Зневоднений держбюджет-2021. Як українцям прожити без води?

Середа, 30 вересня 2020, 17:00

А давайте поговоримо, як воно – жити без води? Кажуть, Ісус в пустелі 40 днів так провів. Але чи готові до життя без води звичайні українці? 

Автори держбюджету-2021, вочевидь, вважають, що так. Оскільки Мінфін вирішив, що затверджувати видатки на забезпечення інфраструктури питної води – це зайве.

А от дані Мінрегіону свідчать протилежне.

У 2020-му централізованим постачанням питної води не забезпечено близько 1% міст, понад 10% селищ міського типу і майже 70% сіл України. Привозною водою забезпечуються найбільш населені області: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Івано-Франківська і Кіровоградська. 

Водопровідні мережі, споруджені ще за радянських часів, давно мали би бути виведені з експлуатації. Але навіть без реставрації вони працюють і далі – латані-перелатані, на останньому диханні.

Майже 50% водопостачальних систем Львівської, Волинської, Житомирської і Харківської областей перебувають в аварійному стані. Ще гірша ситуація – на Луганщині та Донеччині.

За рівнем якості питної води ми – на 37 місці з-поміж 40 країн Європи. І протягом останніх 10 років наші показники тільки погіршуються.

За кількістю води на душу населення ми взагалі на 125 сходинці у світовому рейтингу, а на екологічній карті Європи Україна позначена як маловодна держава. Тобто країна, в якій 63 тисячі малих річок, 40 тисяч озер, 1100 водосховищ і понад 1 млн га прісних вод має на 1 людину стільки ж води, скільки пустельні африканські країни, як-то Чад або Судан.

Далі буде ще гірше, якщо аналізувати загальнодержавний тренд на руйнування і знищення довкілля.

З 1995 року з рельєфу та карти України зникло понад 10 тисяч малих річок та струмків.

Це наслідок як безглуздої та недалекоглядної промислово-економічної політики урядів, так і прояв глобальної загрози змін клімату. 

Проблема зрозуміла. А от з рішенням, принаймні в 2021 році, зовсім біда. Насамперед через те, що грошей на забезпечення населення водою повною мірою держава не передбачила.

Так, на першочергове забезпечення сіл централізованим водопостачанням на 2021 рік в бюджеті виділено 45 млн грн.

А тим часом Міндовкілля невідкладно потребує 150 млн грн для завершення будівництва водопровідних мереж, які забезпечать якісною питною водою 14 тис жителів у 8 селах Херсонської, Львівської та Одеської областей.

Це село Верхні Сірогози на Херсонщині, Гірне, Кам'янобрід, Артищів, Керниця, Думичі на Львівщині та Надеждівка, Виноградівка в Одеській області. Сьогодні без нормального забезпечення базової потреби в питній воді ці регіони перебувають в умовах третього світу, а не європейської країни.

Ще раз: 45 млн грн у бюджеті, коли проблема лише 8 сіл потребує 150 млн грн на вирішення. А таких проблемних територій з точки зору забезпечення водою – в рази більше.

Із проєкту держбюджету зникла ціла програма із забезпечення питним водопостачанням сіл Казанківського, Новобузького районів та реконструкції водоскиду Софіївського водосховища Миколаївської області. З 2019-го, за два роки, на неї виділили 43,6 млн грн. За ці кошти виконано основні роботи – реконструйовано водоскидну споруду Софіївського водосховища і водогони.

Реконструкцію всіх ділянок водопроводу, які цього потребують, досі не проведено, хоча це й передбачено цією бюджетною програмою. А у проєкті держбюджету-2021 коштів на потрібні роботи немає. Тобто водопровід може проривати в будь-який момент, і забезпечення водою близько 42 тис жителів Казанківського і Новобузького районів може опинитись під питанням.

Державна цільова програма "Питна вода України", яка існує з 2011 року,  востаннє фінансувалась взагалі у 2018-му.

Тоді на неї було виділено 200 млн грн, які дозволили реконструювати очисні споруди і водопровідно-насосні станції, провести технічне переоснащення станцій водопідготовки, побудувати водозабори і артезіанські свердловини.

В проєкті держбюджету-2021 на цю програму передбачено 00,00 грн. Це означає, що створення умов для забезпечення українців якісною питною водою ставляться на паузу.

Всі ці факти щодо держбюджету-2021 змушують повернутись до питання в назві цього допису: як людині прожити без води? І що більше це питання ігнорується і відкидається, то більше поглиблюється водна криза.

Шкода, що прагнучи в Європу, приймаючи декларації і закони, при розподілі коштів уряд Шмигаля змушує українців жити в умовах Папуа Нової Гвінеї, де більш ніж половина жителів не можуть отримати чисту воду.

Леся Василенко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

Чому жінкам на Донбасі небезпечно не лише через обстріли

100 мільйонів гривень на молодіжні проєкти. Як їх отримати? 

Карантинні заходи, або Як заощаджують українці під час пандемії?

Гра з від'ємним результатом: до чого призведе зниження ПДВ на агропродукцію

По одній рукавиці на медика. Як МОЗ (не)захищає лікарів

Ціна зволікання: хто насправді страждає через неприйняття законопроєкту щодо ЖГК