"Правовое поле" чудес в Стране Дураков

208 просмотров
Эмиль Купайгородский, для УП
Среда, 17 ноября 2010, 13:38

Як правило, у разі, якщо науковцем-дослідником порушуються чи ігноруються закони математики, фізики, хімії чи інших точних наук - як наслідок, унеможливлюється досягнення певного запланованого наукового результату.

Якщо інженер-будівельник при зведенні будівлі порушує будівельні закони та норми, то вона обвалиться. Якщо бізнесом порушуються закони економіки та фінансів, такий бізнес збанкрутує. Якщо лікарем порушуються існуючі закони лікування хворого, останній набуде хронічної хвороби, стане інвалідом або, у найгіршому випадку, помре.

Одначе...

Чудеса "правового поля" України

Якщо український адвокат в інтересах свого клієнта йде на порушення закону - він обов'язково виграє справу в суді.

Якщо в залі засідань ВР знаходиться 100 депутатів із потрібних 226 - закон України обов'язково буде прийнятий.

Якщо закон прийнятий - він тільки ускладнить життя громадянам замість його полегшення.

Якщо в більшості законів прописані якісь норми - то це завжди низька юридична техніка, незрозумілість навіть для фахівців, суперечливість та двозначність.

Якщо єдиний орган законодавчої влади в Україні - то це верх беззаконня.

Якщо СБУ - то це відродження політичної поліції проти своїх громадян у найгірших традиціях КДБ СРСР.

Якщо МВС - то це бєспрєдєл.

Якщо кількість судових дозволів на прослуховування українських громадян - то ми одні з найперших у світі.

Якщо судові обвинувальні вироки - то їх найбільше у світі.

Якщо судові виправдувальні вироки - то їх найменше у світі.

Якщо по Конституції поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову - то вся влада в президента України.

Якщо Конституційний Суд - то це можливість третього строку для президента, коаліція "тушок", позбавлення ВСУ права на перегляд незаконних судових рішень, зміна Конституції, неконституційно, ненауково, за межами здорового глузду та правової "порядності".

Якщо прокуратура - то це цинічні відписки на адресу "маленьких" українців "згідно чинного законодавства", порушення/закриття кримінальних справ на політичне замовлення.

Якщо людина на свою біду зіткнеться з міліцією - вона буде дуже щаслива, що залишиться живою.

Якщо досить професійно підготовлений Цивільний кодекс, себто конституція приватного права - то його прийняття треба зіпсувати одночасним ухваленням Господарського.

Якщо новий Кабмін - то це новий податковий кодекс.

Якщо новий податковий кодекс - то бізнесу гаплик.

Якщо нова адміністрація президента - то це судова реформа.

Якщо судова реформа - то гаплик Верховному суду та всім суддям.

Якщо Вища рада юстиції - то гаплик незговірливим із цією радою суддям.

Якщо новий митний кодекс - то нічого кращого не буде.

Якщо новий виборчий кодекс - то вільні вибори під питанням.

Якщо вже прийняті закони про боротьбу з корупцією - то введення їх у дію постійно відкладається.

Якщо чергові закони про вибори - то обов'язково вкрай недосконалі, і так усі 19 років незалежності!

Якщо проведення виборів - то завжди фальсифікація, адмінресурс та численні порушення, і так майже всі 19 років незалежності!

Якщо на руках є судове рішення, що набрало законної сили, - то воно в більшості випадків не буде виконане.

Як бачте, різниця між наведеними вище прикладами полягає в тому, що там, де мова йде про точні та природничі науки, найближчий очікуваний результат завжди буде логічним, очевидним за наслідками та прогнозованим у часі.

Коли ж ідеться про українську, вибачте на слові, юриспруденцію та все те, чого вона торкається, - висліди завжди є алогічними, абсурдними, задзеркальними, що в багато разів перевершують фантазії Керрола, Колоді, Толстого, Свіфта про країни, до яких потрапляли їхні герої.

Тому що міліція, як державний орган, створена суспільством для захисту кожного окремого громадянина й суспільства в цілому від злочинців, а не для знущання над громадянами. А якщо вона їх убиває та робить каліками - її треба повністю "перезавантажити".

Бо якщо в залі ВР менше ніж 226 депутатів, то закони не можуть прийматися. А якщо це відбувається постійно й безсоромно - такий державний орган треба розганяти, бо він не виконує покладені на нього суспільством обов'язки та грубо порушує Основний закон.

Бо якщо судове рішення набрало законної сили, воно має бути негайно виконане без будь-яких застережень. А якщо воно не виконується - то навіщо суспільству такі суди, і така держава?..

"Чому ми такі бідні?.."

Українське суспільство не спромоглося протягом 19 років побудови незалежної держави створити належний національний правопорядок, правове середовище, нормальні, ефективні та сприятливі правові умови для економічного, політичного та соціального життя людини.

Нашому суспільству, на превеликий жаль, не вдалося створити так званий механізм "захисту від дурнів" під час прийняття нормативно-правових актів. Від банальних крадіїв, корупціонерів жодне суспільство, а тим більше Україна, на цьому етапі ніколи не звільниться. Мова може йти лише про обсяги подібних явищ.

Але ж від дурнів, що приймають закони...

Наша держава, на жаль, набирає все більше ознак так званої неспроможної держави, яка на англійській мові зветься "failed state". А нашою українською мовою, як здається, - "Країна Дурнів" або "Неляканих Ідіотів". Та це й не дивно. І це може побачити кожний, хто хоче побачити.

Наша держава критично потребує прямих іноземних та внутрішніх інвестицій для розвитку власного виробництва та відродження власної економіки, збільшення надходжень та наповнення державного бюджету. Наша держава за 19 років не спромоглася побудувати жодного серйозного заводу чи іншого промислового об'єкту. Наші чиновники з кожним роком тільки й робили, що вдосконалювали технології розпилу державного бюджету...

Так ось.

Чи може така держава свідомо залякувати вітчизняний бізнес та іноземних інвесторів новим податковим виродком ще на етапі тільки його розробки?!

Та на цьому тлі обіцяти суспільству прийняти ще два Кодекси - митний та виборчий?

Проводити судову реформу, кінцевим підсумком якої є послаблення судового захисту права приватної власності та свободи особистості?

Установити податок на імпортовані високотехнологічні засоби виробництва?

Додатково створити спеціальні озброєні податкові спецзагони (привіт із минулого від "продотрядов")?

Постійно змінювати, до того ж, у бік погіршення, інвестиційне законодавство?

Перетворити найголовніший закон у країні - власну Конституцію - на юридичну проститутку, що обслуговує кожного новообраного президента?

Зробити посміховисько з Конституційного суду?

Знищити Верховний суд?

Постійно приймати закони, що вносять хаос у недорозвинуте національне правове середовище?

Відповідь на всі ці запитання очевидна: так, може. Але за умови, якщо ця держава, на превеликий жаль, - Україна.

"Тренируйся лучше ... на кошках"

Наведені, уже риторичні для багатьох, запитання мають одну спільну річ - вони відбуваються у так званому "правовому полі".

Під цей вираз, у купі із заклинанням "згідно чинного законодавства України" йшло розкрадання державного майна, бюджетних коштів, землі, підприємств, заводів-пароходів типу Чорноморського пароплавства.

Під цю чарівну заколисуючу примову ведеться й сьогоденний розпил.

Тому ці магічні словосполучення так люблять використовувати люди, далекі від юриспруденції, але дуже близькі до влади. Тим самим ненавмисно, мабуть, по Фрейду, висловлюючи приховані бажання та погляди на Право як на таке собі зрозуміле їм плоске поняття, без будь-якого іншого, глибинного, виміру та змісту.

Існує ж футбольне поле, майданчик для гри у футбол! Чому ж не бути правовому? Пограємо!

Як відомо, за часів правління в країні партії радянських комуністів особливої поваги до писаного права з боку тодішнього суспільства не було. Бо закон в більшості випадків був декорацією. Думка компартії "єсть мнєніє" та її директиви - ось що було єдиним фактичним джерелом радянського права, і хай мені пробачать науковці за такий категоричний та ненауковий висновок.

Здається, що саме в цей історичний період народною мудрістю було створено низку, так би мовити, формул чи алгоритмів щодо практичного "правозастосування":

"Дурість законів компенсується їх невиконанням";

акон, що дишло - куди повернеш, туди й вийшло";

"Була б стаття, а людина знайдеться" тощо.

І все одне, як здається, у ті часи не було такого широкого нехтування законами. Розуміли радянські комуністи важливість процедурних питань та формальної сторони справи.

Тому, якщо уявити, що принаймні 90% законів незалежної України приймаються ВР із грубим порушенням та в неконституційний спосіб, зокрема, не через особисте голосування депутата - то де ви будете шукати повагу суспільства до таких актів, не кажучи вже про їхнє виконання?

Команда юристів попереднього президента, виконуючи його замовлення, зосередилася на боротьбі проти прем'єра та інших ворогів президентської влади саме в межах існуючих законів. Для того були як об'єктивні так і суб'єктивні причини.

Юристи ж, що обслуговують діючого президента та партію влади, під прапором реформ розпочали повне руйнування "вогнем і мечем" існуючого недосконалого, пубертатного українського правового середовища. Вони роблять спроби побудувати на його руїнах ту правову модель держави й суспільства, яка, насправді, буде не в змозі задовольнити інтереси більшої частини українського суспільства.

Якби ці юристи тренувалися "на кошках", це було би ще півбіди. Проте вони тренуються на всьому суспільстві. А такі експерименти, як свідчить історія, є дуже ризикованими для молодої країни та можуть рано чи пізно викликати досить потужний соціальний вибух.

До того часу, доки основні політичні гравці в Україні, незважаючи на їхні кольори, будуть плутати український футбол із Правом, а Право - з футбольним полем, Україна замість Права буде весь час мати "правове поле чудес у країні дурнів". А добре майбутнє такої держави та її громадян буде примарним.

І головне: реальні наслідки порушення юридичних законів, на відміну від сьогоденних наслідків, алогічних і абсурдних, які ми спостерігаємо зараз, все одне настануть - вони просто є більш відкладеними в часі.

А тому можуть стати ще більш катастрофічними як для існування самої держави під назвою Україна, так і для всіх нас, хто ще залишиться проживати на її території.

Для всіх.

Еміль Купайгородський, адвокат, спеціально для УП



powered by lun.ua
"Пропуска нет, маска есть. Не могу дальнейшее идти". Как работает киевский трамвай на карантине и кто на нем ездит
Коронавирус VS бизнес: половина предприятий продержится на карантине не более месяца
Как выявляют и лечат коронавирус. Рассказ украинского врача из Великобритании
Что будет с Украиной после коронавируса. Прогнозы советника Зеленского из Университета Сингулярности
Все публикации