Військовий аудит: скільки насправді коштує розвідка та чому дешеві дрони спустошують бюджет

Для державного закупівельника дешевший безпілотник на папері майже завжди виглядає ефективнішим. Нижча ціна означає простіше погодження, швидше укладання контракту та кращу звітність. Проте на фронті така "економія" нерідко виявляється оманливою.

Втрачений борт, зірвана розвідка, відсутність коригування артилерії, можуть коштувати значно дорожче за різницю в закупівельній ціні.

Проблема полягає в тому, що системи розвідки досі часто оцінюють за принципом "що дешевше", а не "що довше і стабільніше забезпечує бойову роботу". У результаті перевагу отримують рішення, які виглядають привабливо лише на етапі закупівлі, але швидко втрачають ефективність у реальних бойових умовах.

Підводні камені "дешевшої" закупівлі

У війні на виснаження дешевший дрон не завжди означає дешевшу війну. Те, що виглядає вигідним у кошторисі, на полі бою може коштувати значно дорожче через нижчу стійкість і ефективність системи. Саме тому сьогодні варто ставити інше питання: не скільки коштує безпілотник, а що саме держава отримує за ці гроші — реальну бойову спроможність чи лише привабливий рядок у тендерній документації.

Коли чиновник дивиться на контракт, він бачить суму. Коли командир дивиться на ділянку фронту без актуальної розвідки, він бачить невизначеність. Між цими двома підходами лежить реальна економіка війни.

Вартість безпілотного комплексу не обмежується ціною його закупівлі. До неї необхідно додавати витрати на підготовку операторів, обслуговування, модернізацію, логістику, ремонт, заміну втрачених бортів та забезпечення роботи екіпажів. Саме тому дедалі більшого значення набуває оцінка повного життєвого циклу системи. Без такого підходу неможливо зрозуміти, скільки насправді коштує одна місія та який результат вона приносить підрозділу.

Війна потребує нових критеріїв оцінки

Українська армія поступово переходить до більш цифрової моделі ведення війни. Проте цифровізація не означає автоматизації процесів або зникнення людського фактора. Навпаки, дедалі більшого значення набувають показники, які раніше майже не враховувалися під час закупівель. Йдеться про живучість системи, стабільність її роботи, навантаження на особовий склад та здатність забезпечувати безперервну розвідку протягом тривалого часу.

Справжня ефективність безпілотного комплексу визначається не його характеристиками в рекламних матеріалах, а тим, наскільки стабільно він виконує бойові завдання в умовах протидії противника.

Людський ресурс як складова військової економіки

Окремої уваги потребує фактор особового складу. У сучасній війні дефіцитом є не лише техніка чи боєприпаси. Не менш обмеженим ресурсом залишаються підготовлені оператори, техніки та екіпажі. Кожна система потребує людей для запуску, обслуговування, ремонту та забезпечення польотів. Чим складніша логістика комплексу, тим більше навантаження вона створює для підрозділу.

У масштабах окремої місії ця різниця може здаватися незначною. Але при використанні десятків або сотень комплексів вона перетворюється на тисячі людино-годин, які могли б бути спрямовані на інші завдання.

Логістика як фактор бойової ефективності

Технічні характеристики безпілотника важливі, але не є єдиним критерієм оцінки. На практиці значення мають також швидкість розгортання, кількість необхідного транспорту, склад екіпажу та здатність оперативно змінювати позиції.

Кожен додатковий автомобіль означає витрати на пальне та обслуговування. Кожна зайва людина в екіпажі збільшує навантаження на систему підготовки персоналу. Кожна зайва хвилина на позиції підвищує ризики для операторів. Саме тому логістика безпосередньо впливає на бойову ефективність не менше, ніж дальність польоту чи якість оптики.

Ціна простою

Пошкодження безпілотника — це не лише ремонтні витрати.

Кожен день, протягом якого комплекс не може виконувати завдання, означає втрату частини розвідувальних можливостей підрозділу.

У таких умовах наслідки простою можуть виявитися серйознішими за саму поломку. Артилерія отримує менше даних для роботи, командири ухвалюють рішення в умовах обмеженої інформації, а противник отримує додаткові можливості для маневру.

Тому оцінювати варто не лише вартість ремонту, а й втрати, що виникають через відсутність безперервного розвідувального контуру.

Дані як окремий бойовий ресурс

Розвідка існує не лише для виявлення цілей для ураження. Отримані дані самі по собі є важливим військовим ресурсом.

Інформація про переміщення резервів, підготовку штурмових дій, зміну логістичних маршрутів або появу нових інженерних споруд може впливати на рішення командування навіть без подальшого відкриття вогню.

У багатьох випадках саме своєчасна інформація дозволяє уникнути втрат, змінити план операції або зірвати дії противника ще до початку активної фази бою.

Саме тому ефективність розвідки не можна вимірювати виключно кількістю знищених цілей.

Вартість втраченого рішення

У дискусіях про ефективність безпілотників зазвичай рахують вартість техніки, ремонту або втрати бортів. Але існує ще одна категорія витрат, яка майже ніколи не потрапляє до звітів, — вартість втраченого рішення.

Кожен розвідувальний комплекс створюється не для того, щоб просто літати чи передавати відео. Його головне завдання — забезпечувати командирів інформацією для ухвалення рішень.

Саме тому справжні наслідки втрати розвідки часто виходять далеко за межі вартості самого безпілотника. Не виявлена вчасно підготовка до штурму, пропущене переміщення резервів, незафіксована зміна позицій артилерії або втрата контролю над важливою ділянкою фронту можуть мати наслідки, які неможливо оцінити лише через бухгалтерські показники. Фактично сучасна війна дедалі більше стає боротьбою за швидкість і якість ухвалення рішень. Перевагу отримує той, хто раніше бачить зміни на полі бою та швидше реагує на них.

Тому ефективність розвідувальних систем варто оцінювати не лише через кількість польотів або ресурс техніки. Не менш важливим показником є кількість критично важливих рішень, які стали можливими завдяки отриманим даним.

Адже найдорожчою втратою на війні може виявитися не збитий безпілотник, а інформація, яку він не встиг передати.

Від підрахунку техніки до підрахунку ефекту

Масове поширення безпілотних систем змінює саму логіку оцінки військової ефективності. Кількість закуплених комплексів, кількість польотів або навіть кількість годин у повітрі вже не можуть бути головними критеріями успіху. У центрі уваги має бути бойовий ефект: наскільки система допомагає приймати рішення, підтримувати безперервну розвідку, зберігати життя особового складу та забезпечувати перевагу над противником.

У війні на виснаження перемагає не лише той, хто має більше техніки. Перемагає той, хто ефективніше перетворює ресурси на результат. Саме тому ключовим критерієм оцінки сучасних розвідувальних систем має бути не закупівельна вартість, а реальна користь, яку вони приносять підрозділу протягом усього життєвого циклу.

Богдан Сас, співзасновник компанії Buntar Aerospace