"Нормандська шістка" — перезавантаження формату

Четвер, 17 грудня 2020, 14:30

Війна на Сході України була головним викликом для попереднього президента України та залишається таким для чинного.

Безумовно, Зеленському в цьому форматі вдалося зробити те, на що не спромігся жодний політик. І навіть попри те, що на Сході й досі відбуваються періодичні обстріли-провокації з жертвами, їхня кількість зменшилася в рази.

Нам вдалося зберегти десятки життів військових і жителів прилеглих територій. Це головне досягнення "Норманді". 

Але чим далі в ліс — тим більше дров.

Із минулого року вже було очевидно, що Путін і далі твердолобо обстоюватиме свою позицію, не йдучи на поступки по нагальних питаннях. Обіцяний обмін всіх на всіх, на жаль, так і не відбувся, хоча це була ключова домовленість.

До того ж проблема контролю над окупованим кордоном — одна з найбільш складних у контексті домовленостей із Росією. І в кожного з двох опонентів своє бачення щодо розв'язання цього питання.

З нашого боку адекватне бачення послідовності дій — це спочатку відведення техніки і встановлення українського контролю над кордоном, виведення російських окупантів із Донбасу і тільки потім — проведення місцевих виборів.

Читайте також: Український Крим: пам'ятати, нагадувати, шукати шляхи звільнення та реінтеграції

Україна виходить із Мінського формату

Рік після Паризького саміту: пауза, яка затягнулася

У Путіна ж своє бачення ситуації. І шансів, що він змінить політику щодо цього питання, практично немає.

Що це означає?

Перший варіант

Чотиристоронній нормандський формат як переговорний майданчик себе вичерпав, достукатися до Росії вже навряд чи вдасться. Ймовірно, ми дійшли до межі реалізації "Норманді" в контексті донбаського питання.

Тому владі вже зараз треба перемикатися на іншу, більш перспективну переговорну площину. Якою може стати "Будапешт".

Будапештський формат, на відміну від нормандського формату і Мінського процесу, передбачає відповідальність за протиправні дії агресора.

І країни, що є підписантами Будапештського меморандуму або офіційно надавали гарантії безпеки в рамках цього меморандуму, можуть бути своєрідними "захисниками" України від російської агресії.

Тож ми не можемо не використати цей шанс, не приєднавшись до "Будапешту".

Другий варіант

"Норманді" очікує замороження. І це найбільш бажаний сценарій для Путіна, який він хотів провернути ще напередодні виборів у Франції і ФРН, у 2017 році. 

Уже тоді ми спостерігали за періодом фактичної бездіяльності ключових європейських гравців "нормандської четвірки" — Франції і Німеччини.

Передвиборчі перегони внесли корективи у пріоритетність питань для цих країн, тож тоді проблема війни на Сході України однозначно була не на часі.

Реклама:
Путін цим уміло скористався. У той час, коли в Європі відбувалася зміна керівництва, усі важелі впливу на ситуацію перетягнулися до Мінського процесу. Який, на жаль, і досі не дав жодних адекватних результатів.

Починаючи з 2017 року, періодично відбувалися "домовленості" про припинення обстрілів. Але обидві сторони — Україна та "республіки" постійно звинувачували одна одну про зрив цих домовленостей. Тож до 2020 року вогонь не припинявся.

Що ми спостерігаємо наразі?

Відбувається фактично повторення ситуації із "заморожуванням" 2017 року.

Але цього разу російське керівництво повертається до старої відпрацьованої риторики 2016-го — "немає причин для зустрічі нормандської четвірки".

Про це 9 грудня заявив речник Путіна, Дмитро Пєсков. За його словами, паризькі домовленості не виконуються, через що відбувається простій. Тож і причин для зустрічі немає.

Третій варіант

Найбільш вірогідний і цікавий — це розширення нормандського формату.

Новими учасниками "Норманді" можуть стати дві найсильніші військові країни світу — США і Велика Британія, що мають низку інтересів, у центрі яких — боротьба за вплив та шанс "втерти" носа Європі. 

Розширення "Норманді" до 6-ти країн є найбільш перспективним. Для цього є декілька вагомих причин

1. Розширення формату — універсальний спосіб, який дасть змогу зберегти прив'язані до нього санкції проти Росії.

Дискусії щодо виходу з "Нормандії" завжди впираються в одне — є ризик, що всі міжнародні санкції проти Росії зі скасуванням нормандського формату будуть анульовані. Саме тому в нинішній ситуації знайти вихід не так просто.

Отже розширення формату — це універсальний спосіб, який дає можливість, з одного боку — оживити і посилити переговорний майданчик, а з іншого — зберегти санкції, які залишаються єдиною надією на вирішення конфлікту на Сході.

2. Економічна незалежність США та Британії від російських енергоносіїв додає цим країнам рішучості і категоричності у прийнятті рішень із питань російсько-української війни.

Те, чого не могли зробити Франція і Німеччина (а треба визнати той факт, що вони були фактично індиферентні щодо війни в Україні) — зможуть зробити дві найсильніші країни світу.

3. США і Британія — одні з найвпливовіших економічних і військових держав світу, які є підписантами Будапештського меморандуму (про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї).

Будапештський меморандум — офіційний документ, який базується на конкретних домовленостях, якими вже не вдасться маніпулювати, як це було у випадку з Мінськими.

Тому ці країни матимуть більш чітке обґрунтування своїх жорстких позицій стосовно Росії як агресора, який порушує положення Меморандуму (нагадаю, Росія також є одним із підписантів, тож несе відповідальність).

4. Увійшовши в нормандський формат, США і Британія почнуть завуальовану конкурентну боротьбу з європейськими країнами.

З 2014 року Німеччина і Франція фактично не демонстрували "жорстку руку" щодо до Росії, адже мають спільні економічні інтереси.

Наразі ж для США й Німеччини в цьому форматі відкриваються можливості до більш активних дій та демонстрації своїх переваг порівняно з Європою. Мовляв "те, що не змогли зробити ви — зробимо ми".

5. Паралельно, це дасть нам змогу скористатися ситуацією зі зміною керівництва США та зміцнити відносини з цією державою.

Байден офіційно обирається президентом, а це відкриє для України нові перспективи щодо розв'язання конфлікту на Сході.

Тим більше, розслідування по Бурисмі нещодавно завершилося, що однозначно на руку сімейству Байденів. Можливо, саме після закриття цієї справи й почнеться довгий шлях тіснішої співпраці демократів та української влади щодо воєнного питання. 

Тож, як бачимо, зміни в нормандському форматі реальні. І вони будуть радикальними для Росії, тому Путін обов'язково "бодатиметься", задкуватиме та ігноруватиме будь-які трансформації "Норманді". 

Недарма Зеленський нещодавно здійснив візит до Британії, де обговорював із Джонсоном ситуацію на Донбасі. 

І цілком можливо, що невдовзі від Офісу Президента надійде інформація щодо можливих змін у цьому форматі та в подальшому буде напрацьовуватися активна тактика з країнами-новачками.

Це той випадок, коли "шістка" в контексті розширення "Норманді" звучить обнадійливо.

Олег Петровець, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

"Мобілізаційний" закон: зміни для бізнесу та військовозобов'язаних осіб

Чому "Азов" досі не отримує західну зброю? 

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції

Як нам звучати у світі? В продовження дискусії про класичну музику

Як жити з травматичними подіями. Поради від психотерапевтки Едіт Егер, яка пережила Голокост, та її внука