Останній шанс очистити Верховний Суд: як його не змарнувати?

Четвер, 05 жовтня 2023, 16:30

Автори:

Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE

Марія Глушко, комунікаційна менеджерка Фундації DEJURE

Реклама:

Катерина Бутко, голова ВО "Автомайдан"

Тетяна Шевчук, юристка Центру протидії корупції 

Корупційний скандал у Верховному Суді (далі – ВС) у травні 2023 року відкрив скриньку Пандори: тогочасного голову ВС Всеволода Князєва викрили на хабарі близько 3 мільйонів доларів, антикорупційні органи повідомили про ймовірну дотичність до справи ще 13-х суддів. В результаті, Верховний Суд очолив Станіслав Кравченко, типовий представник старої судової "еліти" із традиційним набором: негативний висновок Громадської ради доброчесності, брехня у деклараціях та протиправні рішення. За нього проголосувало 108 суддів із 148, тобто майже ¾ пленуму. Незадовго після цього на місце Кравченка Касаційного кримінального суду ВС обрали суддю Олександра Марчука зі схожим пакетом "заслуг". 

У цього всього є лише одна причина – неякісний добір суддів на посади до ВС у 2017-ому і 2018-ому роках. Серед переможців – майже 80% старих суддів, щонайменше 25 із них – недоброчесних. Ще стосовно 60-ти було чимало різного роду інформації, переважно негативної, яку суддівські органи і не думали перевіряти. Надані Громадською радою доброчесності висновки та інформації, а також численні зауваження та вимоги суспільства були проігноровані. Відповідальними за добір до Верховного Суду були дві суддівські ради – Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада правосуддя. Вони й фактично провалили реформу на цьому етапі. Для нового парламенту у 2019 році це стало лише ще однією причиною для перезапуску ВККС.

Тепер же українська влада, суспільство та міжнародні партнери усвідомлюють, що у світлі всіх цих подій реформу ВС з тріском провалено, а отже, є потреба у новій. Бо з таким судом неможливі ні вступ до ЄС, ні перемога в цілому. 

Традиційно не варто очікувати, що ситуація вирішиться і зсередини Суду. Уже цієї п’ятниці, 6 жовтня, збирається Пленум Верховного Суду. Найбільш імовірно, вони підтримають рішення, які призведуть до ще більшої залежності ВС замість оновлення інституції. Далі розбираємо які саме є пропозиції щодо реформування ВС, що з ними робити і які механізми очищення найвищої судової інстанції України будуть кращими.

Детектор брехні та політично залежна Велика Палата ВС: що пропонують депутати?

Щоб хоч якось реабілітувати Верховний Суд, потрібно гарантувати доброчесність суддів, які там досі працюють. 23 червня 2023 року РНБО підтримала проведення перевірки суддів. Рішення РНБО затвердив своїм указом президент Зеленський. Він також анонсував "перевірки доброчесності суддів, і не лише перед призначенням на посаду". На виконання цього парламентарі оперативно подали два законопроєкти. На жаль, виглядає, що ці ініціативи створюють більше проблем, ніж рішень.

Проєкт закону № 9454 пропонує ввести нову процедуру перевірки суддів — моніторинг судів, який здійснюватиме Вища рада правосуддя у власноруч визначеному порядку. 

Серед можливих опцій – опитування з поліграфом. Такий метод мав би сприяти очищенню судів, але насправді дає більше можливостей для маніпуляцій, ніж виявлення недоброчесних: поліграф є недоказовим методом, за міжнародними стандартами його ніде не застосовують до суддів на посадах. Застосування поліграфа при доборі суддів трапляється в міжнародній практиці, але й воно не дає науково достовірні результати. 

По-друге, запропонована процедура фактично повторює кваліфоцінювання та дисциплінарне провадження, проте не передбачає звільнення судді або переведення до нижчого суду. Відповідно, не призведе до реального очищення судової системи. По-третє, моніторинг не враховує завантаженість як дисциплінарних, так і антикорупційних органів, а водночас не передбачає участі громадського сектору або міжнародних експертів, яким би довіряло суспільство. Усе це імовірно не дасть бажаних результатів, а застосування таких методів, як моніторинг з використанням поліграфа, на думку громадськості, не буде ефективним.

Іншу пару законопроєктів (№ 9643 і 9643-1) подали нардепи на чолі із Сергієм Власенком. Цей проєкт нібито передбачає зміну структури Великої Палати ВС, але насправді має на меті зробити її підконтрольною владі.

Для прикладу, касаційні суди зможуть достроково відкликати суддів ВП та призначати нових. Це дасть змогу формувати вибірковий склад суду для розгляду конкретних справ. ВП буде складатися виключно із суддів, які відповідають інтересам влади. Якщо позиція під час розгляду відрізнятиметься від бажаної, суддю можна буде просто відкликати. 

Також законопроєкт № 9643 передбачає, що "політичні" адміністративні справи, які стосуються, зокрема, результатів президентських і парламентських виборів, рішень ВРП, актів Президента та Верховної Ради тощо, розподілятимуться на всіх суддів Великої Палати, незалежно від сфери спеціалізації. Це забезпечить участь лише "потрібних" суддів. 

Водночас проєкт закону № 9643 послаблює ВП ВС і передає повноваження касаційним судам, які значною мірою складаються з недобросовісних кадрів, вихідців із спецсудів часів Андрія Портнова та Януковича.

І можна було б це списати лише на фантазію окремого ексцентричного опозиційного депутата, якби не одне "але". Аналогічний, відмінний хіба в деталях, законопроєкт № 9643-1 подав заступник голови комітету, депутат від "Слуги народу" Павло Павліш. 

Очевидно, що ці законодавчі пропозиції спрямовані насамперед на встановлення політичного контролю. Вони не вирішують фундаментального питання доброчесності суддів, яке лежало в основі корупційного скандалу у ВС.

Навпаки, депутати намагаються використати скандал з хабарем Князєву як підставу для "реформування" Великої Палати. Мовляв, це ж вона ухвалювала рішення, за яке хабар отриманий. Але, по-перше, попри обшуки в усіх чи майже всіх членів ВП, мічені гроші знайшли лише в трьох із них, і навіть вони поки підозр від НАБУ не отримали, бо свою причетність до злочину заперечують. Чи варто переформатовувати цілу інституцію через перебування на лаві підсудних лише одного з 21 її члена, який входив туди за посадою і вже звідти виключений — питання риторичне.

По-друге,  заступник керівника ОП і головний полісімейкер влади у сфері судової реформи Андрій Смірнов неодноразово виступав із публічними заявами про недовіру до ВП та чіткий намір переглянути її склад і функції задовго до того, як вибухнув скандал із Князєвим. Очевидно, "боротьба з корупцією всередині ВП" не є справжньою метою втручання. Інформаційний привід із Всеволодом Князєвим просто використовують для втілення давно продуманих планів.

Випробувані часом рішення: як краще перевіряти та добирати нових суддів ВС?

Складність пошуку рішення полягає в тому, що поруч з усіма варіантами перевірок потрібно зберегти гарантії незалежності суддів і не увійти в вир нескінченних перезавантажень головного суду країни. Але виглядає, що цього робити й не треба. Натомість можна використати вже передбачені законом механізми. Одним із таких є декларації доброчесності, які судді подають ще з 2016 року.

Декларація доброчесності судді схожа на анкету на візу до США, Британії чи іншої країни Співдружності, де потрібно дати відповідь "ні" на цілу низку запитань, щоб пройти далі: чи ви не фінансували часом тероризм, чи не використовували рабську працю і так далі. Так само і судді у своїх деклараціях пояснюють, що їхній рівень життя відповідає доходам, що вони не вчиняли корупційних правопорушень, що не підпадають під вимоги люстрації тощо. І, так само як для міграційних органів достатньо одного факту неправдивого повідомлення про біографію апліканта для відмови в візі, брехня в декларації доброчесності судді є підставою для дисциплінарного стягнення, аж до звільнення з посади.

Перевіряють цю декларацію члени Вищої кваліфкомісії суддів. Останнім часом оновлена ВККС справляється з цією функцією непогано. Зокрема, вони визнали, що одіозна суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ольга Ступак брехала в декларації доброчесності щодо своїх статків. Також Кваліфкомісія звернулася до ВРП, щоб притягнути до відповідальності суддю Журавську, яка в декларації брехала, що не ухвалювала рішень щодо учасників Євромайдану.

Такий механізм має одну очевидну перевагу: виявити конкретне дисциплінарне правопорушення. Результатом цього може бути конкретна дисциплінарна відповідальність. За серйозний проступок — звільнення.

Фінальне рішення після рекомендації ВККС лишатиметься за Вищою радою правосуддя. Але до процесу перевірки суддів варто залучити також інші органи. Наприклад, НАЗК, яке надсилатиме результати збору і перевірки інформації органам суддівського врядування. 

Крім цього, у процедурі має взяти участь незалежний, позасистемний орган, з незаплямованою репутацією та довірою від суспільства. Тут варто виділити Громадську раду міжнародних експертів (ГРМЕ), яка допомагала відбирати суддів Вищого антикорупційного суду і показала поки що найкращі результати судового добору за всі роки незалежності України. Тому саме ГРМЕ за участі виключно міжнародних експертів є найефективнішим рішенням. Відсутність українських членів виключає ризик політизації перевірки.

Очевидно, що чинним суддям ВС не до душі додаткові випробування. Деякі з них вже активно подають у відставку, щоб втекти на немалі пожиттєві почесні виплати ще до звільнення. Наразі вакантними є вже 37 посад. Але запровадження додаткового, на цей раз справжнього, механізму перевірки суддів тільки сприятиме оновленню і зміцненню довіри до Верховного Суду — звільниться більше вакантних місць для свіжих кадрів, яких також можна добрати за перевіреними практиками з залученням громадськості та міжнародних експертів.

Відбір нових суддів може відбуватися так само: за участі ГРМЕ, з прозорим та відкритим конкурсом. Цей орган вже створено, але їхні повноваження закінчуються у 2024 році. Його склад заново формуватимуть для добору суддів ВАКС. Однак, оскільки це довга процедура, потрібно внести зміни до закону, збільшивши термін мандату ГРМЕ з 6 до 10 років.

З огляду на перелік реформ, які США визначили необхідними для надання фінансової допомоги Україні, очищення Верховного Суду – і досі в пріоритетах. Білий Дім також вимагає перевірки чинних суддів ВС на доброчесність та проведення прозорого добору на вакантні посади із залученням міжнародних експертів та представників громадянського суспільства. Не виключено, що Європейський Союз також включить ці вимоги до процесу відкриття переговорів про членство. 

Попри це все, нам критично потрібно усвідомити самим, що більше шансів на реформування ВС може і не з’явитися. Україна або забезпечить верховенство права, а з ним — перемогу і повернення до великої європейської родини, або збереже чинну судову систему. Але з нею під великим питанням буде не тільки розвиток чи євроінтеграція, а й просто виживання. Потрібно діяти зараз.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Росія незаконно ув'язнила 26 журналістів. Як діяти Україні?

Поділ України, розкол Заходу та загравання з Глобальним Півднем – про що Росія брехала у лютому

Чому ми повертаємо ліси на південь України?

Європа прокидається

Перемовини з Росією. Чи можна обіграти шулера 

Від made in Ukraine дрібним шрифтом до Made in Brave Ukraine на пів упаковки