Громадська організація "Принцип" правозахисний центр для військовослужбовців

Тридцять медалей на бригаду: що не так з нагородною системою у війську

"Ось є, допустимо, 30 медалей. І вони дають їх на бригаду: допустимо, десять медалей, на штаб бригади, десять — командуванню батальйонів, а десять — кажуть, розподіліть між командирами рот… А має бути навпаки: 30 медалей наниз, починаючи з солдатів. А потім вже поступово підіймати вгору". Так про нагородження у війську говорить ветеран, один з учасників фокус-групи з дослідження про ветеранів і ветеранок, які залишаються на військовій службі. (Розмови з військовими проведені у лютому 2026 року.)

З чого складається нагородна система

Нагородна система в українському війську складається з кількох окремих систем, і кожна регулюється своїм нормативно-правовим актом:

  • Державні нагороди — встановлені Законом "Про державні нагороди України", присуджує Президент України; до них зокрема належать ордени Богдана Хмельницького, Данила Галицького, "За мужність", звання Герой України.
  • Почесні нагрудні знаки Головнокомандувача ЗСУ — наказ Головнокомандувача № 187 від 5 липня 2023 року.
  • Відомчі відзнаки, зокрема Міністерства оборони — наказ Міноборони № 392 від 21 листопада 2022 року.
  • Спеціальні відзнаки родів і видів військ, як-от "Знак бойового командира" чи "За штурм" у ДШВ, запроваджуються рішеннями відповідних командувань.
  • Інші види заохочувальних відзнак — встановлюються на місцях, поза єдиним підходом і без спільної класифікації.

Процедура для державних нагород передбачає, що командир готує подання й нагородний лист, документи йдуть по вертикалі до Генерального штабу ЗСУ і звідти — до Офісу Президента. У серпні 2025 року Міноборони окремим дорученням № 4575/уд спростило процедуру для всіх нагород на час воєнного стану, крім "Героя України": скорочені строки, централізовані зведені подання, окремо прописана логістика вручення, зокрема посмертного.

Реклама:

Три дефекти конструкції

Державні нагороди не мають чітких критеріїв поділу на бойові й небойові. У знаках Головнокомандувача такий поділ є (до нього ще повернемось), а на рівні державних нагород розмежування немає: нормативні акти лише описують дії та вчинки, за які людину можна відзначити.

"Прям чіткої градації — немає, але є, певна усталена практика. Ну, наприклад, по державних — зазвичай вважається, що "Богдана" дають за командирські якісь здобутки, більш бойові, а "За мужність" дають переважно солдатам — тим, хто безпосередньо воював. Ну, так пішла практика.

"Данила Галицького" подають переважно за якісь такі, більш адміністративні [здобутки]. Так вважається. Так само як у всіх інших відзнаках, треба читати просто опис, в деяких описах ідеться про якусь виняткову хоробрість на полі і так далі", — пояснює начальник управління персоналу корпусу Сухопутних військ ЗС України.

"Квота" на кількість нагород. На частину може "спускатися" вимога нагородити певну кількість людей до визначної дати, і командир має обрати, кого подати.

Немає контролю й оскарження. Командир може клопотати про відзнаку для підлеглих, але не зобов'язаний, і є випадки, коли командири відмовлялися це робити.

Досвід військовослужбовців

Кожен п'ятий військовослужбовець, якого ми опитали, мав досвід безрезультатного подання на нагороду, кожного сьомого не подавали взагалі. "Подавали, але комбат подання викинув…", — йдеться у письмовому опитнику, який заповнював ветеран (сержантський склад).

Половина інформантів нагороди отримували, але багато хто говорив про довгу тривалість процесу і про випадки, коли відзнака не дійшла до людини або була не тією, на яку подавали. "Дуже багато разів подавали, як на мене, так і на моїх людей, частину люди отримали, але не все і не ті нагороди, на які були подані (в більшості отримали замість державних нагород купу "біжутерії" та грамот/подяк та "дякую")…" — ще одне свідчення з письмового опитника, пише ветеран, офіцерський склад.

Окремий аспект — назви та символи. Один з учасників фокус-групи каже: "У мене єдина медаль, яку я отримав, за поранення. І це єдина медаль, яку мені було неприємно отримувати… Тому що давати медаль за подію. За те, що тебе підстрелили. [...] Ну, яка участь моя в цьому? [...] Так, тоді б вона мала називатись медаль за пролиту кров…". Водночас є інший погляд на цю нагороду за поранення: оскільки вона є відомчою відзнакою Міноборони, цю медаль не вручають військовослужбовцям НГУ, ДПСУ та СБУ, і дехто з них вважає це несправедливим, про це військовослужбовці писали у коментарях під дописом "Принципу".

Деякі державні нагороди мають і матеріальний вимір: регулярні виплати передбачені для Героїв України, а також для повних кавалерів орденів Богдана Хмельницького або "За мужність" (Ці ордени мають по три ступені, ними нагороджують по черзі: III, II, I, — найвищим є I ступінь, а повним кавалером ордена називають людину, яка має усі три ступені цієї нагороди). Пенсія за особливі заслуги — для Героїв України і тих, хто має чотири й більше орденів. Втім, для переважної більшості військовослужбовців відзнаки мають тільки символічне значення.

Що працює в інших арміях

США. Крім медалей за доблесть, там діють літерні знаки, які уточнюють характер внеску: "V" — за героїзм у бою, "C" — за виконання завдань під вогнем, "R" — за дистанційний вплив на операції, наприклад для операторів БпЛА. Ці записи враховують при оцінюванні кар'єрного шляху та наданні пільг.

Франція. Критерії для Медалі національної оборони та Хреста військової доблесті — тривалість служби, проявлені мужність і хоробрість, характер і тривалість місії, конкретні вчинки.

Велика Британія. Медаль за оперативну службу вручають кожному військовослужбовцю, який перебував у зоні операції понад 30 днів. А з 2018 року цю нагороду можуть отримувати також оператори дронів, які керують ними з території Британії.

Рішення не треба вигадувати

Принцип, якого бракує державним нагородам, у війську вже працює. Система почесних нагрудних знаків Головнокомандувача розрізняє і характер внеску, і категорію отримувача.

У ній є чотири нагороди за різні бойові здобутки:

  • "Хрест хоробрих" — за героїчні вчинки під час бойових дій;
  • "Золотий хрест" — рядовим, сержантам і старшинам за мужність у бою;
  • "Срібний" — офіцерам за керування особовим складом у бою (у виняткових випадках — рядовим, які взяли командування на себе);
  • "Сталевий" — за планування, організацію та керівництво воєнними діями.

Внесок поза боєм — це "Хрест Військова честь" за розбудову ЗСУ та "За сумлінну службу".

Ще одна категорія — відзнаки, які вшановують досвід. "За незламність" вручають тим, хто перебував у полоні, "Комбатантський хрест" — військовим зі статусом УБД, яких звільняють за станом здоров'я, а також посмертно, тоді родині передають знак "Честь та пам'ять" у вигляді квітки маку.

Окремо стоять нагороди "За збережене життя", якою нагороджують військовослужбовців і працівників ЗСУ, які врятували життя у бою або під час надзвичайної ситуації, а також цивільних — за порятунок життя військовослужбовця або працівника ЗСУ, та "За сприяння війську" — працівників ЗСУ, волонтерів, працівників оборонних підприємств, науковців, представників культурної сфери тощо.

Також існує "Хрест заслуги" — нагорода, на яку можуть подавати військовослужбовців, нагороджених знаками "Сталевий Хрест", "Срібний Хрест", "Золотий Хрест" або "Хрест Військова Честь", а також працівників ЗСУ та інших осіб, яким раніше було вручено нагрудний знак "За сприяння війську".

Що варто зробити

Насамперед потрібно глибше дослідити нагородну систему та досвід військовослужбовців сил безпеки і оборони України. Команда напряму досліджень "Принципу" зараз інтерв'юює військових ЗСУ на цю тему.

Маючи результати досліджень, можна буде провести комплексний аудит системи нагородження з розробленням чітких і об'єктивних критеріїв представлення до державних і відомчих відзнак. Цей процес потрібно зробити зрозумілим і прозорим для самих військовослужбовців і військових частин.

Окремо варто пропрацювати процедуру перевірки та оскарження рішень — щоб "комбат викинув подання" перестало бути кінцем історії.

Нагородна система — один з небагатьох інструментів, якими держава показує людині на службі, що бачить її роботу та самопожертву. І коли цей інструмент не працює, це демотивує тих, хто віддав державі та війську роки, а подекуди — здоров'я чи навіть саме життя.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Збройні сили армія Міноборони
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування