Скандал не повлияет на величие князя мира

Понедельник, 28 июля 2008, 12:06

37 років правління на київському великокняжому столі Володимира Святославича – один з найвищих злетів Давньоруської держави.

Цей невтомний князь-воїн значно розширив територію батьківської держави вдалими військовими походами, зміцнив її південні кордони спорудженням цілого ряду міст-фортець, уклав союзний договір з візантійським імператором Василієм ІІ, приймав посольства від Папи Римського та германського імператора Генріха ІІ, почав бити власну монету.

І насамперед, Володимир запровадив християнство на Русі, повернувши її таким чином від варварства до європейської цивілізації.

Хто цього не знає? Школярі вивчають його біографію на уроках історії, громадяни України не уявляють собі столицю без вулиці Володимирської та Володимирської гірки, а гірку без пам'ятника Володимиру.

Портрет Володимира прикрашає наймасовішу українську грошову купюру – одну гривню. І ось грім з ясного неба: "Українська правда" здивувала своїх численних читачів матеріалом Дорошенка "Чому академік Юхновський проти князя Володимира?"

Поставивши знак питання в заголовок статті, автор мав би знайти на нього відповідь. Принаймні треба було б зустрітись з академіком і спитати його, чи він дійсно проти князя Володимира.

В Український інститут національної пам'яті Дорошенко не звертався, з чого можна зрозуміти, що відповідь на своє питання не дуже шукав, вона в нього вже була готовою. Він цілком переконаний, що працівники "цього інституту чомусь вирішили, що за жодних умов в Україні не можна встановлювати офіційним святом День святого князя Володимира – Хрещенням Київської Руси.

І це вердикт структури, яка претендує на монопольне право говорити від пам’яті цілої української нації!" Наприкінці ще страшніше:"за логікою фахівців із інституту пам’яті, з метою консолідації української нації, необхідно терміново зняти образ великого київського князя з українських грошей.

Байдуже, що саме цей князь почав вперше карбувати монети... Крім цього, необхідно зрівняти Володимирську гірку, перейменувати Володимирську вулицю та знести пам’ятник Хрестителю у Києві. Що б це нікого не ображало". Повна нісенітниця, лише й того.

Не знаємо чи налякав когось цією маячнею Дорошенко, чи лише сам налякався. Аналіз форуму показує, що гарячих масових прибічників стаття не знайшла.

Не знаємо з якою метою автор писав свій опус. Скандал непоганий спосіб зробити собі ім'я в жовтій журналістиці, проте близькість дати святкування 1020- ліття хрещення Руси підказують й інші відповіді на це питання: не всім подобається діяльність Українського інституту національної пам'яті, тож в момент підвищеного інтересу громадськості до теми, чого б не штрикнути його під ребро.

Чи варто такому солідному інтернетвиданню, як УП з такою легкістю надавати місце сумнівним матеріалам? Напевно певна частка провини лежить і на Українському інституті національної пам'яті, який не часто інформує громадськість про своє бачення того чи іншого питання. Очевидно варто викласти нашу позицію з обговорюваної проблеми.

Запровадження нового свята не залежить виключно від бажання Українського інституту національної пам'яті. Це складний державно-правовий механізм, який в Україні погано врегульований.

До цього часу в нас немає закону "Про державні свята", хоч було підготовлено і навіть дискутувались кілька його проектів. Дискусії 2006 року показали наскільки це гостре і болюче питання, з приводу якого у суспільстві немає консенсусу.

Сьогодні лише "День Конституції України" є державним святом, встановленим прямою нормою Конституції (стаття161), решта свят, які мають статус вихідних днів, регулюються трудовим законодавством. В Україні є 9 святкових вихідних днів. Щоб запровадити ще один треба або змінювати норму закону , або ліквідувати якесь із свят. Не думаємо, що тут доречні поспішні рухи.

Згідно з Конституцією (стаття 35), в Україні церква і релігійні організації відділені від держави, жодна релігія не визнається державою як обов'язкова. Тим не менше Україна належить до християнської цивілізації. Традиційно більша частина населення святкує релігійні свята християнських конфесій, а Різдво Христове, Великдень та Трійця є вихідними днями.

Святкуються ж вони за старим юліанським календарем, якого дотримуються лише православні та греко-католики, тоді як римо-католики та протестанти святкують ці свята в несвяткові дні.

Представники інших релігій за українським законодавством мають право на три дні для святкування своїх релігійних свят за умови їх наступного відробітку. Це ставить людей в нерівні умови.

Чи варто за таких умов запроваджувати ще одне державне свято з православним підтекстом? Український інститут національної пам'яті вважає, що на рівні державних має бути лише два свята:

28 червня – День Конституції, 24 серпня – День Незалежності України.

До речі у Франції лише одне свято – День штурму Бастилії – є державним, в США– лише День Незалежності, решта свят мають недержавний статус. На початку липня 2008 року Український інститут національної пам'яті направив до Міністерства юстиції свої зауваження до проекту закону "Про порядок встановлення та відзначення в Україні професійних свят, пам'ятних дат та ювілеїв видатних осіб, населених пунктів, підприємств, установ, організацій".

Розуміючи, що система свят та пам'ятних дат є потужним чинником формування національної ідентичності, суспільним інтегратором та індикатором національної пам'яті, інститут запропонував поряд з двома державними святами ввести поняття "національних пам'ятних дат".

Серед одинадцяти інших дат в цьому списку є і " День святого Володимира", однак він не має статусу вихідного. На нашу думку, вихідними повинні залишатися ті 9 свят, які увійшли в сучасну українську традицію та повсякденність і не викликають надмірної політизації.

Хай не ображається на нас великий князь Володимир Святославович, ми добре розуміємо його місце у вітчизняній історії, як і те, що жодним інтернет скандалом його величі не можна ні збільшити, ні зменшити.

Принагідно хочемо привернути увагу до гострої необхідності ухвалення закону про свята та пам'ятні дати, який би дав точне визначення державних свят та пам'ятних дат, встановив їх перелік та порядок відзначення. Звичайно, проект цього закону має пройти публічне обговорення.

 

Владислав Верстюк, заступник голови Українського інституту національної пам'яті, доктор історичних наук, професор, для УП

powered by lun.ua
Главное на Украинской правде