Не (тільки) жіноча справа. Яка роль бізнесу у подоланні гендерних стереотипів в Україні

Субота, 14 серпня 2021, 15:00

Коли ми представляли в Києві скульптуру NOVA як маніфест про боротьбу з гендерними стереотипами, навіть не думали, який відгук це знайде насамперед серед ледь не зразкових в очах суспільства жінок. 

Я бачила, як успішні професіоналки, мами і дружини,  будь-якого віку й кар’єри, розчулено обмінювалися своїми історіями про стереотипи. 

Здавалося б, ну що вже їм закинути? Та виявлялося, що одні довго не полишали аб’юзивних стосунків, бо "треба терпіти, щоб зберегти сім’ю". 

А іншим збавляли кар’єрні амбіції, тому що "керівні посади – не для жінок".

Згідно зі всеукраїнським дослідженням Kantar, 79% жінок в Україні стикалися з гендерними стереотипами. 

Читайте також: До чого тут бізнес? Як робота може врятувати від домашнього насильства

8 із 10 жінок, серед яких не у всіх вистачає віри в себе, підтримки від близьких чи чогось іще, аби переступити через чергову спробу оточення зробити жінку зручною. 

Для когось стереотипи стають перешкодою, долаючи яку вдається стати сильнішою і впевненішою – хоча і таку ситуацію не варто вважати здоровою. 

Багато хто вчиться їх не помічати, водночас все одно вбираючи ці установки й потім часто ретранслюючи новим поколінням. 

Стереотипи – це не лише "жінка повинна сидіти з дітьми, а не працювати", а й дрібні та не менш дошкульні речі на зразок "жарту" про мавпу з гранатою. 

На жінку з пелюшок сипляться безліч установок, слідування яким, на жаль, не робить життя легшим. 

Ти ніколи не будеш достатньо хорошою для суспільства, воно завжди знайде, що в тобі не так.

Сьогодні у жіноцтва з’явився новий гучний рупор – бізнес. 

Зокрема, раніше бізнес дотримувався принципів нейтралітету і переважно намагався не втручатися в дискусію з соціально-гострих питань, щоб не псувати стосунки з частиною своєї аудиторії. Зараз так уже не можна, сучасні покоління хочуть, щоб бізнеси мали позицію. А це хороший стимул для компаній стати найактивнішими руйнівниками стереотипів. 

Починати потрібно з себе, не допускаючи ситуацій, коли при прийомі на роботу жінок враховують їхній вік, чи мають вони дітей та якого віку, адже "візьмеш на роботу молоду дівчину — піде у декрет", "вона надто юна/застара для цієї посади", "у неї маленькі діти, часто братиме лікарняні". Це все упередження, які на жаль, досі присутні у деяких компаніях і яких варто позбутись.   

У бізнесу серед усіх соціальних інститутів порівняно більше можливостей для того, щоб підтримати жінку в боротьбі з упередженнями. 

Перший і найочевидніший – це гласність проблеми, адже бізнес є потужним комунікатором. Він хоч і не в силах повністю змінити світосприйняття людини, але може бути джерелом альтернативної думки. Це однаково справедливо як для внутрішніх, так і для зовнішніх комунікацій. 

Ми можемо і маємо створювати у компаніях культуру, яка не просто буде вільною від стереотипів, а й заохочуватиме рівність серед колег та оцінку чиїхось здібностей на основі досягнень, а не статі. 

І так само можемо і маємо "дати бій" упередженням у спілкуванні з зовнішнім світом через рекламу, сайт, соцмережі тощо. 

Якщо компанія випускає рекламний ролик, то якою буде зображена жінка в ньому – домогосподаркою чи бізнес-леді, секретаркою чи керівницею, гарним "об’єктом" або ж незалежною героїнею історії? Усе це працює або на вкорінення стереотипів, або на руйнування. 

Не менш важливий внесок бізнесу – це здатність дати жінці простір для самореалізації.  

Під час пандемії COVID-19 питання професійного розвитку жінки стоїть досить гостро. 

За результатами дослідження, проведеного у 2020 році ООН Жінки в Україні, в умовах карантину жінки відчувають додаткове навантаження з хатньої роботи та догляду за дітьми у більшій мірі, ніж чоловіки. 

Дослідження "Оперативна гендерна оцінка становища та потреб жінок у контексті ситуації з COVID-19 в Україні" було проведене у березні-квітні 2020 року за підтримки Структури Організації Об’єднаних Націй з питань ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки в Україні), за фінансової підтримки урядів Канади, Швеції, Данії, Норвегії та Європейського Союзу. У кількісному етапі дослідження охоплено 3310 респонденток і 528 респондентів віком старших за 18 років з різних регіонів України.

Українки зазначили, що стали більше часу витрачати не тільки на приготування їжі (63,5%) та прибирання (50,5%), а й на онлайн навчання дітей: 78,9% респонденток, які мають дітей шкільного віку, зазначили, що переважно саме вони опікувались організацією навчання дітей під час карантину. 

Це значно впливає на професійну діяльність жінок-матерів, адже у них зникла можливість працювати повний робочий день. 

Тому ідея створення вакансій з частковим працевлаштуванням або ж гнучким графіком надактуальна і дуже потрібна для жінок! Завдяки цьому сотні тисяч українок зможуть реалізуватись як професіоналки і зробити свій внесок в успіх не тільки певної компанії, а й в економіку всієї країни. 

Читайте також: Гендерні квоти: допомога жінкам рухати світом

Єднання і підтримка, створення ком’юніті жінок – це ще одна річ, яку може ініціювати бізнес (як локальний, так і глобальний) для того, аби надихнути жінок реалізувати себе професійно попри будь-які стереотипи та обмеження з боку суспільства.-

Є цікаві кейси, коли бренди залучають своїх клієнтів, представників, членів команди ділитися своїми історіями становлення та долання труднощів, перемогами і поразками. 

На початку цього року ми запустили глобальну платформу My Story Matters ("Моя важлива історія"), на якій історії жінок з усього світу показали, що успішність має безліч виявів та ролей. 

Така активність ще раз доводить жінкам, що це не вони "якісь не такі", бо не відповідають очікуванням суспільства, а що з подібною проблемою стикаються мільйони інших, причому в усьому світі! І це шанс для жінок обмінюватись досвідом того, як справлятися з проблемою – долати стереотип, перш за все, у себе в голові й упевнено рухатися своїм шляхом, незважаючи на те, що говорять інші. 

Важливо, щоб до цього руху долучались якомога більше різних компаній та брендів, які своєю потужною силою зможуть надихати жінок на нові перемоги, створити більше можливостей для професійного розвитку жінки не тільки в рамках свого бізнесу, а й в усьому світі!

Зрештою стереотипи – це не абсолютне зло (як би парадоксально не звучала ця думка після всього написаного вище). Це спрощення, яке наша свідомість, в тому числі колективна, робить, щоб економити ресурси й швидше реагувати на певні явища. 

Проблема в іншому: вони занадто спрощені. 

Світ щодня стає складнішим, людей і можливостей для їхньої реалізації стає значно більше. Жінка реально може поєднувати ту ж кар’єру, виховання дітей і хобі з мінімальними втратами, якщо в неї для цього достатньо підтримки й ресурсу. І стереотипи за цим просто не встигають, вперто чіпляючись за останній вагон і прописуючи жінку винятково біля "домашнього вогнища". 

Усвідомлення того, що світ неоднозначний і складний, але й багатий на можливості, – це знак дорослішання. 

Чим більше ми будемо над цим рефлексувати (а бренди будуть нас до цього підштовхувати), тим більше в нас буде шансів на здоровіше й свідоміше суспільство без шкідливих стереотипів. 

Єлизавета Коробченко

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Гіг-контракти для IT-спеціалістів в Україні: що важливо знати бізнесу

Проблеми авіаційної освіти: як студентам підвищити шанси на успіх у професії

Фурцева злякалась "Диявола"

Де брати гроші на модернізацію регіональних аеропортів

Закон про олігархів: добре, але мало

Дистанційка проти вакцинації: яким буде навчальний рік?