Хвіст знов крутить собакою або чого насправді хочуть ПОРАдники?

Пятница, 16 сентября 2005, 17:30

Якщо запропонована Каськівим реформа секретаріату і є справжнім баченням президента державної політики, то ми знов маємо повернутися до проблеми так званого "оточення", яке впливає на рішення Ющенка.

Більше того, реформу держсекретаріату справді можна розглядати як черговий популістський крок, щоб зменшити напругу навколо близьких до президента людей і знайти їм нове місце в структурі влади. Однак, до чого тут згадувана прозорість? Державна політика в такому випадку знов повернеться до закритих "корумпованих" схем, а президент тільки посилить свій імідж "слабкої" і "керованої" людини.

Приводом для цього матеріалу послужила вчорашня прес-конференція радника президента Владислава Каськіва, присвячена підсумкам його роботи над реформуванням секретаріату (стаття "ПОРА пропонує революцію на Банковій"). Дух посвяченого читача починає перехоплювати вже від побіжного ознайомлення із насправді "наполеонівськими" планами президентського ПОРАдника.

Каськів як професійний революціонер живе за заповітами своїх старших колег, які мудро стверджували, що якщо революцію не спинити, її потрібно очолити. Або принаймні намалювати структуру, яка під важелем поставлених перед нею завдань завалиться сама.

Особливе захоплення викликає пасаж шанованого пана Каськіва про необхідність об’єднати функції секретаріату президента і апарату РНБО. Не хочеться зайвий раз нагадувати раднику президента, що РНБО є конституційним органом, статус якого прописаний у статті 107 Конституції, а його діяльність регулюється законом від 5 березня 1998 року. Що таке секретаріат, або ж його попередник адміністрація, не йдеться не лише у Конституції, але й у жодному законі!

Радник президента Владислав Каськів зазначив на презентації проекту реформування секретаріату, що "план реформ презентовано для того, щоб розпочати дискусію". Отже, як то кажуть, самі напросилися!

Останнім часом в ЗМІ та серед експертів активно обговорюється проблема відсутності якісної взаємодії президента зі своїми радниками. Висловлюються різні думки з цього приводу – чи то професіоналів в оточенні Ющенка немає, чи то професіонали є, але має вади система взаємодії, що не допускає радників особисто до президента.

Очевидно одне – реформа апарату глави держави давно назріла і потребує якнайскорішого втілення. І президент начебто з цією думкою погоджується, адже сам доручив Каськіву підготувати проект перетворень. Радник з ПОРИ не забарився з відповіддю і запропонував нове "старе" бачення організації роботи держсекретаріату, підготовлене ще рік тому під час виборів. "Завдяки такій реформі буде структурований процес вироблення політики президента за окремими напрямками, та гарантовано прозорість процесу ухвалення державних рішень на етапі їх розробки", - запевняє пан Каськів.

Найбільш цікавою є верхня частина схеми, яка презентує так зване "комунікативне поле президента", де знаходяться, за словами Каськіва, "політичні призначення, політичні кадрові рішення президента, які відображають його бачення державної політики". Від себе додамо: в цьому ж полі знаходиться і процес взаємодії президента зі своїми радниками, вироблення стратегічних рішень та гарантована "прозорість".

На схемі президент класично знаходиться на верхівці владної піраміди, проте є одне "але"... Стрілочки, які по ідеї мають відходити від глави держави до структурних підрозділів і окремих штатних одиниць, мають одну цікаву особливість. Вона полягає у тому, що у випадку з "чудовою п’ятіркою" радників Ющенка стрілочки йдуть не від глави держави, а навпаки. Тобто Каськів посилає громадськості переконливий, як нині модно говорити, мессидж: не президент керує своїм оточенням, а воно президентом.

При цьому двостороння комунікація в запропонованій моделі секретаріату існує лише між президентом та державним секретарем, а між президентом та державними радниками комунікація одностороння – від радників до президента. В реальному житті це означає буквально наступне: по-перше, Ющенко керує держсекретарем Рибачуком, який організовує роботу секретаріату та звітує перед президентом; по-друге, державні радники керують президентом Ющенком та власними апаратами і не є підзвітними ані президентові, ані державному секретарю Рибачуку.

Поза сумнівом, введення посад державних радників з напрямків державної політики – внутрішньої та правової політики, економічної та соціальної політики, зовнішньої політики й гуманітарної політики – відверто радує вже з першого погляду. В перспективі цей крок може додати експертності та професійності у прийнятті стратегічних рішень.

Однак, існуюча проблема якості політики президента лежить, мабуть, не у відсутності радників як таких. Проблема, в першу чергу, обумовлена системою взаємодії між президентом та його радниками, тобто якісними ознаками того самого "комунікативного поля" глави держави.

З приводу цього виникають три цікавих запитання: Чи це і є відображення бачення державної політики президента Ющенка? Чи бачив взагалі цю схему держсекретар Рибачук? Може справа дійсно в професійності державних радників, а не у їхній взаємодії з президентом?

Рибачук як освічена та інтелектуальна людина, яка користується повагою в політичних та професійних колах, насправді міг би стати реформатором.

В ситуації, яка виникла, можуть існувати тільки два пояснення: по-перше, державний секретар тільки входить в курс справ і не встиг ще належним чином ознайомитися з процесами, які відбуваються в його відомстві; по-друге, ці непорозуміння, знов-таки, і є відображенням бачення Ющенка державної політики, коли члени його "команди" діють автономно і неузгоджено. Де, в такому випадку, деклароване стратегічне бачення державного розвитку?

По-третє, проект розроблений і презентований радником президента Каськівим містить в собі недопрацювання і прорахунки. В такому випадку дійсно постає питання про експертність та професійний рівень радників з оточення глави держави.

Але ж ці люди впливають на формування державної політики! За цією логікою, побоювання викликає і професійний рівень людей з команди Ющенка, що прийдуть на посади державних радників і будуть фактично (за схемою) керувати президентом і країною. Можливо в цьому випадку краще доручити дорадчі функції справжнім професіоналам, а не "революціонерам".

Тарас Березовець, Павло Кругляковський (Агенція MARTIN group)




powered by lun.ua
Главное на Украинской правде
Подпишитесь на наши уведомления!