Новий Конгрес, той самий Трамп. Що зміниться для України
Усім привіт. Поки ви спали, у США підраховували голоси на проміжних виборах до Конгресу – найдорожчих мідтермах в історії. Дональда Трампа в бюлетенях не було, але саме його політика стала одним із головних питань кампанії. Американці вирішували, хто контролюватиме Конгрес наступні два роки й наскільки зможе обмежувати президента.
Чи означатиме це більше допомоги Україні? Пояснюємо в УП.Ранок з експертом-міжнародником Дмитром Шеренговським, проректором УКУ, та нашою кореспонденткою у Вашингтоні Катериною Лісуновою.
Провал Трампа
Демократи вибороли контроль над Сенатом США й наблизилися до більшості в Палаті представників. За попередніми даними, у Сенаті демократи отримують як мінімум 52 місця зі 100, а в Палаті представників також близькі до більшості у 218 голосів і нині мають – 205 проти 123 у республіканців, підрахунок триває.
Демократи здобули перемогу в штатах, де сенатські посади обіймали республіканці – Техасі, Айові, Огайо, Північній Кароліні, Канзасі та Південній Кароліні. Для Трампа це серйозна політична поразка, хоча схоже він так не думає.
"Я не хочу вважати це своєю поразкою. Мене ж не було у виборчому бюлетені, а якби я там був, ми б перемогли З ВЕЛИЧЕЗНОЮ ПЕРЕВАГОЮ!", – вже відреагував Трамп.
Що обирали американці і до чого тут Трамп?
Конгрес – це американський парламент із двох палат: Палати представників і Сенату. На цих виборах переобирали всіх 435 членів Палати представників та 35 зі 100 сенаторів. Сам президент Трамп залишиться на посаді незалежно від результату.
Тоді чому ці вибори такі важливі для нього? Бо ставки високі. Перші два роки Трамп мав республіканську монобільшість в обох палатах. Якщо хоча б одну контролюватимуть демократи, проводити свої рішення йому стане значно складніше.
Такі вибори також показують, чи задоволені американці президентом. Напередодні голосування його роботу схвалював лише 31% – це найнижчий рівень за час президентства Трампа.
За словами Шеренговського, виборці оцінюють просту річ: чи стало їм краще жити? А прихильники опозиції мали додаткову мотивацію прийти на дільниці й відігратися за дошкульну й розгромну поразку на президентських виборах.
Хто за кого голосує і чому навіть Техас проголосував за демократа?
Техас – великий штат, який давно вважається традиційно республіканським. Проте навіть там демократ Джеймс Таларіко розгромив республіканця Кена Пакстона – генерального прокурора штату та близького союзника Трампа.
Востаннє демократ вигравав сенатські вибори в цьому штаті ще 1988 року. Для республіканців це особливо болісна втрата. Що цікаво, демократ Таларіко намагався достукатися до консервативних виборців – говорив про християнські цінності та справедливість.
За оцінкою Шеренговського, проблема республіканців полягає не лише в появі сильного суперника: частина їхніх традиційних прихильників банально розчаровується у власній партії.
Щоб зрозуміти чому, варто подивитися, хто за кого голосує. Демократи сильніші у великих містах, республіканці – в селах і невеликих містечках. А передмістя часто неоднорідні: за них змагаються обидві партії. Важлива частина підтримки Трампа – робітники, так звані "сині комірці", для яких подорожчання пального й загроза втрати роботи особливо відчутні.
"І тут Трамп "налажав" у всьому, де тільки можна було. Бо обіцяв повернути дешеве паливо, захистити американську промисловість тарифами, зупинити війни і не витрачатися на них. А натомість все сталося навпаки. Зростають ціни на пальне, тарифні війни б'ють по самих робітниках", – каже Шеренговський.
На його думку, Трамп ризикує втратити частину класичної республіканської основи – людей, які підтримують партію, але не обов'язково належать до радикалів з руху MAGA. Саме це зараз особливо непокоїть республіканців і відверто лякає їх.
Як демократи можуть заважати Трампу?
- Контроль над Сенатом дасть їм вплив на призначення. Демократи зможуть відхиляти кандидатури міністрів, послів і федеральних суддів, яких пропонуватиме президент. Трамп обиратиме кандидатів, але провести їх без домовленості з опонентами стане складніше.
- Якщо демократи отримають і Палату представників, доведеться домовлятися про гроші. А Трамп любить гроші. Без згоди Палати неможливо ухвалити закони про фінансування уряду та окремих програм. Демократи зможуть відмовлятися підтримувати витрати адміністрації, вимагаючи поступок.
Також вони очолять комітети Палати: зможуть викликати посадовців на слухання, вимагати документи й розслідувати рішення адміністрації – зокрема скандальні домовленості з Росією щодо дизелю та дії під час війни з Іраном.
За словами Катерини Лісунової, ще до голосування в оточенні Білого дому непокоїлися через можливі розслідування щодо близьких до президента людей, зокрема його родини. Окремі демократи вже готували відповідні плани. Поразка також може посилити тиск на Трампа з боку республіканців і партійних донорів.
"Демократи будуть робити все для того, щоб зробити ці наступні два роки дуже важкими і неприємними для Трампа", – прогнозує Шеренговський.
Але провести будь-який закон самостійно вони не зможуть. Він має пройти обидві палати, після чого президент може накласти вето. Щоб подолати його, потрібні дві третини голосів у кожній палаті. Без підтримки частини республіканців не обійтися.
А усунути Трампа з посади можуть?
Більшість у Палаті представників дозволить демократам висунути обвинувачення в межах імпічменту. Але для засудження й усунення президента потрібні дві третини присутніх сенаторів – 67 голосів, якщо голосують усі 100. Тобто значна кількість республіканців також має підтримати це рішення.
Шеренговський не виключає такого розвитку за появи серйозних доказів порушень. Однак реалістичнішим інструментом тиску називає тривалі розслідування, які створюватимуть проблеми Трампу та його команді.
То чи стане Україні легше?
За оцінкою Шеренговського, перемога демократів посилює політичну підтримку України в Конгресі. Може стати легше просувати фінансування допомоги та вимагати пояснень щодо її затримок. Але автоматичного повернення до масштабів допомоги часів Джо Байдена не варто чекати, як би цього не хотілося українцям.
За інформацією Катерини Лісунової, окремі впливові демократи ще перед виборами планували включити положення про фінансову й військову допомогу Україні до оборонного бюджету США – якщо отримають більшість у Палаті представників.
Це конкретний спосіб впливу: адміністрації потрібне погодження оборонного бюджету Конгресом, а підтримка України може стати частиною домовленості. Проте, застерігає кореспондентка, навіть після ухвалення відповідних положень їх виконання значною мірою залежатиме від політичної волі Трампа.
"Навіть демократична більшість в Сенаті і в Палаті абсолютно не гарантує зміни зовнішньої політики Трампа", – наголошує Шеренговський.
Для України тому важливі союзники в обох партіях. Конгрес залишають політики, які роками просували військову допомогу Києву й санкції проти Росії — зокрема Мітч Макконнелл, Джин Шагін і Ненсі Пелосі. Замінити потрібно буде не лише їхні голоси, а й зв'язки, авторитет і здатність переконувати інших.
А якщо Трамп не визнає результати виборів?
Трамп заявляє про готовність визнати результати та співпрацювати з демократами. Водночас перед виборами він обіцяв стати "містером Вето", якщо опоненти отримають більшість.
Шеренговський застерігає: спротив Конгресу може зробити президента ще конфліктнішим. Очікувати, що він заспокоїться й охоче піде на поступки, не варто. Натомість Трамп може активніше використовувати повноваження, які дозволяють діяти без більшості в Конгресі.
Ще до голосування експерт прогнозував судові позови щодо окремих результатів, спроби затягнути їх затвердження та публічний тиск. Президент не може одним рішенням скасувати вибори до Конгресу. Оголошення надзвичайного стану не дає йому такого права; воєнний стан у значенні заміни цивільної влади військовою також не є законним способом обійти вибори.
Ризик, за оцінкою Шеренговського, полягає у спробах блокувати процедури та спричинити політичну кризу.
Новий Конгрес почне працювати 3 січня. Для України головне – чи перетвориться підтримка в ньому на гроші та зброю і чи зможуть законодавці домогтися виконання рішень, яким опиратиметься Білий дім. Трамп залишиться президентом, а його конфлікт із Конгресом може загостритися. Тому Києву доведеться працювати з обома партіями так, щоб допомога Україні не лишилася лише аргументом у цій боротьбі.
- Росія атакувала торговельний центр, енергетику та підприємства
Увечері 3 листопада росіяни вдарили по Одесі, пошкодивши торговельний центр, у будівлі виникла пожежа. На Тернопільщині безпілотник влучив в об'єкт енергетичної інфраструктури. Внаслідок атаки виникли пожежі на території підприємства в Полтаві та приватного господарства у Кременчуці.
Тим часом у російському Адигейську дрони атакували логістичний центр Ozon
В антикорупційному бюро заявили, що один із високопосадовців СБУ погрожує детективам застосуванням вогнепальної зброї та не допускає їх до проведення обшуку, санкціонованого Вищим антикорупційним судом. На місце також прибули спецпризначенці СБУ. За даними джерел УП, йдеться про генерала Сергія Дуку.
Чому це важливо? За даними Politico, Єврокомісія закликає Україну суттєво прискорити реформи у сфері верховенства права. Їх виконання стане передумовою подальшого прогресу, а переговорні процеси України та Молдови, які досі рухалися паралельно, можуть фактично розділитися.
- Одна з наймасштабніших атак на енергетику: у Києві надзвичайно складна ситуація
Чому це важливо? За даними "Укренерго", Росія протягом минулої доби здійснила одну з наймасштабніших атак на українську енергетику: пошкодження генерації та мереж спричинили аварійні відключення, тривалість яких у деяких регіонах поки неможливо спрогнозувати.
Водночас волонтер Сергій Стерненко заявив про можливі зловживання під час захисту підстанцій Київщини. За його словами, за керівництва Миколи Калашника Київською ОВА без тендерів уклали договори на понад пів мільярда гривень із компаніями, які не мали необхідних ресурсів, а частину захисних робіт так і не виконали.
За версією Офісу генпрокурора та СБУ, Мендель поширювала в західних медіа та соцмережах наративи, вигідні Росії, зокрема про відсутність демократії та свободи слова в Україні. Слідство вважає, що її заяви використовувала російська пропаганда. Сама Мендель, яка перебуває за кордоном, заперечує співпрацю з РФ і називає підозру політичним переслідуванням.
Рятувати життя, навіть коли навколо все руйнується, існує загроза повторних ударів, а сам ти щойно повернувся з позицій і нарешті отримав вихідний. Саме так працюють військові медики батальйону безпілотних систем "Залізні соколи" 67-ї ОМБр. У червні 2026 року після чергового російського удару КАБами по Васильківці на Дніпропетровщині вони першими прибули до зруйнованого житлового будинку, щоб допомогти цивільним.
Для начальника медичної служби Фрая той вечір завершився 28-м врятованим життям від початку року. Хоча сам він навіть сумнівався, чи варто зараховувати цей порятунок до свого списку.
Віталій Очерет, військовий із позивним "Журналіст", який був разом із медиками, написав репортаж про людей, для яких порятунок чужого життя важливіший за власну безпеку. Про чорний гумор, втому, страх і готовність знову йти туди, звідки інші намагаються вибратися. І про те, чому свою роботу вони називають "не робота, а мрія".
"Знаєте, під час мого першого терміну в мене була найкраща економіка. Але нинішня значно її перевершує. Проте через ціни на бензин люди не відчувають цього так сильно, як могли б. А ціни на бензин спричинив Іран".
Президент США Дональд Трамп в ефірі Fox News знайшов нового винуватця високих цін на пальне. Ще 5 жовтня він стверджував, що бензин дорожчає через українські удари по російських нафтопереробних заводах, а не через війну з Іраном. Тепер же відповідальність за ціни на пальне американський президент поклав саме на Іран.
150 мільйонів доларів
Стільки Ілон Маск витратив на рекламу проти демократа Джеймса Таларіко на виборах до Сенату США в Техасі. Втім, це не допомогло: 37-річний Таларіко переміг підтриманого Дональдом Трампом республіканця Кена Пакстона. Техас до сьогодні був традиційним "червоним" штатом, що останні 38 років обирав у Сенат республіканців.
Загалом Маск вклав майже пів мільярда доларів у підтримку республіканців та їхніх союзників.
Як ми вже говорили вище, сьогодні стануть відомі попередні результати проміжних виборів до Конгресу США. Втім, остаточний розподіл місць може визначитися лише за кілька днів.
Також нині у в штаб-квартирі Єврокомісії в Брюсселі відбудеться анонсована Стівом Віткоффом зустріч щодо обговорення гарантій безпеки Україні. За тиждень мають відбутися перемовини вже за участі Росії в Абу-Дабі.
До того ж Єврокомісія представить щорічний пакет розширення ЄС, зокрема звіт про прогрес України на шляху до членства. Очікується, що в документі визначать сім переговорних розділів, які Україна потенційно зможе попередньо закрити у 2027 році.
4 листопада 2018
Померла 33-річна херсонська активістка Катерина Гандзюк
За три місяці до цього, 31 липня, біля будинку її облили концентрованою сірчаною кислотою. Катерина отримала опіки 40% шкіри, перенесла понад 11 операцій, кілька місяців перебувала в реанімації, проте врятувати її не вдалося.
Катерина була радницею мера Херсона та займалася громадською діяльність. Вона викривала корупцію на Херсонщині, зокрема незаконні вирубки лісів. За версією слідства, напад на Катерину Гандзюк замовив тодішній голова Херсонської облради Владислав Мангер. Мотив – залякати активістку, виконавцям пообіцяли 5 тисяч доларів.
Спершу поліція кваліфікувала напад як хуліганство, а згодом затримала невинного чоловіка. Сама Гандзюк заявляла, що на 99% впевнена в його непричетності. Справу передали до СБУ лише напередодні її смерті.
У 2019 році п'ятьох виконавців засудили до 3-6,5 років ув'язнення. У 2023-му Мангер та організатор нападу Олексій Левін отримали по 10 років. Однак вони свій вирок досі оскаржують. У 2026 році через відставку судді виник ризик затягування апеляції, а у 2028-му спливають строки давності у справі.
Докладніше про розслідування та його фігурантів – у матеріалі "Української правди" до першої річниці смерті Катерини.
