Новий законопроєкт щодо СБУ відкриває двері для ручної цензури та політичних переслідувань

Середа, 05 жовтня 2022, 14:00

Минулого тижня президент Володимир Зеленський оголосив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО. Хоч цей радше політичний та публічний крок реально не наближає Україну до вступу в Альянс, але він є важливим з точки зору чіткого заявлення наміру нашої країни.

На практиці наблизити країну до Альянсу можуть дві речі: перемога у війні над росією та реформи, спрямовані на втілення цінностей альянсу

Першу сміливо втілюють Збройні Сили України, а от щодо другої – то тут політична влада має виконати домашнє завдання із втілення змін в сфері сектору безпеки та правосуддя.

Однак кроки, спрямовані на зміни в секторі безпеки, не завжди корелюють з намірами вступити в Альянс, тобто не імплементують найкращі практики країн НАТО. Насамперед йдеться про регулювання діяльності Служби безпеки України. 

Цього тижня парламент може розглянути черговий законопроєкт щодо діяльності Служби – проєкт 7684-1. Він стосується посилення контрозвідувальних спроможностей СБУ. Раніше ця низка нових повноважень розглядалася як частина її реформи.

Інша частина реформи мала очистити Службу, запровадити запобіжники від зловживань та позбавити її невластивих функцій, наприклад, слідчих повноважень.

Однак через повномасштабне вторгнення росії спроба повноцінної "реформи" СБУ фактично зупинилася. Водночас за цей період в парламенті вже неодноразово реєструвалися ініціативи для посилення Служби. Але наскільки виправданим є таке посилення без належних запобіжників і за умови того, що Служба залишилася неочищеною?

Численні згадки на найвищому рівні про зрадників в СБУ лише підтверджують проблеми. Навряд тимчасова зміна керівництва самого СБУ та точкові кадрові зміни вирішують проблему системно.

Тож необдумане посилення СБУ без запобіжників може лише остаточно перетворити Службу на монстра, що буде використовуватися для політичного тиску і, звісно, це посилить зловживання та корупційну складову в роботі. Ці наслідки лише віддалятимуть нас, як від найкращих практик країн Альянсу, так і від інтеграції з ЄС. 

Які положення проєкту спричиняють найбільше ризиків для маніпуляцій та тиску:

  • Дозвіл використовувати матеріали контррозвідувальних заходів в кримінальному провадженні (стаття 8-3)

Норми проєкту прямо дозволяють використовувати матеріали контррозвідки в кримінальному провадженні (частина 14 статті 8-3).

Простою мовою це означає розширення підстав для умовної прослушки в рамках контррозвідки. У кримінальному провадженні  вона дозволена лише при розслідуванні тяжких і особливо тяжких злочинів. Під час контррозвідувальних заходів це можливо "виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувально-підривних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України". 

У проєкті також вказано, що підставою може бути лише "отримання інформації в інтересах державної безпеки України органи".

На практиці це означає, що в суді досить легко можна буде отримати дозвіл на прослушку чи то депутата й будь-якого посадовця, чи то звичайного громадянина.

За пропозиціями проєкту, суд дуже обмежений в можливості відмови – лише коли клопотання формально не відповідає вимогам (наприклад, не зазначений нормативний акт СБУ, який регулює порядок здійснення заходу).

Ці норми доволятимуть СБУ безконтрольно і тотально слідкувати за всіма, адже суд дає лише формальний дозвіл. 

Самих суддів Служба зможе тримати на гачку завдяки цим же інструментам. Ще гірший наслідок – отриману інформацію в СБУ використовуватимуть для кримінального переслідування осіб. Це є найбільшою проблемою і не відповідає найкращим практикам країн Альянсу. 

Справа в тому, що цілі прослушки в контррозвідці – це ідентифікація проблеми та її усунення, а ціль кримінального провадження – покарати. Саме тому рекомендується розділяти ці речі, аби уникнути зловживань.

Виправити це можна шляхом чіткої заборони використовувати матеріали контррозвідки в рамках слідства. Винятком можна зробити невеликий перелік тяжких і особливо тяжких злочинів у сфері посягань на держбезпеку. 

Себто, якщо контррозвідка виявила нардепа-колаборанта чи держзраджника, то виправдати використання цих матеріалів для його покарання цілком допустимо.

Проте, якщо контррозвідка виявила менш небезпечний злочин – наприклад, підробку документа, – то це не привід використовувати матеріали контррозвідки для покарання. Це не означає, що злочин залишиться непокараним, але слідчим для збирання доказів треба уже керуватися винятково нормами кримінального процесу.

  • Контррозвідувальні опитування 

СБУ дозволяється здійснювати таке опитування стосовно усіх, хто має доступ до держтаємниці та розвідувальної таємниці. Коло осіб – необмежене: це можуть бути і народні депутати, які отримують відповідні доступи, і керівники правоохоронних органів й судді. 

При цьому опитування може здійснюватися із застосуванням технічних засобів, наприклад, поліграфу. Це створює ризики щодо маніпуляцій в подальшому з результатами такого опитування.

Нечіткі запитання, відсутність уточнень з боку фахівця – і все, ти вже агент іноземних спецслужб. У неочищеній службі це може використовуватися як збір компромату та інформації на необмежене коло посадовців. 

Наприклад, якщо депутат чи посадовець МЗС займається міжнародним співробітництвом і за службою контактує із іноземцями, то, за бажанням, результати такого опитування можна викривити. 

Це може бути також елементом тиску на процес призначень до державних органів. Наприклад, в комплексі з іншими повноваженнями в цьому проєкті (офіційним застереженням чи рекомендаціями) СБУ отримає інструменти впливу на будь-які конкурсні процедури.

Зараз це ставить під ризик конкурс до НАБУ та ВККС.

Уявімо, що СБУ здійснила опитування перед призначенням переможця конкурсу на посаду і виявила інформацію без достатньої доказової сили (адже поліграф не є і не може бути самостійним доказом) та офіційно рекомендує не призначати особу на посаду.  

Немає жодних гарантій, що ці повноваження не будуть використані з метою політичного тиску.

Так само це можна буде використовувати для тиску на вже призначених посадовців через опитування і рекомендації до звільнення людей.

Виправити це можна через уточнення кола осіб: дозволити це робити щодо самих службовців СБУ та співробітників сектору оборони й критичної інфраструктури. Лише тут може бути виправданий такий підхід.

  • Обмеження доступу до вебресурсів

Передбачається також право СБУ в судовому порядку обмежувати доступ "до визначених (ідентифікованих) інформаційних ресурсів (сервісів) з метою недопущення терористичного акту або вчинення розвідувально-підривної діяльності на шкоду Україні". 

Може йтися про застосування ручної цензури. Пояснюю: зараз обмеження доступу до сумнівних вебресурсів здійснюється і так; натомість, за проєктом, це планується реалізовувати як контррозвідувальний захід, без залучення власників ресурсів і без права на оскарження в секретному режимі, як і для інших контррозвідувальних заходів. За таких умов – ризик зловживань дуже високий.

Виправити це можна лише шляхом усунення цієї опції взагалі. Або передбачити належний судовий порядок такої процедури. Адже зараз навіть рішення РНБО щодо санкцій можна оскаржувати в суді. Тут СБУ отримує більше повноважень і впливу за РНБО.

Якщо необхідні правки не будуть внесені, можна буде вчергове констатувати, що у Раді займаються не реформуванням СБУ, а посиленням монстра на кшталт радянського КГБ. Натомість зараз ми маємо прагнути до створення на базі чинної СБУ найкращої контррозвідки світу, аби уникнути подальших воєн і посилити свою теперішню боротьбу проти росії.

Олена Щербан, юристка і заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Офіс Президента починає публічні розмови про повторний прихід демократії в Україну 

Як нам пам'ятати трагедії: нетравматична імерсивність в пам'ятниках

"Стривай, паровозе". Чому угода УЗ про купівлю американських локомотивів має бути скасована

Між поганим і ще гіршим. Чому ми отримали такий закон про мобілізацію? 

Чому довіра до податкових органів в Україні гірша, ніж до судів?

Шарм і страх єРоботи