Парламент забороняє проросійську агітацію. Аналіз законопроєкту

П'ятниця, 18 листопада 2022, 11:00

Більше 30 років спецслужби і парламент як законодавчий орган дозволяли балотуватися державним зрадникам. На агітацію, яка підриває територіальну цілісність, по суті, ніхто не зважав. Спецслужби сприймали це як звичне явище. Критика могла бути з боку ЗМІ, громадського сектору чи суспільства. 

Так, Інна Богословська могла балотуватися в Криму і писати на бордах: "Дадим Севастополю статус украино-российской территории".

 

А кандидат у президенти Криму Юрій Мєшков ішов на вибори з гаслом "Воссоединение с Россией".

 

Мєшков ввів на півострові російський час і почав підготовку до референдуму щодо приєднання українського Криму до росії. Щоправда, тоді парламент України зібрався в екстреному порядку, скасував у 1995 році Конституцію Криму, а разом з нею — посаду президента. На півострові з’явився український спецназ, чого не сталося у 2014 році. Але політики і далі балотувалися з проросійськими гаслами.

Після нашої перемоги у російсько-українській війні будуть призначені парламентські, а можливо, і президентські вибори. Це залежить від того, як довго триватиме війна. 

Задля захисту суверенітету і територіальної цілісності держава має не лише працювати над тим, щоб державні зрадники не могли балотуватися, а й не допустити створення нових проросійських партій. Російські спецслужби можуть знайти нових кандидатів, які й далі множитимуть шкідливі для України наративи.

Ці та інші прогалини в нашому законодавстві може виправити законопроєкт "Про медіа", який готується до другого читання. Текст проєкту було створено ще до повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, а тепер він допрацьовується з урахуванням нових обставин.

Рух ЧЕСНО проаналізував деякі зміни щодо правил агітації, які пропонують народні депутати в новій редакції.

Якими будуть правила гри?

Жоден кандидат не зможе більше використовувати заклики, що загрожують територіальній цілісності країни чи суверенітету. Саме такі зразки наша організація зібрала у Музеї агітації та політичного трешу, зокрема на онлайн-виставці "Як Крим агітували. Політична джинса, пропаганда та чорний PR".

Ті політики, які своєю агітацією шкодили територіальній цілісності країни, вносяться в Реєстр держзрадників.

Так само не можна буде використовувати матеріали, що містять зображення осіб, які створюють загрозу національному медіапростору України, їхній перелік є на сайті Міністерства культури. Більше того, не можна буде згадувати комуністичний/радянський режими й поширювати символіку та наративи окупантів.

До прикладу, ось такі листівки Компартії наша організація знаходить на звільнених територіях Харківщини. Десятиліттями проросійські партії намагалися вплинути на свідомість наших виборців і блокували вступ у НАТО.

 

Також законотворці пропонують затвердити у Виборчому кодексі заборону використовувати в агітації дітей без згоди батьків.

Раніше така заборона вже була в законодавстві про освіту, проте політики дозволяють собі використовувати в постах фото оголених дітей з інтернатів, коли перед виборами напоказ стають їхніми хрещеними батьками. Або проти Нового року приходять і жбурляють дітям цукерки, думаючи, що це весело. В Музеї агітації та політичного трешу є ціла виставка такої агітації "Чому ми дозволяємо робити це з нашими дітьми".

Використання неповнолітніх в якості фотозони — це частина політичної культури, яка прийшла до нас із радянського часу. Ось, до прикладу, фото зустрічі з дітьми держзрадника Віктора Януковича з Партії регіонів і владіміра путіна.

 
 

Політики та партії вже навчилися створювати приховану агітацію, яка може працювати в день тиші та день виборів. Крім того, на різних каналах виходили телепрограми, які також спрацьовували як агітація. Це все також нарешті планують заборонити.

Але тут варто додати, що парламентарі наразі залишають суттєву прогалину в законодавстві. Так, на фото нижче є реклама, яка була на вулицях у міжвиборчий період. Новий закон чи правки до Виборчого кодексу жодним чином на неї не впливають. Відповідно, така реклама буде заборонена лише за кілька місяців до виборів, які є офіційним періодом агітації.

 

Новий законопроєкт забороняє комерційну або соціальну рекламу за участю кандидатів чи партій (а також символіки та назв благодійних організацій або громадських об’єднань, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з символікою кандидата) під час виборчого процесу.

Окрім цього, в політичній рекламі заборонять сексизм. Як правило, він використовувався в чорному піарі, як і ейджизм.

 

Слідкувати за дотриманням цих заборон буде Експертна рада з питань передвиборчої агітації. Створити цю комісію та визначити порядок її діяльності має Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. 

Згідно із текстом проєкту, Національна рада, яка в подальшому створюватиме Експертну раду, складатиметься з восьми осіб, призначених Верховною Радою та президентом України. 

Відбір і призначення кандидатів на посаду члена ради відбуватиметься на конкурсних засадах і за умови дотримання кандидатами певних вимог.

Експертна рада впродовж трьох робочих днів має надавати висновки на запит суб’єктів у сфері медіа, які мають підстави вважати, що ті чи інші матеріали передвиборної агітації порушують вимоги законодавства. Якщо ж порушення зафіксовані, то суб’єкт у сфері медіа зобов’язаний відмовити у розповсюдженні такої агітації.

Нагадаємо, що Рух ЧЕСНО та низка інших громадських організацій та ЗМІ звернулася до парламенту з вимогою напрацювати єдину загальнонаціональну політику щодо політиків, які балотувалися від проросійських партій.

Вікторія Олійник

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції

Як нам звучати у світі? В продовження дискусії про класичну музику

Як жити з травматичними подіями. Поради від психотерапевтки Едіт Егер, яка пережила Голокост, та її внука

Четвертий рік функціонування ринку землі: все скуплять латифундисти?

Перезавантажити адвокатуру: справа Шевчука як індикатор несправності системи 

Чи варто бити на сполох через "надто" низьку інфляцію