів повикидала всіх сумнівних кандидатів з конкурсу до новоствореного Вищого антикорупційного суду.

         Зеленський, декларуючи відкритість та неупередженість, призначає до ключових органів управління судами представників старої суддівської корпорації. Для його попередника така політика закінчилась провалом судової реформи та поразкою на виборах.

Що можна вдіяти вже зараз?

         Якщо бути відвертим, то весь чинний склад ВРП вже заплямувався рішеннями, які свідчать про їхню абсолютну політичну лояльність. Покривання суддів сумнозвісного Окружного адміністративного суду міста Києва на чолі з одіозним Павлом Вовком є яскравою ілюстрацією цього факту. 

Тому наші міжнародні партнери, які підтримують судову реформу, а саме Міжнародний валютний фонд і Європейський Союз, поставили очищення ВРП ключовою умовою отримання Україною фінансової допомоги.

Однак вже зараз Верховна Рада має заповнити дві вакансії у Вищій раді правосуддя. Від того, хто це буде, агенти змін в судовій владі чи чергові представники суддівської корпорації, будемо бачити справжні наміри влади щодо реалізації взятих на себе зобов'язань.

Парламентські фракції та групи висунули п'ятьох кандидатів і ось що про них відомо.

Сергій Бабій

Депутатська група "За майбутнє" висунула в кандидати до ВРП суддю Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сергія Бабія. 

У мотиваційному листі кандидат себе характеризує як "self-made man" і стверджує, що "не має викривленого сприйняття суддівської корпоративної етики". Також кандидат критикує деяких колег із суддівської системи за участь в корпоративних війнах, підкреслює відповідальність самої ВРП за ці події і стверджує, що це свідчить про неналежне виконання нею своїх функцій.

Бабій працює суддею з 2012 року та раніше брав участь в конкурсі до Вищого суду з питань інтелектуальної власності. А під час проходження суддею кваліфікаційного оцінювання Громадська рада доброчесності ухвалила висновок про невідповідність Сергія Бабія критеріям доброчесності та суддівської етики.

У висновку зазначено, що за 2018 рік суддя та члени його сім'ї загалом заробили трохи більше 750 тис. грн. У цьому ж році дружина судді витратила 783 тис. грн. на придбання автомобіля. Тобто сім'я витратила на купівлю авто на майже 25 тисяч грн. більше, ніж заробила за рік. 

Але згідно з декларацією, заощадження судді та його сім'ї за рік не зменшились, а навіть зросли. За що жила сім'я цілий рік та з яких джерел збільшились їхні заощадження – невідомо.

Також Сергій Бабій з 2016 по 2018 рік не декларував дім, земельну ділянку та половину квартири. На управління цих об'єктів суддя отримав довіреність від своєї матері.

Лариса Гольник

Парламентська фракція "Голос" висунула в кандидати до ВРП суддю-викривачку Октябрського районого суду Полтави Ларису Гольник. Кандидатка стала відома після того, як викрила корупцію в суді і зазнала нападу. Громадські активісти включили Ларису Гольник до списку Катерини Гандзюк.

На суддю-викривачку чинився тиск головою суду, де вона працює, та навіть Вищою радою правосуддя. Під час конкурсу до Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник отримала від ВРП догану за порушення правил суддівської етики. Через це суддя не змогла продовжити участь у конкурсі до новоствореного суду. 

Сама ж догана була потім скасована Великою Палатою Верховного Суду.

У своєму мотиваційному листі кандидатка зазначає, що першочерговим завданням є повернення довіри суспільства до судів, відновлення авторитету в питаннях моралі, чесності, непідкупності та принциповості.

Лариса Гольник стала суддею у 2010 році, а минулого жовтня пройшла кваліфікаційне оцінювання. Громадська рада доброчесності не виявила щодо неї жодної негативної інформації.

Микола Войнарівський

Депутатська група "Довіра" висунула кандидатом до ВРП голову Миколаївського районного суду Миколаївської області Миколу Войнарівського. В своєму мотиваційному листі кандидат обмежився лише формальними фразами щодо судової реформи, правової держави, захисту громадян та європейських стандартів захисту прав людини.

Войнарівський став суддею у 2010 році, а у вересні 2019 року Фундація DEJURE проаналізувала суддю на доброчесність і знайшла порушення етичних норм.  Суддя систематично ухвалював судові рішення під час знаходження в місці, де проходив навчання, а не в суді.

За 2012-2014 рр. суддя не задекларував жодного нерухомого майна, в якому можна проживати. Також не задекларовані два автомобілі, які він придбав у 2009 році. А 26 лютого 2020 року ВРП відкрила дисциплінарну справу стосовно самого кандидата.

Ірина Швець

Фракція "Опозиційна платформа – За життя"  висунула в кандидати до ВРП першу заступницю керівника секретаріату фракції Ірину Швець. В минулому кандидатка була секретарем судових засідань і це, як вона зазначає в мотиваційному листі, "стало рушійною силою в подальшій трудовій діяльності та професійній визначеності".

Фундація DEJURE проаналізувала досьє Ірини Швець і виявила деякі розбіжності. У своїй автобіографії кандидатка зазначила, що звільнилася з останнього місця роботи в Київській міській державній адміністрації, де вона пропрацювала 4 роки, у грудні 2016 року. А першим заступником керівника секретаріату партії "Опозиційна платформа - За життя" стала у грудні 2019 року. Тобто, 3 роки Швець ніде не працювала.

З невідомих причин кандидатка у січні 2020 року подала декларації за 2018 рік. Як доходи за рік кандидатка зазначила лише свою пенсію та пенсію її матері (в розмірі 17 469 грн та 25 928 грн відповідно), а також 79 гривень, як інше додаткове благо. 

При цьому кандидатка зазначила значні суми готівкових коштів у гривні та валюті, якими володіє вона та її матір на загальну суму у понад 5 млн. грн в еквіваленті. Постає логічне питання про джерело походження зазначених коштів ексспівробітниці КМДА, яка протягом 3 років не мала інших джерел доходів, крім пенсії.

Ольга Шило

Фракція "Слуга народу" висунула в кандидати до ВРП Ольгу Шило – доцентку, завідувачку кафедри кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. 

Кандидатка входить до складу Комісії з питань правової реформи, створеної президентом, та Науково-консультативної ради при Державному бюро розслідувань. В своєму мотиваційному листі кандидатка зазначає, що прагне докласти максимум зусиль до відновлення довіри до судової влади та підвищення її авторитету.

Фундація DEJURE проаналізувала досьє кандидатки і виявила деякі неточності  в декларуванні майна. Попри вимоги закону, кандидатка в декларації за 2018 рік не зазначила вартість двох автомобілів та вартість будинку в м. Харків площею 147,4 кв.м. Дані були внесені згодом в декларацію за 2019 рік.

Однак кандидатка так і не зазначила вартість двох житлових будинків в Харкові та одного у Київській області.

Ці неточності потребують пояснень, адже з цих фактів ми поки можемо зробити декілька висновків: або доцент юридичного університету не може заповнити декларацію без помилок, або кандидатці є що приховувати від нас із вами.

Реформи чи імітація – дізнаємось незабаром

Українці мають величезний запит на зміни у владі – оновлення парламенту на 80% після минулих виборів вкотре це доводить. Оновлена Верховна Рада, більшість фракцій якої представляють партії, що підтримали вимоги громадськості щодо справжньої судової реформи, має шанс призначити до найвищого органу управління судовою владою кандидатів, доброчесність яких не викликатиме сумнівів.

Ми вважаємо, що серед зазначених кандидатів Лариса Гольник є єдиною кандидаткою, у доброчесності якої немає жодних сумнівів, а також своєю позицією і діяльністю довела, що може стати агентом змін в Вищій раді правосуддя.

Втім, комітет Верховної Ради з питань правової політики вчора рекомендував всіх п'ятьох кандидатів. Хоча мав повне право не рекомендувати сумнівних осіб.

Кого обере парламент, ми дізнаємось протягом наступних тижнів. Надія на те, що народні депутати відкинуть сумнівних кандидатів і приведуть до присяги чесних та сміливих, є мізерною. 

Однак народні обранці мають розуміти, що подальша деградація судової влади неминуче призведе до ослаблення інших інститутів влади, що в часи війни та глобальних епідемічних і економічних загроз несе великий ризик, в тому числі і для збереження державності. І в тому сценарії майбутнього для них місця у владі може не знайтися, а от несправедлива судова влада залишиться. 

Владислав Петров, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  





powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!