Терорист має бути покараний, а заарештовані активи РФ передані Україні!
Чи потрібно визнавати росію державою-терористом?
Однозначно! Проте в чітко визначеній послідовності, інакше ми можемо втратити можливість компенсації збитків від війни.
Якщо відверто, то твердження про те, що путінська росія є державою-терористом, не потребує жодної доказової бази, бо в цьому не сумнівається увесь світ. Кремль вбиває мирне населення України, знищує цивільну інфраструктуру, блокує роботу міжнародних організацій, скоює жахливі воєнні злочини.
Де-факто так себе поводять тільки терористи.
Де-юре також. Саме тому парламент України визнав росію державою-терористом ще 14 квітня, запровадивши для цього спеціальний термін.
Однак цього замало. Недарма Президент України Володимир Зеленський закликає інші країни теж визнати росію терористичною державою. Як це, наприклад, вже зробив cейм Литви.
Але важливо не просто назвати терориста терористом (це, за великим рахунком, окрім репутаційної шкоди нічого нового для нинішньої підсанкційної росії не означатиме), але й покарати та знешкодити його.
Один із варіантів покарання якраз і запропонував український парламент, звернувшись до Конгресу США із закликом визнати росію державою-терористом (state sponsor of terrorism, SST). У разі такого визнання росія приєднається до своїх посестер по терористичному табору.
Наразі США визнають як SST уряди Сирії, Ірану, Північної Кореї та Куби. Раніше до цього списку входили також Судан, Лівія, Ірак та Південний Ємен.
12 травня члени комітету Палати представників із закордонних справ представили двопартійну резолюцію, у якій пропонують визнати РФ державою-спонсором тероризму. А 23 червня аналогічну резолюцію затвердив й відповідний комітет Сенату США.
Втім, я недарма зазначила, що усі кроки мають відбуватись у чітко визначеній послідовності. І якщо з виключно політичної точки зору сам факт визнання росії державою-терористом буде перемогою, то з правової – необхідно, щоб цьому передувало декілька моментів.
В різних країнах заарештована різна сума активів. Де більше, як, наприклад, в Швейцарії (67 млрд євро) чи Бельгії (50 млрд євро), де менше – як у Франції (23 млрд євро) чи Німеччині (4,5 млрд євро). Проте беззастережним лідером з арештованих російських активів є США – там заблоковано орієнтовно $330 млрд.
І саме на позицію США нам варто спиратись у своїх прогнозах щодо відшкодування збитків.
Повернімось до визнання росії SST. Важливо виокремити два аспекти.
- Санкції, які раніше застосовувались США до країн SST, не "здивують" росію. Москва вже не отримує зовнішньої допомоги від Вашингтону, існує заборона на експорт і продаж оборонної продукції, а Кремль підданий значним фінансовим обмеженням. За кількістю санкцій росія сьогодні далеко попереду "офіційних терористів", включно з Іраном та Північною Кореєю. Тому якщо США схочуть запровадити більше санкцій проти рф, вони можуть (і вже роблять це) через спеціальні законопроекти, без статусу SST.
- Визнання рф державою-терористом має бути не символічним актом, але реальним інструментом покарання. І конфіскація "заморожених" активів в цьому плані була б максимально доречною і вчасною. От тільки нинішнє законодавство США цього просто не дозволяє. Точніше, дозволяє, але не в інтересах України і українців.
До речі, про ризики визнання рф державою-терористом експерт з міжнародного права Юридичної школи Університету Вандербільта Інгрід Брунк Вюрт ще 1 серпня написала в статті для Washington Post.
Вона пояснює, що статус держави-спонсора тероризму – це юридичний пусковий механізм, вбудований в складну нормативно-правову базу. Наслідки запуску цього механізму не просто визначити чи розплутати, а у випадку Росії, деякі з цих наслідків можуть виявитися шкідливими для інтересів і України, і США.
Розповідаю, як таке може статись.
Насамперед, варто згадати, що в резолюції сенату, яка закликає визнати росію SST, в якості підстав для такого визнання перелічуються дії, пов'язані не тільки з Україною (зокрема, підтримка "сепаратистів, які вчиняють насильницькі дії проти мирного українського населення на Донбасі"), але й "поведінка" рф стосовно інших країн, а саме:
- використання "жорстокої сили проти цивільних осіб під час Другої чеченської війни";
- напади на "невинних цивільних осіб у Сирії," на цивільні ринки, медичні установи та школи;
- поширення "терору по всьому світу через приватні військові мережі найманців, такі як група Вагнера", яка співпрацює з Міноборони рф та яка брала участь у "діяльності в Україні, Сирії, Судані та Лівії".
Крім того, у США всі іноземні держави мають право на імунітет від позовів у федеральних судах і судах штатів (відповідно до закону про суверенний імунітет іноземних держав 1976 року).
Однак є винятки, серед яких чільне місце займає якраз "виняток щодо тероризму", прийнятий у 1996 році. Він дозволяє пред’являти позови в судах США проти іноземних країн, які були визначені як SST. Однак (!) приватне право на позов проти держави-спонсора тероризму обмежено певними позивачами, а саме громадянами Сполучених Штатів, членами збройних сил США та державними службовцями США.
От і виходить, що відразу після визнання росії державою-терористом (теоретично – хоча б і наступного дня після такого визнання), сотні, якщо не тисячі американців, родичі яких постраждали в Сирії, Чечні, Судані чи Лівії, зможуть звертатись до своїх національних судів з відповідними позовами проти росії. Однак жодного такого права не буде в українців.
Прецеденти вже були. Згадати лише про рішення суду США у справі Опаті проти Республіки Судан (позивались родичі американців, постраждалих під час терактів біля посольств США в Кенії та Танзанії).
2014 року окружний суд Вашингтону виніс рішення, загалом призначивши $10,2 млрд. в якості компенсації (рішення дійшло до Верховного Суду, але сума компенсації не змінилась).
Цього року адміністрація Байдена виділила $7 млрд у вигляді заморожених активів з Афганістану, які будуть використані в якості виплат сім'ям жертв терористичних атак 11 вересня.
Якщо ж американські жертви російської агресії почнуть отримувати виплати за рахунок заморожених активів росії, це може заохотити й інші країни зробити те ж саме для власних громадян. Таким чином, глобальний пул ресурсів, які можна було б використати для допомоги Україні, буде вичерпаний.
Як уникнути такої неочікуваної "конкуренції" за російські активи?
Вихід, звичайно, є.
Найкращим політико-правовим рішення були б спеціальні законодавчі акти в США та інших країнах, де лежать заморожені активи Кремля.
Базою для такого рішення може стати закон Морелле-Каптур. Саме його можна брати за основу відносно усіх майбутніх позовів проти росії.
За будь-якого розвитку подій очевидним є наступне: спочатку необхідно, щоб Конгрес США прийняв законодавчі акти на користь Україні у питанні конфіскації заморожених активів росії, а вже потім – визнавати рф державою-терористом. Тільки так, і в жодному разі не в зворотній послідовності.
Тому тиснути на Держдеп (з вимогою надати рф статус SST) потрібно лише після того, як члени Конгресу повернуться з відпусток і приймуть закон на користь України.
Підкреслю ще раз. Державні інституції України мають зробити все від них залежне, аби США визнали росію державою-терористом. Але насамперед ми повинні подбати про захист прав власних громадян в іноземних юрисдикціях, де заморожені російські активи повинні у повному обсязі піти на відшкодування збитків нашої держави від війни.
Команда Мінюсту веде пошук усіх дієвих механізмів, які допоможуть отримати компенсації нашим громадян, бізнесу та державі за безчинства, вчинені країною-агресором.
І коли США визнають Росію SST, це буде важливим кроком у цьому напрямі.
Однак необхідно застосувати цей інструмент так, щоб заарештовані активи отримала насамперед Україна, а не хтось інший.
Ірина Мудра
