Осторожно: ПМО

Нещодавно у засобах масової інформації з`явилися два повідомлення, які, на перший погляд, аж ніяк не можуть бути пов’язані між собою. Перше – уряд запроваджує обов’язкове маркування продукції, що містить  генетично модифіковані організми, друге – провідні кандидати визначилися зі своїми політтехнологами для підготовки до виборів глави держави.

Одне видання таких піарщиків назвало ляльководами. А охарактеризувати їхніх клієнтів мені допомогла постанова Кабміну. Бо ж після "обробки" новоспечених кандидатів можна назвати "політично модифікованими особами" (ПМО).

Звучить, можливо, і образливо. Але, як на мене, справедливо. Бо ж цілком очевидно, що політика перетворилися на велику тусовку, де діє свій Основний закон – Show must go on! Всі інші – похідні від нього.

Тому поки що ми й не бачимо жодного реального плану розвитку нашої країни, не знаємо, що політики – в разі перемоги на виборах – робитимуть з нею.Але й самі політики цього не знають.

Отож і не дивно, що обирати ми знову будемо, аналізуючи не програми кандидатів, а вміння пройти процес "модифікації", щоб найбільше сподобатися виборцям.

А ще гірше, що обирати будемо не людину, а створений штучний образ. Тому, мабуть, і не варто від такого "продукту" політтехнологів очікувати потрібних суспільству реформ.

Їх може проводити лише людина, яка серцем і розумом відчуває, що потрібно робити, а не лише озвучує речі, вигадані закордонними "знавцями" української дійсності.

Адже, щоб самому знати і зрозуміти цю дійсність, потрібно не багато – бути людиною і жити серед людей. І хоча б щось в цьому житі зробити не лише для себе, а й для інших.

Наша ж вина, як виборців, полягає у сліпій вірі тим, хто навіть вже неодноразово демонстрував свою нездатність керувати країною. Майже всі вони шукають причини своїх невдач в комусь іншому.

Як відомо, хто хоче щось робити, шукає для цього засоби, хто ж не хоче – причини.

А ми обираємо їх знову і знову! Вони вірять у свою незамінність і значимість. Тому й відриваються від реальності.

В цьому політикам допомагають і телевізійні шоу. Варто їх замінити на передачі, формат яких дозволяв би проводити конкретний аналіз діяльності політиків та наслідків їх роботи.

Розумію, це не зовсім яскраве видовище, але набагато корисніше для всього суспільства, ніж різні форми теперішніх програм, де політики змагаються у брудополиванні та самовихвалянні.

Тоді, мабуть, і політтехнологи не допомогли б. Бо виборці побачили б, хто чого вартий.

Якщо ж нічого не зміниться, не змінемося ми, то на агітаційній продукції доцільно запровадити попередження "Обережно: ПМО"

Можливо, хоча б це дозволить багатьом виборцям нарешті прозріти?

 

Юрій Драч, для УП