В Украине нет коррупции

Понедельник, 17 января 2011, 14:02

Виглядає на те, що з 1 січня 2011 року в Україні більше не існує корупції. Досягти такого стану, виявляється, було просто: наразі немає з чим боротися, оскільки 1 січня 2011 року втратив чинність закон "Про боротьбу з корупцією" від 5 жовтня 1995 року.

Тепер не існує акта, яким би корупція та корупційні діяння визначались як негативні соціально-правові явища, в якому б закріплювався правовий статус суб’єктів протидії корупції, механізми її попередження та притягнення винних до відповідальності за корупційні діяння, тощо.

Закон про боротьбу з корупцією втратив чинність, незважаючи на те, що Україна ратифікувала Конвенцію ООН проти корупції, Кримінальну і Цивільну конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією, взяла на себе низку зобов’язань перед Групою країн Ради Європи проти корупції (GRECO).

З правової точки зору, якщо певне діяння не визначено в законі як протиправне, якщо за нього не встановлена юридична відповідальність, то виключені усі підстави для притягнення когось до відповідальності за це діяння.

Придумали це ще давньоримські юристи, коли зафіксували таку правову формулу, як nullum crimen nulla poena sine lege(немає злочину і покарання, якщо вони не передбачені законом).

Зважаючи на ту активність, з якою нинішня влада бореться зі злочинцями, які ніби зловживали службовим становищем за минулої влади, створення ситуації, коли немає підстав притягати до відповідальності корупціонерів, виглядає щонайменш дивно.

А з огляду на те, що за два тижні нового року, коли закон про боротьбу з корупцією уже не був чинний, а його застосовували і продовжують застосовувати уповноважені на те підрозділи МВС та СБУ, прокуратура, а також судді при розгляді відповідних справ, здається, що багато хто і не помітив того, що сталось.

Не помітив, бо математика цієї події була надзвичайно проста.

Закон "Про боротьбу з корупцією" був ухвалений 5 жовтня 1995 року. Діяв він собі безперешкодно, поки Україна не ратифікувала європейські конвенції, вимогам яких цей закон уже явно не відповідав.

Зважаючи на це 11 червня 2009 року Верховна Рада ухвалила так званий пакет законів щодо запобігання і протидії корупції, основним серед яких був закон "Про засади запобігання і протидії корупції". Ці закони мали вступити в дію з 1 січня 2010 року.

Але ці акти так і не вступили в дію ані протягом 2009, ані протягом 2010 років. А остаточне рішення про те, що введення їх в дію має відбутися 1 січня 2011 року, було тихо скасоване законом від 21 грудня 2010 року.

У прикінцевих положеннях закону "Про засади запобігання і протидії корупції" 2009 року записано: "Визнати такими, що втрачають чинність з 1 січня 2011 року закон України "Про боротьбу з корупцією", Постанову Верховної Ради України від 5 жовтня 1995 року "Про порядок введення в дію закону України "Про боротьбу з корупцією".

Звичайно, ці прикінцеві положення закону 2009 року мають силу тільки тоді, якщо закон стане дійсним.

Втім, 21 грудня 2010 року парламент ухвалив маленький закончик, який однозначно фіксує дві речі:

1) визнати такими, що втратили чинність, закони "Про засади запобігання та протидії корупції", "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення";

2) цей закон набирає чинності з дня його опублікування.

Опублікований цей закон у "Голосі України" був тільки 5 січня 2011 року…

Швидкість законопроектної роботи нинішнього складу парламенту після ухвалення бюджету на 2011 рік, м’яко кажучи, не дивує.

Однак, навіть враховуючи те, що вже згадуваний законопроект № 7495 містив буквально кілька рядків, він, згідно з регламентом парламенту, мав бути спрямований у відповідний профільний комітет, а також в комітет з питань регламенту для підготовки експертного висновку, перевірки відповідності його оформлення чинним вимогам тощо.

Оскільки закон від 21 грудня 2010 року був опублікований лише 5 січня 2011 року, то з 1 по 5 січня ще діяв "старий" закон "Про засади запобігання і протидії корупції" від 11 червня 2009 року. Його дія, відповідно, дала підстави для втрати чинності закону "Про боротьбу з корупцією" 1995 року.

Людській логіці, очевидно, важко зрозуміти таке правове свавілля. Втім, автоматизовані системи парламенту теж стверджують, що закон "Про боротьбу з корупцією" 1995 року втратив чинність.

Масштаби зазначеної проблеми усвідомлять, перш за все, практики. Уже зараз можна припустити, що найбільше з цього скористаються адвокати і ті, хто перебуває "під ковпаком" правоохоронців за корупцію і корупційні діяння.

До речі, згідно з даними судової статистики, у 2009 році на розгляд українських судів надійшло 6,1 тисяч справ про порушення вимог закону "Про боротьбу з корупцією" (за перше півріччя 2010 року таких справ надійшло уже більше 4 тисяч).

Із винесенням постанов у 2009 році суди розглянули 5,5 тисяч справ про корупційні правопорушення і наклали штраф на 4,1 тисяч осіб, у тому числі, за порушення спеціальних обмежень, встановлених для осіб, уповноважених на виконання функцій держави, – майже на 3 тисячі осіб; за невжиття заходів щодо припинення корупційних діянь підлеглими та неповідомлення про вчинення цих діянь притягнуто до відповідальності 11 керівників.

У 2009 році найбільшу питому вагу серед осіб, щодо яких винесено постанови про накладення штрафу, мали посадові особи з органів місцевого самоврядування – 45%; державні службовці становили 37,5%; посадові особи Збройних Сил України та інших військових формувань – 9,1%; працівники системи МВС України – 4,9 %.

За вказаний період закрито справи про корупційні правопорушення стосовно 1,4 тисяч осіб, або майже кожна четверта справа. У тому числі стосовно 35 осіб справи закрито з передачею матеріалів прокурору, органу досудового слідства чи дізнання для вирішення питання про порушення кримінальної справи.

Звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого корупційного правопорушення 146 осіб.

Олена Перепадя, для УП



powered by lun.ua
Главное на Украинской правде