Партнерський збір УП. Задонать на дрони та РЕБи

Чому впроваджувати інтернет-голосування в Україні ще зарано?

Понеділок, 26 квітня 2021, 13:00

Діджиталізація посідає чільне місце в урядових програмах та законодавчих ініціативах України. 

Зокрема, наша країна першою у світі прирівняла електронні версії паспортів до звичайних. Тож не дивно, що Україна має достатньо амбітні "діджитал"-плани у багатьох сферах – у тому числі й виборах. 

Прихильники інтернет-голосування стверджують, що можливість голосувати через смартфон дозволить збільшити явку виборців. Однак, на практиці не все так просто. 

Країни, які експерементували з інтернет-голосування, зіткнулися з низкою викликів та дуже неоднозначними результатами. 

Запуск інтернет-голосування на виборах в Україні може призвести до низки проблем, які негативно вплинуть на демократичний розвиток, політичну стабільність та довіру до виборів у нашій державі.

Передусім, варто пам’ятати, що у світовій практиці інтернет-голосування було успішно впроваджено лише в кількох окремих випадках, і в обмеженому обсязі. 

Читайте також: Операція "електронізація", або Чи готова Україна до онлайн-виборів?

Уперше інтернет-голосування застосували під час офіційних виборів у США у 2000 році як пілотний проєкт у кількох штатах, спрямований на виборців, що голосували за межами країни. Відтоді ще десяток інших країн експериментували з цією технологією. 

У деяких країнах інтернет-голосування використовується в окремих регіонах або для окремих категорій виборців (зокрема, у Вірменії, Австралії, Канаді, Панамі, Швейцарії та США)

Наприклад, його застосовують для виборців, які перебувають закордоном, дипломатів чи військових, які перебувають у відрядженні; для голосування за межами виборчої дільниці або для виборців з інвалідністю.

Єдиною країною, яка використовує інтернет-голосування на загальнонаціональному рівні, є Естонія.

Хоча цей приклад є успішним і дуже привабливим для наслідування, прихильники інтернет-голосування часто забувають про унікальні умови застосування цієї технології Таллінном. Так, її впровадженню передували десятиліття інвестицій у сам процес переходу до електронного врядування та у відповідну інфраструктуру. 

Естонія ініціювала онлайн-голосування лише після широкого використання та поступового розширення вже наявних електронних послуг (у таких сферах, як соціальне забезпечення, оподаткування та реєстрація власності)

Зрештою, інтернет-голосування в цій країні стало радше доповненням до загальної системи електронного врядування, що вже здобула довіру громадськості. Зокрема, така система тісно пов’язана із впровадженням обов’язкових електронних документів, що посвідчують особу.

Реклама:

Україна ж перебуває в іншому контексті. Передусім, маємо більшу кількість населення й значно менший рівень довіри до цифрових технологій. У країні також відсутня електронна система ідентифікації громадян.

 За останніми даними, лише 5,6 мільйона українців, із 40 мільйонів або близько 14%, мають електронне посвідчення особи, а реєстри громадян потребують модернізації.

Найважливішими аспектами при впровадженні інтернет-голосування є довіра суспільства до технології та результатів виборів, проведених за її допомогою, а також безпека технології на практиці. І от саме через занепокоєння щодо цих питань багато країн вирішили не використовувати інтернет-голосування після проведення досліджень чи пілотних проєктів.

Читайте також: Застосунок "Дія": захист персональних даних і безпека

З огляду на військовий конфлікт між Україною та Росією, що триває й досі, ризик втручання в технології електронного голосування є високим. 

Україна нерідко стає об’єктом кібератак, а її технологічна інфраструктура залишає бажати кращого.

Крім того, в Україні існує значна недовіра до інтернет-голосування серед виборців та політиків. Це може підірвати готовність громадськості прийняти результати виборів, що відбулися за допомогою інтернет-голосування, особливо якщо сторона, яка програла вибори, звинувачуватиме систему в шахрайстві та маніпуляціях. 

Приклад нещодавніх виборів у США є особливо повчальним у контексті довіри до результатів виборів, адже саме через таку недовіру 6 січня відбувся штурм Капітолію, який призвів до загибелі п'яти людей, зокрема одного працівника поліції Капітолію.

Реклама:

Невдале впровадження інтернет-голосування може надовго похитнути довіру громадськості до електронної демократії та негативно вплинути на подальші технологічні ініціативи й загалом на демократичний розвиток в Україні.

Це не означає, що Україна повинна відмовитися від ідеї діджиталізації виборчого процесу. Очевидно, що необхідно робити систему адміністрування результатів виборів більш прозорою та доступною. 

Так, Україна може розглянути можливість застосування окремих електронних технологій у виборчому процесі, як наприклад, використання сканерів бюлетенів та підтверджених "паперових слідів" виборців, а також проведення аудитів з мінімізації ризиків. 

Однак ці технологічні рішення можуть бути ефективно запущені лише в контрольованому середовищі виборчої дільниці, а не вдома в окремого виборця чи через смартфон, де складніше простежити шахрайство, підкуп голосів та примус.

Читайте також: Чому "протікають" держреєстри та як зробити цифрові вибори безпечними

Технології можуть стати інструментом забезпечення більшої доброчесності виборів у країні, тому важливо, аби Україна продовжувала рухатися в цьому напрямку. Однак, варто пам’ятати, що поспішне й неправильне використання новітніх методів може загрожувати демократичному прогресу України. 

Сергій Савелій, фахівець з юридичних питань Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні. 

Мередіт Епплґейт, програмна радниця Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) у Шрі-Ланці та Бангладеші

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

На роботу потрібні директори. Як працює система кадрового резерву Фонду держмайна

Де державі взяти додаткові кошти на військові потреби?

Розвиток ІТ: тисяча й одна арабська можливість

Як використовувати дані для розвитку продукту

Країни різні, агітація однакова. Як політики відкривають відремонтовані дороги та роздають корів

Що таке динамічні закупівельні системи, або Як буде купувати Україна майбутнього