Не (только) женское дело. Какова роль бизнеса в преодолении гендерных стереотипов в Украине

Суббота, 14 августа 2021, 15:00

Коли ми представляли в Києві скульптуру NOVA як маніфест про боротьбу з гендерними стереотипами, навіть не думали, який відгук це знайде насамперед серед ледь не зразкових в очах суспільства жінок. 

Я бачила, як успішні професіоналки, мами і дружини,  будь-якого віку й кар’єри, розчулено обмінювалися своїми історіями про стереотипи. 

Здавалося б, ну що вже їм закинути? Та виявлялося, що одні довго не полишали аб’юзивних стосунків, бо "треба терпіти, щоб зберегти сім’ю". 

А іншим збавляли кар’єрні амбіції, тому що "керівні посади – не для жінок".

Згідно зі всеукраїнським дослідженням Kantar, 79% жінок в Україні стикалися з гендерними стереотипами. 

Читайте також: До чого тут бізнес? Як робота може врятувати від домашнього насильства

8 із 10 жінок, серед яких не у всіх вистачає віри в себе, підтримки від близьких чи чогось іще, аби переступити через чергову спробу оточення зробити жінку зручною. 

Для когось стереотипи стають перешкодою, долаючи яку вдається стати сильнішою і впевненішою – хоча і таку ситуацію не варто вважати здоровою. 

Багато хто вчиться їх не помічати, водночас все одно вбираючи ці установки й потім часто ретранслюючи новим поколінням. 

Стереотипи – це не лише "жінка повинна сидіти з дітьми, а не працювати", а й дрібні та не менш дошкульні речі на зразок "жарту" про мавпу з гранатою. 

На жінку з пелюшок сипляться безліч установок, слідування яким, на жаль, не робить життя легшим. 

Ти ніколи не будеш достатньо хорошою для суспільства, воно завжди знайде, що в тобі не так.

Сьогодні у жіноцтва з’явився новий гучний рупор – бізнес. 

Зокрема, раніше бізнес дотримувався принципів нейтралітету і переважно намагався не втручатися в дискусію з соціально-гострих питань, щоб не псувати стосунки з частиною своєї аудиторії. Зараз так уже не можна, сучасні покоління хочуть, щоб бізнеси мали позицію. А це хороший стимул для компаній стати найактивнішими руйнівниками стереотипів. 

Реклама:
Починати потрібно з себе, не допускаючи ситуацій, коли при прийомі на роботу жінок враховують їхній вік, чи мають вони дітей та якого віку, адже "візьмеш на роботу молоду дівчину — піде у декрет", "вона надто юна/застара для цієї посади", "у неї маленькі діти, часто братиме лікарняні". Це все упередження, які на жаль, досі присутні у деяких компаніях і яких варто позбутись.   

У бізнесу серед усіх соціальних інститутів порівняно більше можливостей для того, щоб підтримати жінку в боротьбі з упередженнями. 

Перший і найочевидніший – це гласність проблеми, адже бізнес є потужним комунікатором. Він хоч і не в силах повністю змінити світосприйняття людини, але може бути джерелом альтернативної думки. Це однаково справедливо як для внутрішніх, так і для зовнішніх комунікацій. 

Ми можемо і маємо створювати у компаніях культуру, яка не просто буде вільною від стереотипів, а й заохочуватиме рівність серед колег та оцінку чиїхось здібностей на основі досягнень, а не статі. 

І так само можемо і маємо "дати бій" упередженням у спілкуванні з зовнішнім світом через рекламу, сайт, соцмережі тощо. 

Якщо компанія випускає рекламний ролик, то якою буде зображена жінка в ньому – домогосподаркою чи бізнес-леді, секретаркою чи керівницею, гарним "об’єктом" або ж незалежною героїнею історії? Усе це працює або на вкорінення стереотипів, або на руйнування. 

Не менш важливий внесок бізнесу – це здатність дати жінці простір для самореалізації.  

Під час пандемії COVID-19 питання професійного розвитку жінки стоїть досить гостро. 

За результатами дослідження, проведеного у 2020 році ООН Жінки в Україні, в умовах карантину жінки відчувають додаткове навантаження з хатньої роботи та догляду за дітьми у більшій мірі, ніж чоловіки. 

Дослідження "Оперативна гендерна оцінка становища та потреб жінок у контексті ситуації з COVID-19 в Україні" було проведене у березні-квітні 2020 року за підтримки Структури Організації Об’єднаних Націй з питань ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки в Україні), за фінансової підтримки урядів Канади, Швеції, Данії, Норвегії та Європейського Союзу. У кількісному етапі дослідження охоплено 3310 респонденток і 528 респондентів віком старших за 18 років з різних регіонів України.

Українки зазначили, що стали більше часу витрачати не тільки на приготування їжі (63,5%) та прибирання (50,5%), а й на онлайн навчання дітей: 78,9% респонденток, які мають дітей шкільного віку, зазначили, що переважно саме вони опікувались організацією навчання дітей під час карантину. 

Це значно впливає на професійну діяльність жінок-матерів, адже у них зникла можливість працювати повний робочий день. 

Тому ідея створення вакансій з частковим працевлаштуванням або ж гнучким графіком надактуальна і дуже потрібна для жінок! Завдяки цьому сотні тисяч українок зможуть реалізуватись як професіоналки і зробити свій внесок в успіх не тільки певної компанії, а й в економіку всієї країни. 

Читайте також: Гендерні квоти: допомога жінкам рухати світом

Єднання і підтримка, створення ком’юніті жінок – це ще одна річ, яку може ініціювати бізнес (як локальний, так і глобальний) для того, аби надихнути жінок реалізувати себе професійно попри будь-які стереотипи та обмеження з боку суспільства.-

Є цікаві кейси, коли бренди залучають своїх клієнтів, представників, членів команди ділитися своїми історіями становлення та долання труднощів, перемогами і поразками. 

На початку цього року ми запустили глобальну платформу My Story Matters ("Моя важлива історія"), на якій історії жінок з усього світу показали, що успішність має безліч виявів та ролей. 

Така активність ще раз доводить жінкам, що це не вони "якісь не такі", бо не відповідають очікуванням суспільства, а що з подібною проблемою стикаються мільйони інших, причому в усьому світі! І це шанс для жінок обмінюватись досвідом того, як справлятися з проблемою – долати стереотип, перш за все, у себе в голові й упевнено рухатися своїм шляхом, незважаючи на те, що говорять інші. 

Реклама:
Важливо, щоб до цього руху долучались якомога більше різних компаній та брендів, які своєю потужною силою зможуть надихати жінок на нові перемоги, створити більше можливостей для професійного розвитку жінки не тільки в рамках свого бізнесу, а й в усьому світі!

Зрештою стереотипи – це не абсолютне зло (як би парадоксально не звучала ця думка після всього написаного вище). Це спрощення, яке наша свідомість, в тому числі колективна, робить, щоб економити ресурси й швидше реагувати на певні явища. 

Проблема в іншому: вони занадто спрощені. 

Світ щодня стає складнішим, людей і можливостей для їхньої реалізації стає значно більше. Жінка реально може поєднувати ту ж кар’єру, виховання дітей і хобі з мінімальними втратами, якщо в неї для цього достатньо підтримки й ресурсу. І стереотипи за цим просто не встигають, вперто чіпляючись за останній вагон і прописуючи жінку винятково біля "домашнього вогнища". 

Усвідомлення того, що світ неоднозначний і складний, але й багатий на можливості, – це знак дорослішання. 

Чим більше ми будемо над цим рефлексувати (а бренди будуть нас до цього підштовхувати), тим більше в нас буде шансів на здоровіше й свідоміше суспільство без шкідливих стереотипів. 

Єлизавета Коробченко

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Почему бизнесу выгодно вкладывать средства в образование и кто должен контролировать эти инвестиции

Как нам звучать в мире? В продолжение дискуссии о классической музыке

Как жить с травматическими событиями. Советы от психотерапевта Эдит Эгер, которая пережила Холокост, и ее внука

Четвертый год функционирования рынка земли: все скупят латифундисты?

Перезагрузить адвокатуру: дело Шевчука как индикатор неисправности системы

Стоит ли бить тревогу из-за "слишком" низкой инфляции