Адвокат Пукача: Команду Пукачу перепоховати тіло Гонгадзе дав Кравченко після візиту Литвина

Четверг, 21 октября 2010, 09:25
У справі Гонгадзе відбуваються дивні події після того, як слідство перейшло в підпорядкування Рената Кузьміна.

Спочатку слідчий Харченко, який вів розслідування не один рік, виносить постанову про відмову в порушенні справи проти Кучми і Литвина. Робить це, хоча настрої мав зовсім інші.

І очевидно, що підписати такий процесуальний документ він не міг, не порадившись з Кузьміним, який є над ним безпосереднім начальником.

А ще за декілька тижнів Харченку взагалі набридло розслідувати справу, яку він так наполегливо розкручував до дрібних деталей. "Важняк" проситься на пенсію. А Ренат Кузьмін під фанфари скасовує постанову відносно Кучми і Литвина та призначає нового слідчого.

Здавалося би, зроблено ще один крок до встановлення замовників убивства. Але на цьому тижні було усунуто адвоката Пукача, який разом зі своїм підзахисним вів версію про причетність екс-президента і глави його адміністрації до вбивства журналіста.

Заміна адвоката відбулася за наполегливою рекомендацією нового слідчого з команди Кузьміна...

Захисник генерала Олег Мусієнко був у числі поодиноких осіб, з якими Пукач спілкувався протягом останнього року. В тому числі - про життя. Адвокат міг скласти особисте враження, не обмежене протоколами допиту, про генерала, який підозрюється у скоєнні найгучнішого злочину часів незалежності України.

Можливо, Олег Мусієнко змальовує Пукача кращим, ніж він є насправді. Але викладені ним в інтерв'ю "Українській правді" факти не залишають сумнівів - слідство в справі Гонгадзе було за крок до притягнення найвищих посадових осіб до відповідальності. Як раптом змінило думку.

- Що передувало вашому усуненню від захисту Олексія Пукача?

- Тільки завдяки моєму клопотанню, узгодженому з Пукачем, про доповнення досудового слідства та скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи проти Кучми і Литвина, заступник генерального прокурора Кузьмін прийняв таке рішення.

Цьому передувала моя зустріч з Ренатом Равелійовичем. Кузьмін мене переконував, що "він за справедливість", захоплювався моїм професіоналізмом і запитував: "Чи ви ж і в суді будете наголошувати, що слідство проведене неповно?" "Так, безумовно", - відповідав я. "І ви ж скажете, що я приймав участь у допиті Пукача?"

- Кузьмін брав участь у допиті Пукача?

- Так. Кузьмін брав участь у допиті, який відбувся приблизно 9 вересня, перед закінченням досудового слідства Харченком.

- Навіщо там був Кузьмін?

- Кузьмін прийшов з однією метою - запитати Пукача, чи не застосовувалися до нього незаконних методів слідства, в тому числі й психологічного тиску.

Це була особиста ініціатива Кузьміна. Він не очікував, що Пукач особисто йому, Кузьміну, дасть свідчення щодо причетності до убивства в якості замовників Кучми і Литвина.

Це вже всім відомо, і не є розголошенням даних досудового слідства, бо сам Кузьмін скасував постанову про відмову в порушенні справи відносно Кучми і Литвина.

Але, незважаючи на намагання Кузьміна виставити себе принциповим прокурорським працівником, подальші події показали, що це був просто піар-хід Кузьміна.

Чи був він узгоджений з Медведьком, чи з президентом, але те, що Кузьмін заявив, що буде продовжене об'єктивне розслідування справи, не відповідає дійсності.

Без моєї участі, з 12 по 18 жовтня Пукач неодноразово вивозився до слідчого управління Генпрокуратури на Борисоглібську, де на нього тиснули...

- Там проводилися якісь слідчі дії?

- Це були слідчі дії. Його ознайомили з постановою про прийняття справи до провадження слідчим Грищенком, про створення слідчої групи, про скасування постанови про відмову в порушенні справ відносно Кучми і Литвина.

Як не крути, це слідчі дії, і Пукач ставив свій підпис. Коли я прийшов до нього 13 жовтня в місце його утримання, ми розмовляли, і Пукач каже: "Я поставив свій підпис, а ви поставте тією датою, коли будете знайомитися з документами".

Пукач також повідомив мені, що 12 жовтня з ним зустрічався особисто Кузьмін. Той переконував, що він "неодноразово розмовляв з дідом", як він каже - тобто з президентом Кучмой - і той йому клянеться-божиться, що він не причетний до справи Гонгадзе. Кузьмін також заявив, що "Володя тут вообще не при делах", маючи на увазі Литвина.

- Тоді виникає питання, навіщо Кузьмін скасував постанову про відмову в порушенні справи проти Кучми і Литвина?

- Я вам скажу, навіщо. 3 листопада витікає термін повноважень нинішнього генерального прокурора Олександра Медведька. І Кузьмін, маючи на меті посісти крісло генерального прокурора, перед громадськістю зайнявся окозамилюванням, щоб показати, який він принциповий борець зі злочинністю.

В подальшому сталося те, що сталося. Слідчий Грищенко від мене ховався. Уже в кінці дня 12 жовтня, після відправлення Пукача до місця утримання, Грищенко зі мною поспілкувався. Запевнив, що жодних порушень Кримінально-процесуального кодексу він не допустить, що більше без моєї участі допитувати Пукача не буде.

- Ви казали, що Пукача також привозили без вас в прокуратуру на Борисоглібську 18-19 жовтня. Його допитували?

- Ні. Окрім ознайомлення з процесуальними документами, слідчих дій не проводили. Але Грищенко з наглядаючим прокурором тиснули на нього з метою поміняти адвоката, казали: "У нас є боєць, захисник, який буде вас захищати...".

Пукач поставив природне запитання: "А що, Мусієнко не справляється? Це ж завдяки йому ви скасували постанову про відмову в порушенні справ відносно Кучми і Литвина". Вони нічого не відповіли. Сказали: "Так треба".

- Незрозуміло, який інтерес слідства в цьому?

- І Кузьмін, і Грищенко знають, що я би як захисник Пукача ніколи би не дозволив Генпрокуратурі виділити з цієї справи в окреме провадження кримінальну справу відносно Литвина і Кучми, щоб її поховати. Саме так вони планують зробити.

Водночас за статтею 26 Кримінально-процесуального кодексу виділення справи можливе лише в тих випадках, якщо це не зашкодить всебічному і об'єктивному розслідуванню всієї справи. В даному випадку цей принцип не додержується.

Я можу припускати, що тут Кузьмін зіграв на свідомості Литвина і Кучми, показав, "хто є хто", а потім запевнив, що незважаючи на ці події, він зробить так, щоб вони вийшли сухими з води.

Тепер вже колишній адвокат Пукача Олег Мусієнко 

ПОСМЕРТНУ ЗАПИСКУ КРАВЧЕНКА РОЗШИФРУВАЛИ ПОВТОРНО

- Ви вважаєте, роль Кучми і Литвина доведена в справі Гонгадзе?

- Вважаю, що так.

- На чому ґрунтуються ваші переконання?

- Це покази Пукача, підтверджені на очних ставках з Литвином і Кучмою, це - посмертна записка Кравченка, яку повторно розшифрували, і де зазначено, що він "став жертвою інтриг президента Кучми".

- Хіба можливе якесь двояке читання тексту передсмертної записки Кравченка?

- Раніше розшифровували, що він мав на увазі "президента України і його оточення", а тепер - "президента Кучму і його оточення".

- Автентичність почерку Кравченка підтверджена?

- Так, підтверджена. І першою, і другою експертизою, яка була проведена в червні-липні цього року.

- На чому ще ґрунтується ваша переконаність щодо Кучми і Литвина?

- В період з 2000 по 2003 рік жодних слідчих дій по справі Гонгадзе в МВС не проводилося. Це загальновідомий факт, який можна підтвердити допитами Кучми, Потебенька і так далі. Хоча всі спецслужби тоді знали - і це сьогодні підтверджує Пукач - що злочин скоїли співробітники МВС.

З цього приводу я пропонував слідству допитати колишнього генпрокурора Потебенька, а також Піскуна, який першим арештував Пукача, а потім через декілька тижнів був звільнений з посади президентом Кучмою.

В програмі Савіка Шустера "Свобода слова" Леонід Черновецький, вказуючи на Піскуна, заявив: "Я пишаюся цією людиною, яка пішла проти системи і розкрила убивство Гонгадзе". На це Піскун встав і, звертаючись до ведучого, заявив: "Савік, проведіть зі мною аналогічну передачу, я вам розповім, хто і як тиснув". Безумовно, зараз Піскун в Партії регіонів та буде відмовлятися від сказаного, але ж є документальні дані!

- Вам відомо, який отримано висновок експертизи записів Мельниченка?

- Експерт каже, що голоси на записах належать Кучмі та Литвину, але він не може дати категоричної відповіді, чи підлягали монтажу ці плівки.

- Чому?

- Тому що не існує таких методик. Тому що там різні носії, на яких були записи, сам Мельниченко надавав то оригінали, то копії, і так далі.

КРАВЧЕНКО ДЛЯ ПУКАЧА БУВ БОГОМ

- Хто після вашого уходу став адвокатом у Пукача?

- Я не знаю, мені цього слідчий не повідомив.

- Як взагалі ви стали адвокатом Пукача?

- Я був призначений генеральним прокурором України Медведьком та погоджений із заступником генпрокурора Голомшею. Пропрацював з грудня 2009 по 19 жовтня 2010.

- Тобто ви наданий державою адвокат? Ваші послуги Пукачу оплачувалися бюджетом?

- Я жодної копійки не отримав і не отримаю, мабуть.

- Вам зрозумілий психотип Пукача? Що він за людина?

- Це служака. Законослухняний. Звик підкорятися начальникам, командирам.

Пукач виріс у Хмельницькій області, в забитому селі, ріс з бабцею, бо серед батьків були нелади. З самого дитинства все життя тяжко працював. Навіть коли він останні роки переховувався від слідства по справі Гонгадзе, то жив не на якісь награбовані мільйони, а сам пас, доїв корів, здавав молоко, заробляв собі на прожиток.

Якось, розмовляючи зі мною, він розповідав: "Коли я в дитинстві, у радянські часи дивився парад на Червоній площі, то члени політбюро були для мене як боги!".

Таким же богом для нього був і Кравченко. Пукач розповідав, що коли Кравченко наказав скоїти убивство Гонгадзе, він намагався переконати його це не робити. Більше того, він пішов до покійного Фере (керівник апарату МВС), який мав певний вплив на Кравченка, і поскаржився йому: "Гонгадзе звернувся з листом до генерального прокурора, весь світ гуде про це зовнішнє спостереження..."

Коли ж Фере в свою чергу намагався переконати Кравченка, міністр знову викликав Пукача і з погрозою фізичної розправи почав на нього наїжджати: "Я тобі сказав конфіденційно, одному! А ти розголосив ці таємні дані! Я тебе..."

За словами Пукача, Кравченко завів його в душову кабіну (очевидно, в кабінеті міністра), справа ледь не дійшла до фізичного впливу. І Кравченко сказав: "Якщо ти не вивезеш Гонгадзе, я вивезу тебе з ним, закопаю, і ніхто про це не дізнається!".

У цей час в кабінеті Кравченка роздався телефонний дзвінок. Дзвонив Кучма. Кравченко витягнувся в струнку і сказав: "Так точно, пане президенте! Ми все виконаємо, Леонід Данилович!" Закінчивши цю розмову, Кравченко звернувся до Пукача зі словами: "Ти бачиш, звідки дзвонять?!"

- Мова ішла саме про Гонгадзе?

- Так.

- Кравченко давав команду Пукачу "розібратися" з Гонгадзе чи саме "вбити"?

- Вбити, закопати, спалити. Це покази Пукача.

- Яка була команда по Подольському?

- Розібратися, залякати. Була команда: "роздягти, облити бензином..." Як вони казали - грубо, але з пісні слів не викинеш: "Налякати так, щоб він всрався".

Пукач доповів Кравченку, що так і було, але насправді він каже, що пожалів Подольського, його не обливали бензином, жорстоко не били, але переконавшись, що він заляканий, випустили у лісі, а самі поїхали.

- За вашою інформацією, було тільки два епізоди злочинів, скоєних Пукачем - убивство Гонгадзе і викрадення Подольського? Чи були ще інші розправи?

- Мова іде про два епізоди, хоча я припускаю, що були й інші. Бо була така специфіка цієї служби в часи президента Кучми... Але я не думаю, що могло бути багато епізодів, адже Пукач невільно, під тиском Фере і Кравченка перейшов на службу в Міністерство.

Він туди не хотів іти. Він був начальником розвідки УМВС в місті Києві, і хотів там і залишатися. У нього були добрі стосунки з усіма. Як характеризують на очних ставках його сослуживці, це перший порядний генерал, який намагався навести порядок в системі розвідки МВС...

- Чекайте, але ж як може порядна людина своїми власними руками вбити журналіста?

- Він стверджує, що заходився в якомусь незрозумілому йому стані, який межує зі станом афекту, і не знав, що робити.

Пукач за своїм характером не міг піти проти начальника, не виконати його наказ. Але він не хотів убивати, як стверджує сам Пукач. Я не можу це категорично заявляти, але дані судово-медичної експертизи свідчать, що покази Пукач десь мають сенс в тому, що нібито він хотів привести Гонгадзе в непритомний стан і так і залишити.

- Якщо Пукач не хотів убивати, навіщо він тоді заїжджав за бензином і лопатою уже після того, як викрав Гонгадзе і тримав його у автомобілі?

- За бензином він не заїжджав. Як він пояснює, бензин в машині розвідки знаходився завжди, бо до цього зобов'язувала специфіка служби, адже коли ведеш спостереження, на заправку не заїдеш, треба доливати з якоїсь ємкості. А лопату він взяв, як він каже, десь на полі, щоб полякати, викопати яму, як вони це робили з Подольським...

Звичайно, тут є над чим думати, але в чому я можу бути впевнений, що у Пукача не було попередньої змови зі своїм подільником. І про це свідчать їхні покази на судовому процесі, який відбувся декілька років тому.

Зокрема, Попович, водій Пукача, каже: "Коли я побачив, що копають яму і туди помістили Гонгадзе, я хотів втекти! Але боявся, що Пукач завалить і мене". Тобто не було такого, що перед цим вони домовлялися: "Давайте, будемо вбивати Гонгадзе". Вони думали, що вивозять Гонгадзе, щоб просто полякати.

- Була інформація, що в місці першого поховання Гонгадзе знайшли рештки інших людей...

- Експертиза показала, що ці поховання відносяться до часів Першої та Другої світової війни.

МІЖ МВС І СБУ БУЛО СУПЕРНИЦТВО, ХТО ВИКОНАЄ ЗЛОЧИННЕ ЗАМОВЛЕННЯ КУЧМИ

- Хто давав команду перепоховати тіло Гонгадзе?

- Давав Кравченко. При чому після візиту до нього Литвина. Це відбувалося наступним чином. Після того, як восени 2000 року пішов розголос навколо зникнення журналіста Гонгадзе, в кабінеті міністра внутрішніх справ вечеряли Кравченко, Фере і Джига, вживали спиртні напої. І викликали туди Пукача. Було це близько 23:00.

Коли Пукач туди прибув, обговорювалося питання, куди заслати тих підлеглих Пукача, які приймали участь у операції вбивства Гонгадзе - Протасова, Костенка і Поповича. Міністр Кравченко наполягав, щоб Фере їх відправив або в Ліван, де були наші миротворці, або в туристичну поїздку в Туніс. Фере казав, що у нього немає таких грошей, на що Кравченко вимагав: "Знайдеш!".

І в цей момент референт по телефону повідомив Кравченка, що в МВС прибув глава адміністрації президента Литвин.

Коли зайшов Литвин, Кравченко став представляти йому присутніх генералів. На що Литвин сказав: "Я знаю-знаю, нам треба залишитися наодинці". Кравченко був змушений відправити з кабінету Джигу і Фере, але залишив Пукача. І звертаючись до Литвина, Кравченко сказав: "Володимир Михайлович, це той генерал, начальник розвідки, який розібрався з Гонгадзе". А Литвин далі каже: "Я знаю, але нам треба розібратися наодинці!"

Це була вже пізня ніч, близько 24:00. Пукач їх залишив, а на ранок Кравченко його викликав і сказав: "Ми вирішили - не я, а ми! - ми вирішили, що ти поїдеш один, перепоховаєш тіло, і, відчленивши голову, закопаєш її окремо".

- Навіщо було розбити розчленування?

- Щоб було неможливо впізнати у разі знаходження тіла. І Пукач стверджує, що він вважає, що цю пораду дав саме глава адміністрації президента.

- Навіщо тоді Пукач так ненадійно перепоховав Гонгадзе, адже його невдовзі знайшли? Та ще й прикраси залишив у могилі?

- Тут цікаві пояснення Пукача. Він каже: "Коли я зрозумів, що вони від мене не відстануть, що можуть зробити з мене кілера, я кинув тіло Гонгадзе так, щоб його знайшли. Тому що я зрозумів - якщо я перепоховаю так, що Гонгадзе не знайдуть, то вони мене примусять виконувати ще десятки таких заказів. Бо я зрозумів і систему правління Кучми, і залежного від нього Кравченка".

Кравченко не міг не виконати наказ Кучми тільки тому, що йому снилося, що він буде наступником Кучми. Більше того, Пукач стверджує, що між МВС і СБУ було суперництво, хто виконає злочинне замовлення Кучми.

Якщо розібратися, то за ці 10 років навіть слідчий Харченко не вникав у такі подробиці. Хоча сам Пукач мені казав - це не мої слова, а його: "Олег Григорович, коли президентом був Ющенко, Харченко мене ледь не цілував, витягуючи відомості про причетність до цього злочину високопосадовців. А як змінилася влада, він включив реверс і почав розслідувати справу в зворотному напрямку, заявляючи, що доказів недостатньо і так далі...".

Ось чому в нас на останній стадії слідства виникли непорозуміння зі слідчим Харченком.

Ще хочу додати, що я не очікував, що сьогодні Генпрокуратура піде на такі цинічні порушення кримінально-процесуального закону в частині позбавлення Пукача права обирати собі захисника. Він мені 13 жовтня особисто казав: "Я буду іти до кінця з вами. Але ви розумієте, що від мене не все залежать...".

Він жахався від того, до якої слідчої групи потрапив. Це його слова: "Олег Григорович, вони мати рідну засудять і візьмуть під варту".

ЗВИНУВАЧУЮЧИ ПУКАЧА, МИ ЗВИНУВАЧУЄМО СИСТЕМУ, В ЯКІЙ ЖИЛИ 10 РОКІВ

- Якою була роль в цій історії нинішнього Вінницького губернатора, а тоді першого заступника Кравченка Миколи Джиги?

- Він створював алібі. За дорученням Кравченка, під його примусом Джига неодноразово проводив прес-конференції, де розповідав, що Гонгадзе бачили живим...

- Але Джига знав, що він мертвий?

- Безумовно, бо він був на зустрічі, де з Кравченком і Фере обговорювалася можливість направлення людей, які брали участь у вбивстві Гонгадзе, за кордон у відрядження або в турпоїздку. Я скажу більше - все МВС з самого початку убивства Гонгадзе знало про це. Крім того, після звільнення Пукача з СІЗО в 2003 році Джига зустрів його десь в кафе, організував йому баню, підбадьорював Пукача...

- Тобто дії Джиги можуть підпадати під статтю недонесення про злочин?

- Так, недонесення. Заздалегідь не обіцяне неповідомлення про скоєний тяжкий злочин.

- Як ви думаєте, на що може розраховувати Пукач в сьогоднішній ситуації? Він вже зізнався, що скоїв убивство Гонгадзе. Він же не може тепер від цього відмовитися?

- Думаю, Пукачу могли обіцяти багато, в тому числі перекваліфікацію його дій за статтею 94 Кримінального кодексу 1960 року - це убивство без обтяжуючих обставин. Там покарання до 15 років, але немає довічного ув'язнення. Однак після того, як Пукач змінить свою правову позицію, у Генеральної прокуратури і суду будуть розв'язані руки, і невідомо, чим це для Пукача закінчиться.

- Але ж Пукач тепер не може сказати, що цього злочину - убивства Гонгадзе - він не скоював?

- Його ж до цього і не примушують.

- Якщо Пукач піде в цю гру, як він тоді може пояснити свої дії відносно Гонгадзе?

- Заявить: "Виконав злочинний наказ під примусом, внаслідок залежного становища по службі". Але при цьому додасть: "Хто замовник - я не знаю. А від попередніх показів про Кучму і Литвина відмовляюся".

На превеликий жаль, у сьогоднішній прокуратурі можливо все.

- На вашу думку, на яке покарання заслуговує Пукач?

- Ця нещасна, глибоко нещасна людина могла би розраховувати на покарання, не більше, ніж його засуджені подільники.

- Це 13 років тюрми?

- Так. Бо основна провина за цей злочин лежить на системі. І звинувачуючи Пукача, ми звинувачуємо систему, в якій жили 10 років. І до якої, не дай Боже, ми повернемося знову.

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде