Блокування державних російських медіа. Чи ефективно перекривають кисень пропаганді?

П'ятниця, 13 травня 2022, 17:30

Авторки: Анастасія Романюк, Ольга Снопок, Громадянська мережа ОПОРА

Початок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України збігся у часі не лише зі збільшенням витрат країни-агресора на армію та правоохоронні органи. 

За даними міністерства фінансів московії, з січня до березня 2022 року росія виділила на фінансування державних ЗМІ 17,4 млрд рублів (з них 11,9 млрд – у березні), що у 3,2 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року

А у вересні 2021 року російський мінфін запропонував збільшити фінансування державних медіа у 2022 році на 30% порівняно з 2021-м.   

Таке "подорожчання послуг" державних медіа не випадкове, адже сьогодні державні ЗМІ – це панівне джерело інформації в російській федерації. 

Поруч із посиленням позицій державних медіакомпаній відбувається фактичне знищення незалежних ЗМІ: значну частину з них заблокували ще до початку війни в Україні, решту – заборонили одразу після початку так званої "спецоперації". 

У березні роскомнадзор також заблокував вільний доступ росіян до іноземних соціальних мереж (Twitter, Instagram, Facebook). 

Однак найбільшим викликом для України сьогодні є навіть не настрої всередині російської федерації та підтримка війни її громадянами. Вже досить давно росія використовує всі можливі заходи, аби впливати не лише на власних громадян, а й на міжнародну аудиторію. 

Це дозволяє країні-агресору підтримувати проросійські настрої в інших країнах, а в критичні моменти – навіть демонструвати своїм громадянам підтримку західних держав (як-от нещодавні автопробіги на підтримку війни у Німеччині). І хоча у країнах Заходу це робити дещо складніше через велику кількість альтернативних джерел інформації, росія активно підтримує свої державні медіа за кордоном. 

У цьому матеріалі ми трохи детальніше розглянемо, як це відбувається, і чому заборона Russia Today та Sputnik – це важливий, але недостатній крок.

Введення санкцій

Нині очевидно, що інформаційне поле – це повноцінний фронт війни, тож частина західних країн стали на захист свого інфопростору одразу після початку повномасштабного вторгнення росії. Наприклад, уже 25 лютого Польща та Естонія. 

Невдовзі, 2 березня 2022 року, Європейська Рада заборонила мовлення телеканалів та поширення вебконтенту Russia Today та Sputnik. 

Втім, підтримка України на рівні Європейського Союзу ще не забезпечує нам інформаційну перемогу над російською пропагандою в Європі.

По-перше, повноцінна імплементація цього рішення неможлива без контролю національних регуляторів на рівні країн-членів Євросоюзу. 

Хоча мовлення RT та Sputnik з відкритих супутників у Європі заблоковане, місцеві провайдери все ще мають технічні можливості включити мовлення каналу RT та радіо Sputnik. 

На мапі нижче позначені країни всередині ЄС та поза його межами, де повністю або частково обмежили мовлення RT і Sputnik

По-друге, контент вебсайтів RT та Sputnik для європейців доступний через VPN та поширюється через соцмережі. Відтак, техкорпорації почали вживати заходів для обмеження доступу до російської пропаганди цих двох ресурсів:

  • 28 лютого Microsoft видалив додатки RT та Sputnik з Windows App Store, а Meta обмежив доступ до цих сторінок у Facebook та Instagram для користувачів у ЄС. Нижче ми розглянемо, наскільки блокування для європейських користувачів вплинуло на активність RT та Sputnik у Facebook
  • 1 березня YouTube заблокував канали RT та Sputnik для ЄС і Великої Британії 
  • 2 березня Apple видалив додатки RT та Sputnik з глобального AppStore, а Google – з Play Store у Євросоюзі

Читайте також: Дамоклів меч російської пропаганди, або Як виграти інформаційну війну

Для деяких західних медійників все ще "не все так однозначно"

Невдовзі після повідомлень про блокування Russia Today та Sputnik на території ЄС Міжнародний інститут преси (IPI) опублікував заяву про занепокоєння таким кроком. Основна критика полягає в тому, що: 

  • будь-які рішення щодо обмеження діяльності медіа мають прийматися на рівні національних регуляторів, а не директивно;
  • блокування російських медіа на заході може спровокувати заборону мовлення західних ЗМІ на росії, тому росіяни не матимуть доступу до надійних джерел інформації (хоча свідчення західних медіа щодо України і так не пройдуть цензуру відповідно до російського закону "про фейки");
  • більш ефективний крок для протидії державної дезінформації, на думку IPI, – це не забороняти пропагандистів-дезінформаторів, а інвестувати в "професійність і плюралізм медіаландшафту та процвітання незалежної журналістики".

Блокування зі схожою аргументацією доволі активно критикує західна медіаспільнота: подібні роздуми спостерігаємо в авторів The Conversation, The Washington PostEU observer тощо. Саме з перерахованих причин Швейцарія відмовилася на державному рівні блокувати кремлівські медіа, а данські урядовці занепокоєні, що такий крок може стати небезпечним прецедентом для обмеження свободи слова в журналістиці.

Справді, ці аргументи важливі для збереження прозорості та незалежності ЗМІ загалом. Однак є кілька важливих нюансів, чому вони не стосуються російської державної журналістики.

По-перше, варто згадати про історію створення Russia Today. Російський уряд заснував міжнародні державні телеканали для "покращення іміджу росії за кордоном", а також, як заявив путін у 2013 році, "альтернатива" та "російський голос в англосаксонському інформаційному просторі". 

Скільки ще злочинів проти людяності має вчинити росія, щоб нарешті втратити право голосу в міжнародній спільноті? 

По-друге, будь-яке медіа, навіть найвідповідальніше, не просто висвітлює об’єктивну реальність. Будь-яке ЗМІ її фреймує – тобто формує кут її сприйняття та встановлює порядок денний для своєї аудиторії. 

Через підбір подій/явищ та спосіб їх висвітлення медіа щодня формують із-поміж тисяч подій для своєї аудиторії те, що дійсно варте її уваги та має бути обдумане певним чином. 

Для ЗМІ, що прямо підпорядковується російському уряду, єдиний доступний кут зору – це виправдання "справедливості" російської війни в Україні. Пряме підпорядкування урядові-терористу, злочини якого офіційно засуджують на рівні країн-членів ЄС, унеможливлює дискусію щодо RT та Sputnik, як і щодо будь-якого іншого медіа.

Абсолютизація свободи слова може призвести до її втрати. 

Плюралізм думок, який плекають західні демократії, можливий за умов рівного діалогу між усіма учасниками суспільної дискусії. 

Німецький філософ Карл Поппер ще у 1945 році сформулював парадокс толерантності – суспільства, що толерують дискримінацію, не можуть більше вважатися толерантними

Нетолерантні групи зловживатимуть можливістю поширювати свої наративи для утисків інших. Кремлівський порядок денний, який транслюють Russia Today та Sputnik, спрямований на підкріплення міфу про українців як "нацистів" та виправдання так званої "спецоперації" – міфу, який, наприклад, нещодавно здобув підтримку на проросійських демонстраціях у декількох містах Німеччини.

Читайте також: Чому російська воєнна пропаганда іде услід за кораблем?

Державні ЗМІ росії vs санкції Європи: чи ефективне блокування?

З теоретичною стороною проблеми ми розібрались: оскільки російська пропаганда впливає на ставлення людей до подій в Україні, її потрібно блокувати. Однак наскільки це ефективно? 

Ми проаналізували, наскільки змінилась активність російських державних ЗМІ у Facebook після блокування Russia Today та Sputnik у низці країн світу. 

Для цього ми зібрали 50 сайтів державних ЗМІ рф (до них увійшли RT, Sputnik, сайти медіагруп "росія сьогодні", "ANNA News", "VGTRK", "Gazprom-Media", "National Media Group", а також interfax, Lenta.ru, TASS і низка регіональних сайтів цих медіа). 

За допомогою Crowdtangle (інструмент Meta для аналізу соціальних мереж) ми зібрали публікації з 1 лютого до 31 березня, де поширювалися посилання на обрані 50 сайтів. 

Загалом з 1 лютого до 31 березня у Facebook опублікували 236 413 посилань на сайти російських державних ЗМІ. Однак тут варто зазначити, що Crowdtangle не збирає публікації з особистих неверифікованих сторінок, а також із груп та сторінок з невеликою кількістю підписників. Тож реальне охоплення російських державних ЗМІ значно більше за наведені цифри. Втім, їх кількість була нерівномірною: у лютому таких посилань опублікували майже 154 тисячі, а у березні – вдвічі менше (82 тисячі). 

На графіку нижче – динаміка щоденної кількості публікацій двох заблокованих сайтів  Russia Today та Sputnik порівняно з активністю інших російських державних ЗМІ (детальніший графік щодо кожного сайту можна переглянути за цим посиланням). 

Найактивніше користувачі поширювали публікації з посиланнями на rt.com (17617 дописів), sputniknews.com (46469 публікацій), arabic.rt.com (20,848 дописів), actualidad.rt.com (16942 дописи), ria.ru (14203 публікації). 

Помітно, що після 2 березня (дата блокування Russia Today та  Sputnik у ЄС) кількість публікацій заблокованих ресурсів знизилася доволі різко, а от інших державних ресурсів рф – дещо повільніше.

 

Ще декілька показників також демонструють схожу динаміку: якщо поглянути на кількість лайків, поширень та коментарів під дописами, що публікувалися протягом цих двох місяців, помітно, що всі ці показники поступово знижуються.  

 

Де та як поширюється російська державна пропаганда у Facebook? 

Найактивніше російську пропаганду за ці два місяці поширювали Facebook-сторінки (61,8% дописів) та Facebook-групи (38,1%)

Публічні особи (верифіковані акаунти) публікували інформацію від російських державних ЗМІ лише 193 рази (0,1%). При цьому показово, що саме Facebook-сторінки генерують для державної пропаганди найбільшу кількість переглядів та взаємодій користувачів із контентом. 

Так, 98% усіх реакцій користувачі залишили якраз-таки на сторінках, і лише трохи менше 2% – у Facebook-групах. Всього таких сторінок було 19 126, однак лише 2007 сторінок поширювали публікації російських ЗМІ систематично – більше 10 разів за 2 місяці.

Серед Facebook-сторінок понад 50% взаємодій із дописами (лайки, коментарі, репости) припадають на групу арабських сторінок Russia Today (RT Arabic, RTarabic Sport, RT arabic knowledge, тощо). Так, лише дві сторінки, Rt Arabic та RTarabic Sport, за лютий-березень охопили майже 20 млн користувачів у Facebook, опублікувавши понад 30 тисяч повідомлень. Попри обмеження, досить великі охоплення аудиторії для пропагандистів також дають іспанська, французька, англійська та німецька сторінки Russia Today. 

Усі 20 сторінок із найбільшими охопленнями користувачів напряму адмініструє росія, і на сьогодні вони не доступні для користувачів з України та ЄС.  

Водночас це означає, що повне видалення та блокування їх із Facebook паралізує та значно зменшить ефективність роботи російської міжнародної інтернет-пропаганди.

 

Ми розглянули основні характеристики сторінок, які поширюють інформацію з російських державних ЗМІ, а також проаналізували, якою є географія адміністраторів цих сторінок. 

Помітно, що більшість адміністраторів сторінок, які поширюють російську державну пропаганду, – не з самої російської федерації. Звісно, росіяни також адмініструють ці сторінки, але таких адміністраторів лише 163. 

Натомість 166 адміністраторів перебуває у Франції, 164 – у Мексиці, 89 – у Вірменії, 101 – у Сполучених Штатах Америки. Багато адміністраторів також перебувають у країнах Південної Америки (загалом щонайменше 474) та в Європейському Союзі (370). 

Крім того, ми проаналізували, якою мовою здебільшого поширені публікації з посиланнями на російські державні медіа. Найпопулярніша мова – арабська (33 860 дописів), на другому місці – російська (26 805 публікацій), на третьому – іспанська (21 531 допис). Четверту та пʼяту сходинки посіли французька (12 484 дописи) та англійська (7709) мови. Також трапляються мови держав колишнього СРСР (вірменська, литовська, таджицька тощо) та інших країн Європейського Союзу (румунська, німецька, польська, італійська тощо). 

 

Загалом, у зв’язку з обмеженнями, активність державних ЗМІ росії у Facebook поступово знижується. Однак важливо зауважити, що, попри зменшення активності на низці сторінок, ми все ж спостерігаємо, що Facebook все ще залишається місцем, де російська пропаганда поширюється доволі активно. 

Зокрема, 31 березня у Facebook ми зафіксували щонайменше 2040 публікацій із пропагандистських ресурсів. Звісно, хоча цей показник учетверо менший за максимальні 8027 дописів 24 лютого, він все ще достатньо великий для того, аби й надалі впливати на громадську думку за кордоном. 

Російська пропаганда продовжує використовувати всі доступні інструменти для поширення своїх наративів у всьому світі. Прикладом такого впливу може бути, зокрема, російська пропаганда із запереченням масових убивств українців російськими військовими у Бучі. 

Висновок

Обмеження мовлення телеканалів та поширення контенту онлайн державними російськими медіа russia today та sputnik мало позитивний ефект. Після блокування активність цих сайтів суттєво знизилася, як і активність взаємодії користувачів із їхнім контентом у соцмережах. Однак нам не потрібно розслаблятися та вважати, що перемога вже за нами. 

Боротьба триває, адже кількість контенту та взаємодії з ним все ще більша за нуль: наприклад, 31 березня російські державні ЗМІ поширили понад 2 тисячі разів, а вподобали – понад 218 тисяч разів. 

Понад те, часткову перемогу над російською пропагандою ми отримали лише у Європі та ще кількох країнах світу. Натомість пропагандистський контент арабською все ще надзвичайно активно поширюють у Facebook та інших соціальних мережах, а самі пропагандисти мають намір освоїти медіаринок країн Африки.

Анастасія Романюк, Ольга Снопок, Громадянська мережа ОПОРА

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Українці у Молдові: адаптація, навчання і працевлаштування

Чому російський софт 1С є ознакою корупції та тіньового сектору в Україні

Як стимулювати повернення українців з-за кордону після війни

Підтримка тим, хто надихає світ: як ЄС допомогає українцям

Усім ФОПам, волонтерам та працевлаштованим в Україні хочуть дати відстрочку від призова

Втеча бізнесу: як переконати українські компанії не переїжджати до ЄС