Позбавити агресора тихої гавані: чому важливо заарештувати активи Росії не тільки на Заході

П'ятниця, 02 вересня 2022, 14:00

Говорячи про міжнародну підтримку, в Україні прийнято орієнтуватися на Євросоюз та США, Велику Британію, Канаду. Помітним гравцем вважають Китай. Але набагато менше говорять про Африку. І політично, і економічно країни цього континенту здаються нам далекими. Однак це не так, і нинішня фаза війни особливо виявила їхню значимість.

Лінда Томас-Грінфілд, посол США при ООН, на початку серпня виступила із заявою, в якій публічно застерегла країни Африки купувати в Росії щось крім зерна та добрив. Інакше до них будуть застосовуватися вторинні санкції. 

Така заява виникла не на порожньому місці – росія намагається активно використовувати свій вплив в Африці для того, щоби обходити обмеження Заходу та компенсувати втрати для своєї економіки. 

Більше того, деякі країни використовуються як тиха гавань, де бізнесмени, які потрапили під санкції, намагаються приховати свої активи.

Африканський континент ще під час холодної війни сильно постраждав від прагнення СРСР встановити там свою сферу впливу. У 1990-ті роки такі спроби практично припинилися, але приблизно з 2007 року росія знову вирішила відновлювати свою активність на континенті. 

Це стало особливо помітним після 2014 року, коли в різних країнах Африки з'явилися найманці сумнозвісної групи Вагнера. Все це не пройшло непомітно. Наприклад, після військового перевороту в Буркіна-Фасо у січні 2022 року на вулиці вийшли натовпи людей із російськими прапорами.

Зрозуміло, що найманці не прийшли просто так – за ними поширювалася і присутність державних, а також формально приватних, але близьких до режиму компаній. Більшість з них, як і прийнято в Росії, пов'язані виключно з екстрактивною промисловістю.

Так, росія займається видобутком алмазів в Анголі, бокситу в Гвінеї, газу в Мозамбіку, золота в Судані. Компанія "Лукойл" повідомляла про проєкти в Гані, Камеруні, Нігерії, Республіці Конго. 

З прикладів останніх місяців – російських олігарх Мельниченко, власник компанії СУЕК, намагався вивести свій європейський бізнес (компанія "Єврохім") з-під удару санкцій ЄС, перебуваючи в Танзанії. Куди, до речі, прилетів власним Boeing 737, відводячи повітряне судно від арешту.

Африка залишається територією, де росіяни хочуть приховати свої активи. Не завжди прозора економіка низки країн, а також внутрішні суперечності та конфлікти – благодатний ґрунт для росіян, які біжать від міжнародного правосуддя. І, звісно, ​​вони намагаються впливати на позицію урядів країн, налаштовуючи їх проти України в ООН та інших міжнародних організаціях. 

Реклама:
Багато хто вже чув дивовижні претензії, що це нібито Україна підвищує ризики голоду у світі через те, що наше зерно не могли вивезти з портів у Чорному морі. Зрозуміло, це маніпуляції, за якими стоїть країна-агресор.

Такий механізм впливу теж часто зав'язаний на економіці. Наприклад, у ПАР діє копальня United Manganese of Kalahari. Підприємство прибуткове, а контрольний пакет належить російському підсанкційному олігарху Віктору Вексельбергу

Але п'ята частина перебуває у власності Африканського національного конгресу (АНК) – однієї з ключових політичних сил у країні, що цілком імовірно робить її більш поступливою. 

Схожа історія – спільне підприємство African Rainbow Minerals, яким володіють зять президента Південної Африки та російська компанія "Норільський нікель".

Все це ще раз підкреслює, що міжнародний механізм щодо арешту та конфіскації активів росії має бути максимально інклюзивним – чим більше країн ми зможемо залучити, тим більше шансів, що росіяни не зможуть сховатися в Африці чи деінде. Україні в таких умовах особливо важливо посилити дипломатичну роботу з країнами Африки – і певні кроки вже зроблено. 

Президент вперше призначив спецпредставника України з Близького Сходу та Африки. Восени також очікується великий тур Міністра закордонних справ до Африки.

Команда Міністерства юстиції України також працює у цьому напрямку. Фахівці із санкцій вивчають усі можливі механізми для того, щоб притягнути країну-агресора до відповідальності на міжнародному рівні та домогтися вилучення її іноземних активів на користь компенсацій Україні: громадянам, бізнесу, державі. 

Звичайно, в основному заарештоване майно знаходиться у країнах Європи та Північної Америки, тому пріоритетна робота йде там. Але в міру того, як бізнесмени з росії намагаються уникати санкцій, ми починаємо вести переговори і з урядами країн Африки. Тож сховатися не вдасться – росія платитиме за відновлення України.

Ірина Мудра

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як "Укртрансбезпека" бореться з нелегалами та руйнівниками доріг

Як працює менторство для ветеранів: досвід США

Гроші партнерів – не панацея: енергетика вимагає реформ

Відбудова України: наскільки спростився процес будівництва за межами міст?

Як працює державна система "Трембіта"

Прибічник Шарія, скандалістка та асистент корупціонера: хто хоче очолити Державну судову адміністрацію?