У Кличка пояснили, чому не дозволяють реставрацію гастронома на Хрещатику

Четвер, 19 вересня 2019, 16:02

Департамент містобудування та архітектури Київської адміністрації відмовився надати містобудівні умови та обмеження проекту реставрації центрального гастронома на Хрещатику, а Державна архітектурно-будівельна інспекція відмовляє власнику будівлі у проведенні протиаварійних робіт.

Про це "Українській правді" повідомив один з авторів проекту реставрації Микола Віхарєв. 

 

Таким має бути гастроном після реставрації. Але коли це буде – невідомо

Департамент містобудування свою відмову пояснив тим, що архітектори подали неповний пакет документів, зокрема, не надали "наміри щодо забудови земельної ділянки", а ДАБІ, за словами Віхарєва, відмовляє без будь-яких пояснень. 

 

"Суть у тому, що більшість інстанцій за останній рік пройшли, а Департамент містобудування і архітектури відмовляє. І відмовляє, здається, 4-й раз. З одним і тим самим формулюванням. При тому це по питанню, по якому закон наразі не вимагає якихось пояснень", - розповів Віхарєв, додавши, що вперше по дозвіл зверталися ще навесні. 

 

"У законі є короткий перелік документів. І ми його повністю надаємо. Є таке поняття про наміри забудови. Закон прописав їх таким чином, що ми маємо сповістити державу про те, що ми хочемо зробити. Ми повідомляємо, що ми реставруємо будівлю, такий-то об’єм, такі-то роботи. І це не є якась затверджена форма. Ми це все подаємо. У нас є листи-описи. І не мало би бути відмови, але нам відмовляють", - сказав архітектор.

Також, за його словами, не дає своїх дозволів ДАБІ. Зокрема дозволу на протиаварійні роботи на пам’ятці.

"Ми не можемо загнати техніку, доки ми не зробимо протиаварійні роботи – накрити дах, щоб не тік, підставити палі, щоб стіни не валилися. Ми це не можемо зробити просто так. Треба, щоб був дозвіл. Пройшли експертизи. Мінкульт все погодив, Департамент охорони культурної спадщини погодив. А ДАБІ відмовляє. У нашому випадку держава заважає, а не допомагає", - сказав Віхарєв.

Заступник директора Департаменту містобудування Валентина Антоненко, каже, що причина відмов у тому, що назва робіт не відповідає заявленим роботам на проекті.

"Дана будівля, яка на сьогоднішній день руйнується, її ніхто не вивів з переліку пам’яток, щоб можна було на ній робити будь-які містобудівні перетворення (тобто нове будівництво,  реконструкцію, технічне переоснащення чи капітальний ремонт). Пам’ятка архітектури,  не може включати будь-які роботи з реконструкції, бо реконструкція передбачає зміну геометричних розмірів будівлі, зміну функціонального призначення і поліпшення експлуатаційних можливостей – тобто можливість з одного поверху зробити 3-4-5", - заявила Антоненко.

Вона додала, що за законом про охорону культурної спадщини, цей об’єкт можуть тільки реставрувати – тобто провести комплекс робіт, які передбачають збереження пам’ятки архітектури без будь-якого збільшення геометричних розмірів і з повним збереженням її автентичності.

"Що робить архітектурне бюро Віхарєва? Воно нібито робить реставрацію об’єкта, але подає нам це з таким техніко-економічним обґрунтуванням, де об’єм будівлі збільшується до 5 поверхів від землі", - сказала Антоненко.

На уточнююче питання, чи їм подали той проект, який архітектори показували навесні, чи інший, чиновник відповіла:

"Не той. Проект, який вони надали для отримання містобудівних умов, передбачає збільшення поверхів на 2 поверхи вгору. Тобто це зовсім не реставрація".

Антоненко пояснила, що наразі архітектори мають кілька варіантів дій: 1) вивести об’єкт з реєстру пам’яток і проводити його реконструкцію, 2) проводити реставрацію, але не збільшувати об’єм будівлі, 3) поєднати це: зробити реставрацію фасадної частини, яка є пам’яткою, і реконструкцію прибудовки у дворі, яка пам’яткою не є, і на якій дійсно можна збільшити поверховість.

На прохання показати, які документи зайшли у Департамент, Антоненко сказала, що не може цього зробити, бо не зберігає їх, а повертає тим, хто подавав, але ці зауваження є у протоколі містобудівної ради – зокрема, там є зауваження "скоригувати назву проекту відносно фактичних робіт та чинного пам’яткоохоронного законодавства". 

 

Віхарєв у свою чергу наполягає, що у їхніх документах вказується, що історична частина – має незмінну поверховість, а п’ять поверхів – це висота дворової частини, прибудови, яка не є пам’яткою.

При цьому у протоколі Містобудівної ради цього розділення немає. Вказано лише, що після реставрації будівля зросте до 5 поверхів +2 підземних.  

 

"Якщо не отримаємо містобудівні умови, то взимку це все буде стояти під відкритим небом, і його стан буде погіршуватися", - сказав Віхарєв.

Антоненко у свою чергу наполягає, що архітекторам треба правильно розробити проектну документацію, щоб вона не порушувала закон.   

"У них варіанти є, але треба прийти на консультацію і правильно зробити свій проект", - підсумувала чиновник.

Віхарєв каже, що їхні документи закону не суперечать, до робіт вони можуть приступити у будь-який момент, аби лиш влада дала відповідні дозволи.

"Згідно з законом, підставою для відмови у видачі містобудівних умов є лише невідповідність генеральному плану (містобудівній документації). Тому відповідь департаменту про те, що ми зазначили невірну поверховість – невірна. Саме Департамент і визначає параметри містобудівних умов при видачі", - заявляє Віхарєв.

Він також наголошує, що ті параметри і поверховість, які власник зазначив у заяві, є копією параметрів, з якими об'єкт сам же Департамент і схвалив.

За словами архітектора, до уваги ЗМІ до цього об’єкту Департамент не вдавався у подробиці, у чому саме проблема, а просто писав відмови.

"Наразі, завдяки увазі ЗМІ, нас вже запрошують на " консультації" до Департаменту. Ми маємо намір туди іти зі ЗМІ", - підсумував Віхарєв.

На сьогодні вартість реставрації центрального гастроному оцінюють у 16 мільйонів доларів.  

УП намагалася отримати коментарі ДАБІ, але їхній телефон на момент виходу матеріалу не відповідав.

Що було раніше: У травні стало відомо, що будівлю центрального гастронома на Хрещатику, 40/1 у центрі Києві реставрують за проектом архітектурно-конструкторського бюро VIHAREV architects & engineers. Один з авторів проекту Микола Віхарєв запевняв, що будівля залишиться триповерховою і що у ній збережуть весь історичний фасад. 

Читайте також: Готель "Кане": Втрата національного масштабу

Нагадаємо:  

  • 20 червня 2017 року  у будівлі колишнього гастроному на вулиці Хрещатик, 40/1 виникла пожежа. Вогонь по дерев’яних перегородках та перекриттях розповсюдився з 2 поверху на 3 поверх та на горище. Загальна площа пожежі становила 1000 кв. м.
  • Екс-депутат Київради, активіст Олена Терещенко-Єскіна була переконана, що причиною пожежі є підпал з метою забудови ділянки під гастрономом.
  • Поліція розслідувала пожежу у будівлі колишнього центрального гастроному Києва за статтею "Умисне знищення майна".
  • Народний депутат, радник мера Києва з питань благоустрою Дмитро Білоцерковець заявляв, що пожежу на Хрещатику могла спричинити зумисна халатність будівельників, щоб позбавити будинок статусу пам’ятки архітектури і забудувати.
  • Однак власник гастронома ТОВ "АБ інвестиції та розвиток" запевняв, що причиною пожежі була жарка погода, а не підпал і заявляв, що має намір відновити будівлю. 
  • Будинок на вулиці Хрещатик/Б.Хмельницького, 40/1 наказом Мінкультури від 13.07.2009 № 521/0/16-09 занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка історії, архітектури та містобудування місцевого значення – "Готель "Кане" з охоронним № 350-Кв.
  • Крім того, він розташовується в межах території пам’ятки містобудування місцевого значення "Вулиця Хрещатик" (наказ Міністерства культури України від 14.08.2013 № 757, охоронний № 927-Кв), архітектурної охоронної зони (рішення виконкому Київради від 16.07.1979 № 920 та розпорядження КМДА від 17.05.2002 № 979) та у Центральному історичному ареалі міста Києва (рішення Київради від 28.03.2002 № 370/1804).   

Ірина Балачук, УП


powered by lun.ua