"Укрзалізниця": конфлікт замість реформ

П'ятниця, 12 березня 2021, 11:00

Протистояння між правлінням і наглядовою радою Укрзалізниці перейшло у гарячу фазу — нещодавно один із телеграм-каналів опублікував протоколи рішень наглядової ради УЗ від 19 січня та 1 лютого 2021 року.

Ці документи не призначені для оприлюднення, а суть їх зводиться до такого: скасовуються всі рішення, прийняті правлінням за останні 2 місяці щодо реструктуризації та реформування підприємства.

Фактично це оголошення війни наглядовою радою компанії своєму ж правлінню і його голові Володимиру Жмаку, якого призначили на посаду лише 6 місяців тому.

Треба сказати, що одна з основних дилем корпоративного управління — розподіл повноважень між правлінням і наглядовою радою (НР). Правління хоче правити, а НР — контролювати.

При цьому НР вважає, що у неї занадто мало інформації від правління, і що з нею не рахуються.

Від якості збалансованості відносин правління і НР часто залежить успіх підприємства.

Якщо говорити про таке стратегічне підприємство, як "Укрзалізниця", то від якості та збалансованості корпоративного управління залежить рівень компанії, її послуг, а також їх ціна.

Сьогодні УЗ можна вважати успішним підприємством. І спроби пояснити проблеми 2020 року пандемією не мають під собою підстав. Адже зупинка пасажирського руху, який завжди був дотаційним напрямком, навпаки зменшила збитки.

Читайте також: СБУ викрила колишнього топменеджера "Укрзалізниці" на розкраданні мільйонів

Топменеджер Укрзалізниці йде у відставку через повільні реформи

Як оптимізувати бізнес-процеси і вивести "Укрзалізницю" з кризи

Нічого не заважало НР під час пандемії проводити реструктуризацію, боротися з корупцією і підвищувати ефективність підприємства.

Незважаючи на відсутність голови правління, весь менеджмент УЗ працював і на місцях були члени правління всіх вертикалей — фінанси, інфраструктура, вантажні і пасажирські перевезення.

Це по-перше. По-друге, не можна сказати, що у НР не було часу досягти позитивних результатів. Багато членів НР були призначені в червні 2018. Два з половиною роки — це достатній термін, щоб досягти результатів.

Інше питання: про який результат йдеться. В одному з інтерв'ю у члена НР Сергія Лещенка запитали, як визначити ефективність члена НР (KPI), і він сказав, що це неможливо.

Я з цим повністю згоден. Саме тому успішним результатом роботи НР і вважається загальний стан справ фірми — її фінансовий стан, конкурентна позиція і навіть імідж. Якщо підприємство має погані показники по всіх стратегічних позиціях, то в першу чергу це відповідальність НР.

Але — і це по-третє — як НР може впливати на ситуацію і чим вона повинна керуватися в першу чергу?

Відповідь — координувати роботи через співпрацю з правлінням і керуватися стратегією розвитку УЗ 1999–2023. Нагадаю: вибір членів правління — в компетенції НР.

Однією з основних вимог до УЗ від власника (Української держави) є реструктуризація УЗ, відповідно до європейських директив, на 4 бізнес-вертикалі: вантажні перевезення, пасажирські перевезення, інфраструктура та виробничі активи.

Реклама:
Президент своїм указом, підписаним в кінці 2019 року, підтвердив саме це. І скасування рішень правління, прийнятих в цьому напрямку, м'яко кажучи — не конструктивні.

Навіть більше — в статуті (пункт 105, підпункт 14) сказано, що саме створення філій і структурних підрозділів, про які йшлося в останніх рішеннях правління, — і є його прерогативою.

Весь минулий рік у НР пішов на зняття старого і вибір нового голови правління.

У підсумку новий голова вступив на посаду і почав діяти, як будь-який новий голова правління великої компанії — зміцнював свою команду, підвищував ефективність бізнес-процесів на підприємстві і втілював в життя основну мету стратегії підприємства — його поділ на бізнес-вертикалі.

Підсумком цих дій мало стати формування нового кошторису.

І тут усе скасовують!

Я почав свій шлях в корпоративному управлінні членом наглядової ради ще в 1999 році, працював у великих європейських логістичних компаніях: Cargobus і Eurolines.

За останні 20 років мені довелося також працювати членом правління мінімум в трьох великих міжнародних фірмах логістики, енергетики і важкій промисловості. Тому я маю гарну "картинку" з двох сторін барикади.

Але в цьому випадку хочу зосередитись саме на діях НР Укрзалізниці.

З точки зору мого досвіду управління, я вважаю дії НР непрофесійними. Якщо через 6 місяців після вибору нового CEO, обраного самою ж НР, скасовують всі його рішення із реструктуризації, то це не просто недовіра до голови правління.

Це, по суті, війна, яка може поховати стратегію розвитку підприємства.

Яким може бути вихід?

НР — перш за все орган стратегічного управління УЗ. Хотілося б почути від членів НР про те, які стратегічні кроки НР планує робити для поліпшення теперішньої ситуації.

Перший і, як на мене, найважливіший крок — проявити ініціативу в плануванні грошових потоків.

Плюс зробити аналіз ринку і його впливу на фінансовий стан УЗ при впровадженні приватної тяги. Компенсація від приватного сегмента повинна була стати вагомим джерелом доходу в разі приватизації.

Саме НР варто взяти на себе провідну роль у захисті прав УЗ в процесі створення нового закону про залізницю. Також НР варто брати активну участь в новій ініціативі Мінінфраструктури щодо формування стратегії УЗ до 2030 року.

І, безумовно, заради руху вперед потрібна активна роль і участь НР в підтримці ініціатив нового СЕО.

Необхідно діяти єдиною командою, як на оперативному, так і на стратегічному рівні управління компанією. Адже від загальних дій залежить доля підприємства з найбільшою кількістю працівників в Україні, а з огляду на стратегічність самої УЗ — економічне благополуччя країни.

Члени НР мають право брати участь у всіх нарадах правління і висловлювати свої рекомендації.

То що заважає конструктивному діалогу?

Це питання вже до кожного члена НР і правління персонально, відповідь на яке повинна привести до створення згуртованої команди однодумців, які нарешті проведуть реформи.

Ало Стрейманн, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.у

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як оренда держмайна допомагає бізнесу розвиватися та наповнює держбюджет

Похмура річниця: Запорізька АЕС не повинна стати другим Чорнобилем

Убивчий популізм: що не так з тарифною політикою у водопровідній галузі

Як Данія інвестує в успіх України

Наслідки "яєчного скандалу": як минув перший рік роботи Антикорупційної ради при Міноборони

ДІЯ на експорт. Чим український GovTech приваблює закордонних партнерів