КС з подачі заводу Коломойського може забрати в держави 7 млрд – ЦПК

20324 перегляди
Вівторок, 26 березня 2019, 12:58

Конституційний суд вирішить, чи має право Національне антикорупційне бюро через суди визнавати недійсними угоди, порушення який були виявлені під час розслідування.

Як зазначається у розкладі суду, закрите засідання призначене на 27 березня.

Провадження суд відкрив у жовтні 2018 року за скаргою "Запорізького заводу феросплавів" – підприємства, що контролюється групою "Приват" Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Антикорупційне бюро має повноваження просити суд визнати недійсними угоди фігурантів кримінальних розслідувань у топ-корупції.

Завод Коломойського вважає це повноваження неконституційним.

За даними "Центру протидії корупції", держава втратить близько 7 млрд грн, якщо КС вирішить, що НАБУ діяло незаконно.

Активісти зазначають, що скасування угод через суд – це механізм зупинки корупційних схем на час, поки ще йде розслідування у справі та ще не винесені вироки.

За 4 роки роботи НАБУ подало 42 позови, за якими визнали недійсними 92 сумнівні угоди.

"Завдяки цій роботі юристів НАБУ до держпідприємств повернуться 7 млрд грн. Якщо ж Конституційний суд винесе рішення на користь компанії Коломойського, ми втратимо ці гроші", – пояснює юристка "ЦПК" Олена Щербан.

У 2017-2018 роках саме за цією процедурою, яку хоче скасувати Запорізький завод феросплавів, НАБУ скасувало кілька його договорів. Через це завод Коломойського має повернути державному Запоріжжяобленергу борг у 164,9 млн грн.

Більше про Конституційний суд читайте: Хто намагається встановити контроль над Конституцією

Нагадаємо:

  • 26 лютого Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення.
  • Суд вирішив, що положення статті не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості. Зокрема, стаття про незаконне збагачення нібито зобов’язує самого підозрюваного довести законність його статків.
  • Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом.
  • Підозри за цією статтею повідомили екс-виконувачу обов'язків голови Державної фіскальної служби Мирославу Продану, міністру інфраструктури Володимиру Омеляну, екс-чиновнику Генпрокуратури Дмитру Сусу, екс-військовому прокурору сил АТО Костянтину Кулику.
  • Скасування статті не підтримали 4 з 18 суддів Конституційного суду. Троє з них також виступили за відставку Станіслава Шевчука з посади голови КС.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua