Что такое хамство?

Среда, 15 декабря 2004, 19:21
У вівторок в програмі "Подвійний доказ" на каналі "1+1" ведучий Анатолій Борсюк запитав у гостя, політолога Михайла Погребинського, чи погоджується він зі словами російського політтехнолога Глєба Павловського, що "революції вчасно не дали у пику"?..

Цю фразу було наведено з інтерв'ю пана Павловського "Независимой газете".

Запитання Анатолія Борсюка чомусь викликало обурення у радника Медведчука: мовляв, це хамство - виривати слова з контексту".

На що Анатолій Борсюк не менш емоційно назвав хамством використання - донедавна - центральних телеканалів для пропагування єдиної точки зору.

Цікаво, що пан Погребинський - який, згідно різним джерелам та, наприклад, дослідженню "Української правди", мав безпосереднє відношення до "темників" - з цією тезою в ефірі погодився!

Наводимо розшифровку цього діалогу:

Погребинський: Я считаю, что это хамство – вырывать из контекста какой-то вопрос из интервью, готовить почву для того, чтобы представить Павловского персоной нон-грата…

Борсюк: Это заголовок статьи…

Погребинський: Так мало что заголовок, это такие же мастера писать заголовки, как вы – показывать стопроцентную поддержку революции.

Борсюк: Так же, как мы показывали несколько месяцев стопроцентную поддержку другой революции…

Погребинський: Правильно, точно так же это… Поэтому я на это отвечать не буду…

Борсюк: Почему это считается хамством, а то, что происходило на центральных телеканалах, – считается благом, а не хамством?!

Погребинський: Это тоже было хамством.

Борсюк: Так ты признай это.

Погребинський: Я признаю, да. Это было хамство.

"Телекритика" звернулася до Анатолія Борсюка, ведучого програми "Подвійний доказ", та Михайла Погребинського з проханням прокоментувати цю ситуацію:

Анатолій Борсюк, телеведучий:

Я после эфира не обсуждал с Погребинским то, что произошло. Поэтому я не могу точно сказать, что именно вызвало его раздражение: сам вопрос или, может быть, то, что он его не услышал и не понял.

С моей стороны-то вообще не было никакого хамства. Однако было видно, что чувствовал Михаил себя некомфортно, он впервые очутился в такой роли. Он же все эти годы занимал другое место в политической иерархии Украины.

А сейчас он невольно откатывается в оппозицию, если он, конечно, там захочет находиться. Кроме того, ему не очень хотелось оправдываться не за свои грехи. Мы не адресовали претензии конкретно к нему, у нас были вопросы к власти в целом.

А ему, конечно, не хотелось отвечать ни за эту власть, ни за власть московскую. У меня, к сожалению, тоже произошел некоторый срыв, и я об этом сожалею.

Это не задача ведущего – вступать в полемику с гостем, для этого в студии был господин Грынив, который мог бы, если бы захотел и посчитал нужным, защитить телеканалы.

Но я не сдержался, и если это кого-то огорчило, я приношу свои извинения. Просто меня очень давно не обвиняли в хамстве. Так что, если кто хочет меня раздразнить, обвиняйте меня в хамстве, тупости, грубости.

Михайло Погребинський, політолог:

– Михайле Борисовичу, скажіть, будь ласка, що вас так обурило під час передачі "Подвійний доказ" у запитанні Борсюка щодо цитати Павловського?

– Я вважаю некоректним виривати з контексту цитату і намагатися таким чином позиціонувати експерта, якого варто самого спитати, що він мав на увазі, адже сам зміст цієї цитати, який винесений у заголовок газети Березовського, великого друга команди революції, по своїй суті є провокаційним, тому що треба читати текст, і з цього робити висновки. Це і є основним, що мене обурило.

– А про що, на вашу думку, насправді йшлося у тексті?

– Ви знаєте, зараз я не хочу вдаватися до того, про що йшлося в тексті. Я відверто вам скажу, що я його не читав. "Независимую газету" я, в принципі, не читаю, і цього тексту не бачив, а бачив лише на "Українській правді" фрагменти цього матеріалу.

Я знаю позицію Павловського без цих текстів, але сам зміст цитати брутальний і має насамперед символічний характер. Звичайно, не йдеться про те, що хтось мав комусь дати у пику.

Наскільки можна зрозуміти, мова йшла про те, що влада має, якщо вона влада, захищати конституційний порядок у державі, і робити це всіма засобами, які дозволені законом, якщо владу примушують саме так поводитися, коли є загроза антиконституційних дій.

Так що, якщо б це була серйозна розмова, якщо б Борсюк був у ролі журналіста, а не пропагандиста революції, тоді б він відповідно сформулював це запитання.

Наприклад: "Чи вважаєте ви, що влада мала використати всі законні засоби для захисту конституційного порядку в державі, включно з силовими, якщо іншим чином це не можна було зробити?".

І це було б коректне формулювання. Насправді воно було сформульовано так, як це було вигідно пропагандистам – Анатолію Борсюку, Березовському, власнику "Независимой газеты", і всім, хто працює на його гроші чи з його підтримки.

– У передачі ви погодились з твердженням Борсюка, що використання центральних телеканалів для пропагування єдиної точки зору є хамством. Чи ви це сказали в запалі, чи справді так вважаєте?

– Я не тільки зараз так вважаю, я так вважав завжди. І говорив про це ще до виборів, і моя позиція, наскільки я пам'ятаю, була надрукована в інтернет-виданні "Главред".

Я завжди так вважав, що це абсолютно безглуздо і контрпродуктивно. А щодо відповіді Борсюка, то в програмі не показали частину моєї відповіді, я не несу за це відповідальності...

А за те, що зараз відбувається на каналі "1+1", я вже не кажу про 5 канал та "Телекритику", оскільки вони і були проектами, що готували усе те, що відбувається сьогодні... А "1+1" дуже професійний канал, і от сьогодні професійний канал демонструє на своїх новинах, що революцію на Майдані підтримує абсолютна більшість людей, на сто чи дев'яносто відсотків.

Насправді це є брехня. Така сама брехня, як і та, що раніше давалася по команді згори. Бо насправді, за нашими дослідженнями, 44% опитаних засуджують Майдан, хоча 49% – підтримують.

– Ви вважаєте, що "Телекритика" і 5 канал – це не професійні ЗМІ?

– Ні, це професійні пропагандистські ЗМІ. Це не нейтральні, це заангажовані, пропагандистські ЗМІ, які працюють для досягнення певної мети замовників або просто позицій своїх редакторів.

От Наталка (Наталія Лигачова - ТК) має свою позицію, що влада злочинна, а революція чудова, і таку позицію вона мала два роки тому, вона працювала на те, щоб злочинна влада пішла, а чудові революціонери опинилися при владі. От так і побудована уся робота у цих ЗМІ.

– А на вашу думку, тоді які ЗМІ є справді об'єктивними та інформаційними?

– Зараз видається, що більш-менш професійно з цієї точки зору працює тільки "Інтер".

– А "Інтер" повністю відображає об'єктивну дійсність?

– Ну повністю! У нас же немає таких професійних ЗМІ, як Бі-Бі-Сі... Звідки? Але "Інтер" тримається більш-менш професійної етики при демонстрації того, що зараз відбувається у країні. Більш-менш. Наскільки це можливо при нашому рівні професіоналізму телебачення.

Підготували Наталя Данькова, Ніна Краснова, "Телекритика"

Читайте також

Морды много, глаз мало

Российский политтехнолог Януковича жалеет, что ему не позволили "дать по морде" украинской революции



powered by lun.ua
Главное на Украинской правде