У Раді назвали найнебезпечніших кандидатів у керівництво ДБР
На керівні посади в Державному бюро розслідувань можуть потрапити судді Майдану і переслідувачі правозахисників.
Про це у своєму блозі на сайті "Української правди" пише народний депутат Мустафа Найєм.
Він нагадав, що вже цієї середи, 19 липня, конкурсній комісії належить відібрати 27 з 436 кандидатів на ключові посади в ДБР: директорів семи територіальних управлінь органу, керівників підрозділів центрального апарату і співробітників підрозділів внутрішнього контролю бюро.
За словами депутата, громадські організації проаналізували кожного кандидата і дійшли висновку, що 184 з них категорично не годяться, 125 викликають обґрунтовані сумніви і тільки 127 кандидатів рекомендовані до призначення.
"Від себе хотів би звернути увагу членів комісії на двох кандидатів, про яких ми вже неодноразово писали, але всупереч кричущим фактам їх прізвища все ще обговорюються як потенційні керівники територіальних органів ДБР", - підкреслює Найєм.
Першим депутат назвав заступника голови Окружного адміністративного суду Києва Євгена Аблова, який претендує на посаду глави миколаївського територіального управління госбюро.
За інформацією Найема, саме Аблов у грудні 2013 року зобов'язав МВС і КМДА розблокувати вулицю Хрещатик, що дозволило "Беркуту" атакувати барикади Євромайдану в ніч з 10 на 11 грудня.
Також, за словами Найєма, цей суддя заборонив проведення мирних акцій на День Незалежності 24 листопада 2011 року.
Крім того, пише депутат, за його інформацією, в 2010 році Аблов отримав у службове користування квартиру, яку потім незаконно приватизував і продав за 9 млн гривень.
Другим нардеп назвав керівника хмельницького відділення поліції Дмитра Руденка, який намагається стати головою хмельницького територіального управління ДБР.
За словами Найєма, в 2010-2011 роках Руденко, будучи начальником відділу слідчого управління УМВС у Вінницькій області, звинуватив у поширенні порнографії і нарузі над державними символами відомого правозахисника Дмитра Гройсмана.
Депутат зазначив, що насправді ж Гройсмана переслідували за публікацію про канал транзиту нелегальних мігрантів з Сомалі до України, що покривався місцевим управлінням МВС.
"Кримінальне переслідування вінницького правозахисника тривало до самої його смерті. Дмитро Гройсман помер в 2013 році у віці 41 року - за тиждень до оголошення виправдувального вироку", - нагадує Найєм.
Як раніше повідомлялося із посиланням на ресурс Prosud, понад 40% претендентів на керівні посади в Державному бюро розслідувань є представниками чинних правоохоронних органів.
Станом на кінець червня на близько 700 посад, створення яких передбачено у Державному бюро розслідувань, заяви подали вже понад 5 тисяч претендентів.
