Зеленський розводить українців, мов кошенят, на конкурсі головного антикорупційного прокурора

Середа, 12 січня 2022, 09:00

Конкурс на керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури начебто завершився: є переможець, який за математичним підрахунком набрав найбільше балів, і пройшов усі визначені самою ж комісією етапи конкурсу. 

Проте фінальний результат досі не закріплений юридично. Немає формального рішення комісії про затвердження математичного результату і скерування переможця конкурсу для призначення.

Конкурс наразі зупинений та заблокований. Підстави для цього – абсолютно штучні, адже автори такого сценарію очевидно намагаються заплутати юридичними нормами громадськість та міжнародних партнерів. 

Вирішили роз’яснити, що каже закон та порядок роботи комісії, а також як це відповідає подіям, що відбуваються з конкурсом. 

Причини блокування процесу призначення переможця спершу були просто комічними та пояснювалися втомою та хворобами. Далі щоб надати хоча б якоїсь обгрунтованості цьому безладу автори спроб зриву вчепилися за своєрідне прочитання закону.

Для уникнення призначення невигідного і загрозливого Банковій кандидата, частина комісії (перш за все її голова Катерина Коваль) почали вказувати на одну фразу в законі та порядку роботи комісії. На їх думку, ця фраза є перешкодою для прийняття фінального рішення.

Ось як вона звучить в законі (абзац 9 частини 2 статті 8-1): 

Кандидатури на посади керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першого заступника та заступника, відібрані конкурсною комісією, подаються на розгляд Генерального прокурора лише після отримання конкурсною комісією підтвердження щодо їх відповідності вимогам законів України "Про очищення влади" та "Про запобігання корупції", а також щодо отримання допуску до державної таємниці відповідно до Закону України "Про державну таємницю".

Ось цитата з порядку роботи Комісії (пункт 6 статті 28 Порядку):

Відібрана конкурсною комісією кандидатура на адміністративну посаду, передбачену пунктом 1 частини третьої статті 39 Закону України "Про прокуратуру", подається на розгляд Генерального прокурора протягом трьох робочих днів після отримання конкурсною комісією підтвердження щодо її відповідності вимогам законів України ‟Про очищення влади" та ‟Про запобігання корупції", а також щодо отримання допуску до державної таємниці згідно із Законом України ‟Про державну таємницю". 

З обох норм чітко зрозуміло, що для скерування кандидата для призначення Комісія повинна мати підтвердження щодо відповідності особи:

  • вимогам ЗУ ‟Про очищення влади" – мова йде про наявність довідки, складеної за результатами люстраційної перевірки. Кожен чиновник проходить таку перевірку один раз. Якщо встановлюється, що він працював на керівних посадах в період президентства Януковича, то ця людина не може займати керівних посад в державі.

    Тобто такі відомості щодо осіб, які працюють в державних органах вже містяться у спеціальному люстраційному реєстрі. Перебування там – фактично бан на подальшу кар'єру в державних органах. Хоча – не для всіх, адже декому вдавалося обходити цю заборону.
  • вимогам ЗУ ‟Про запобігання корупції" – йдеться про наявність поданої декларації та її достовірність, відсутність стягнень або вироків суду за корупційні правопорушення. Ці відомості містяться в так званому "реєстрі корупціонерів".
  • щодо отримання допуску до державної таємниці, згідно із Законом України ‟Про державну таємницю" – якщо кандидат має такий доступ, то це підтверджується інформацією від відповідального за це органу – СБУ. Якщо такого доступу немає, то питання його надання вирішується за окремою процедурою і може буде надано навіть після призначення.

Всі три пункти відомостей є частиною спеціальної перевірки. Якщо спецперевірка – це процес перевірки того, чи дійсні певні відомості (у тому числі відомостей, які кандидати самі подають на конкурс), то довідка за її результатами, де є відомості про всі 3 вказані пункти, є її результатом.

Мета отримання цих відомостей – зрозуміти, чи кандидат не обдурив комісію, чи дійсні подані ним документи, і чи немає формальних перешкод для його призначення, наприклад, судимості за корупційний злочин.

Читайте також: Олександр Клименко, який переміг у конкурсі на керівника САП, про затягування відбору, справу Татарова і свої плани перевірити прокурорів

Зазвичай, у більшості конкурсів, спеціальна перевірка відбувається на фінальному етапі – перед підписанням рішення про призначення. Проте на конкурсі до САП Комісія вирішила, що спеціальна перевірка проводиться раніше – одразу після тестувань кандидатів на знання законодавства та загальні здібності.

Очевидно, це робилося на початку процесу для того, аби на фінальному етапі не очікувати її результатів і взагалі не витрачати час на співбесідування тих кандидатів, які не пройдуть спецперевірку.

Саме тому і НАЗК дало офіційне роз’яснення переможцю конкурсу на керівника САП, що повторних спецперевірок не передбачено.

Це означає, що результати спецперевірки, які вже наявні у Комісії з відбору керівника САП та в кадровому підрозділі Офісу Генпрокурора, і є "підтвердженням щодо відповідності кандидатів вимогам законів України "Про очищення влади" та "Про запобігання корупції", а також щодо отримання допуску до державної таємниці відповідно до Закону України "Про державну таємницю". 

Але сценарій швидкого і безперешкодного призначення явно не влаштовує Офіс президента.  Саме тому виникло питання повторної спецперевірки. В Комісії фактично ще раз хочуть отримати дані, які вже і так мають.

Для чого це потрібно? По-перше, це затягує час. По-друге, це дає нові важелі впливу та зриву процесу.

З одного боку спецперевірка досить простий і банальний процес. Закон чітко визначає її складові та суб’єктів (стаття 56 ЗУ "Про запобігання корупції"):

  1. чи немає в особи судимості за корупційні або інші правопорушення;
  2. чи немає адміністративних стягнень за пов’язані з корупцією правопорушення;
  3. чи достовірні відомості в декларації;
  4. чи наявні корпоративні права;
  5. стан здоров’я (в частині обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах), освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання;
  6. відношення особи до виконання військового обов’язку;
  7. наявності в особи допуску до державної таємниці, якщо такий допуск необхідний згідно з кваліфікаційними вимогами до певної посади;
  8. поширення на особу заборони займати відповідну посаду, передбаченої положеннями Закону України "Про очищення влади".

З цього переліку зрозуміло, що якщо особа вже пройшла перевірку і встановлено, що її декларація не містить проблем, то це не змінилося з часів спецперевірки (квітень 2021 року). Або навряд дипломи про освіту стали раптово підробленими.

Так само і з люстраційною довідкою – особа проходить таку перевірку один раз і якщо відповідає вимогам, то це вже не зміниш. 

Чи не єдиним механізмом щось змінити в даних кандидата за допомогою спецперевірки є питання доступу до державної таємниці. Цей механізм вже неодноразово використовувався в конкурсних процесах. 

Так, у 2015 році під час конкурсу в НАБУ за дивних обставин не пройшов спеціальну перевірку один з фіналістів. При цьому причини не проходження були засекречені Службою безпеки України.

Також відомий випадок, коли доступу до держтаємниці позбавили заступника генпрокурора Гюндуза Мамедова, чим забрали можливість вести надважливі провадження.

Словоблудство з необхідністю проведення додаткової спецперевірки також може бути потрібне для затягування часу. Це дає можливість просування та прискорення подальших сценаріїв впливу на процес. Наприклад, можуть з’являтися додаткові рішення ОАСК, але вже такі, що будуть забороняти Комісії навіть збиратися і приймати рішення.

Нагадаємо, що ОАСК у грудні підірвав конкурс на керівника САП неіснуючою нормою закону. Тож ОП може вибрати стратегію чекати на апеляційну скаргу комісії щодо вже цього рішення ОАСК. Це ще щонайменше на півроку може залишати в керівництві САП Ірину Венедіктову. Не кажучи вже про те, що сам факт повторної спецперевірки незаконний і може бути використаний в суді для оскарження.

Цікаво, що офіційно Офіс Президента відмежувався від рішення ОАСК і вказав на те, що Комісія має продовжити свою роботу. Повірити цьому можна було б, якби контрольована Офісом президента і обрана парламентом частина комісії банально затвердила результати власного конкурсу. 

Проте не зупинилися навіть на цьому. У блокування процесу включився і Офіс Генпрокурора, який підіграв голові комісії Коваль не надавши жодної відповіді на її лист про необхідність підтвердження вже відомої і наявної інформації.

Саме в Офісі Генпрокурора почали незаконно вимагати повторної спецперевірки кандидатів і щонайменше щодо одного з них почали її проводити.

Саме в Офісі Генпрокурора почали губити документи фактичного переможця конкурсу. 

Включення цих ресурсів навпаки демонструє і зайвий раз підтверджує, що цими процесами керують саме на Банковій. А рішення ОАСК – один із важелів в руках Банкової, особливо на тлі ігнорування президентського законопроєкту про ліквідацію одіозного суду.

Олена Щербан 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

powered by lun.ua

Аболіціоністи проти велферистів: чому зоозахисні організації протистоять між собою

Лікарі повинні лікувати. Як Широківська громада впровадила аутсорсинг у медицині

Нерівна конкуренція з європейським бізнесом

Зовнішній аудит ефективності НАЗК: що це і як проходить незалежна перевірка?

"Час ікс" для українського туризму

Відколи Фонд держмайна перетворився на інструмент рейдерства?