Україні потрібна свідома одностайність

Среда, 22 декабря 2004, 13:38
Помаранчева революція відродила у громадян відчуття "дружнього плеча". Українці фізично відчули, що "нас багато і нас не подолати". Досі цьому заважало спотворення і навмисне руйнування владою цілісного інформаційного простору України, який не міг існувати в умовах тотальної брехні в більшості ЗМІ та усвідомлення факту цієї брехні значною частиною населення.

Сьогодні цю ситуацію на більшій території України значною мірою зламано.

Той факт, що влада на Сході почала вдаватися до цензурування вже не лише опозиційних телеканалів, але й телеканалу "1+1", доводить, що саме Янукович є жертвою інформаційного "прозрівання" населення, у той час як Ющенко не боїться ТРК "України" та "Інтеру". Здається, жодному з його прихильників досі не прийшла в голову ідея вимкнути їх з ефіру.

Завдяки руйнуванню монополії влади на ЗМІ число прихильників Януковича тане. Відомі випадки, коли мешканці Сходу й Півдня України, досі ізольовані в інформаційному "гетто", перегляд новин звільнених телеканалів про події на Майдані супроводжували сльозами й істерикою: "цього не може бути". На ранок криза минала, і Україна отримувала ще одного громадянина, виведеного із зомбованого стану.

Саме події в інформпросторі України, як і крах адмінресурсу на більшій частині території України, створюють ґрунт для значно більш усвідомленого голосування громадян.

Те, що влада є самоціллю, сповідувала і сповідує попередня владна команда. Однак ця ідея є збоченською. Морально здорові політики мають дивитися на владу як на інструмент для вирішення питання самореалізації своєї країни, і, в другу чергу, самореалізації себе як частини своєї країни.

Сьогодні пора акцентувати на боротьбі вже не стільки проти влади, скільки за життєві економічні, соціальні та політичні інтереси українського народу. Саме таке зміщення акцентів здатне мобілізувати на підтримку Ющенка значну кількість голосів східно- та південноукраїнських виборців.

Після виборів Ющенко повинен буде швидко і гранично наглядно для суспільства вирішити низку позитивних завдань. Усі вони задекларовані в його програмі, однак їхня продуктивна сила часто губиться в бурхливих дискусіях з опонентами, які стосуються не суті, а деталей.

Вже сьогодні ми повинні говорити про суть змін. Повинно відбутися утвердження гідності простих людей і честі всього народу (саме їхнє попрання фактично й стало причиною помаранчевої революції). Громадяни мають негайно відчути, що чиновники почали обслуговувати народ, а не керувати ним. Повинні бути запроваджені чесні й розумні закони для всіх.

Необхідно покласти край ганебному станові, коли для декого закони діють, а для когось ні, оскільки це не що інше, як ганьба для держави і для самого слова "закон". Необхідно декриміналізувати економіку, різко спростити податкову систему, зменшити податки, але змусити їх платити всіх. Якщо в Україні в цілому буде придушено корупцію і хабарництво, темпи зростання української економіки поб'ють чимало рекордів.

Нинішня влада по своїй суті, як і очікувалося, виявилася непатріотичною і зрадницькою. Особливо очевидно це було продемонстровано, коли під удар було поставлене навіть таке поняття як єдність Батьківщини. Для Кушнарьова, колишнього глави адміністрації Кучми, "з Харкова до Росії лише 40 кілометрів, а до Києва – 480". Задля того, щоб зберегтися, влада провокувала розкол України, залучаючи до цього зацікавлені іноземні сили, проте, так і не досягла в цьому вагомих успіхів.

Протидіяти подальшим диверсіям проти України нова влада цілком зможе через втілення політики, окресленої в програмі Ющенка:

- Українським народом є всі, хто вважає Україну своєю Батьківщиною.

- Україна ніколи не здійснюватиме дискримінацію за мовною, національною та іншими ознаками.

- У вільній країні кожен має право говорити і діставати освіту тією мовою, якою хоче.

- Україна не має бути маріонетковою, якою робила Україну нинішня влада по відношенню до Заходу і Росії, а проукраїнською.

Ці ідеї однаково одностайно поділяються переважною більшістю населення всіх регіонів України, а тому можуть бути об’єднавчими для всього єдиного українського народу.

З індивідуальних "цеглин" обов'язково складеться спільна перемога. Помаранчева революція вже довела: коли люди діють солідарно – шахраї відступають. Сьогодні Україна має взяти уроки з минулого.

Коли українці були роз'єднані, це поверталося незчисленними жертвами нашого народу. Коли наш народ був єдиний і солідарний, він справді долав "непробивні стіни".

Давній історик Фукідід писав про мешканців української землі: "за військовими чеснотами з ними не може зрівнятися жоден народ не лише в Європі, але й в Азії; жоден народ сам по собі не в силах встояти проти них, якщо всі вони живуть між собою в згоді. Але в життєвих справах вони розуміються гірше інших".

Через дві тисячі років ми нарешті маємо довести, що розуміємося й у життєвих справах, зокрема вміємо відрізняти чорне від білого. 26 грудня українські громадяни повинні своєю переважаючою більшістю, на основі свідомого вибору, зробити разом одностайний крок уперед.




powered by lun.ua
Главное на Украинской правде
Подпишитесь на наши уведомления!