Есть ли жизнь после Ложкина, или Как выглядит АП времен Райнина

Якщо сила церкви тримається на постулаті "не сотвори кумира", то у політиці діє догма "не сотвори конкурента".

Президент Петро Порошенко, свято переконаний у своїй здатності "переграти всіх", уже не раз обпікався на нехтуванні цим правилом.

Саме так власними ж руками президентська команда у 2015-му наростила рейтинги Юлії Тимошенко, яку приховано використовувала як таран проти Арсенія Яценюка. Потім ця роль перейшла до екс-глави Одеської ОДА Міхеіла Саакашвілі, якому Порошенко обіцяв місце прем'єра, і з яким досі не знає, що робити.

Та що там, навіть "повністю свій" Володимир Гройсман, відчувши смак прем'єрської влади, все відкритіше починає грати у власну політичну гру. Зараз уже навіть в АП не можуть не бачити його загравань з "Народним фронтом" і впертої роботи на свій, а не президентський, рейтинг.

Цю здатність стати в позу Гройсман продемонстрував ще до призначення, в ході погодження свого складу Кабміну. І Порошенко, схоже, не лишив цього без уваги.

Тож коли глава його Адміністрації Борис Ложкін подав у відставку, президент вирішив замінити його людиною без надмірних політичних амбіцій. Порошенку треба був виконавець його волі, а не ще один ймовірний конкурент.

Так у серпні минулого року Адміністрацію президента очолив немедійний бюрократ Ігор Райнін. В його оточенні тоді просили дати півроку, щоб він показав, як треба керувати АП.

"За півроку Райнін побудує жорстку адміністративну модель під завдання виходу Порошенка на другий строк. Якщо хтось із теперішніх людей президента не буде в течії, то муситиме піти", – обіцяв тоді один із наближених до Райніна співрозмовників УП.

Напередодні першого півріччя роботи нового глави АП "Українська правда" вирішила з'ясувати, чи виконав він свої обіцянки, та як виглядає президентська канцелярія часів Ігоря Райніна.

Рятівний Райнін

Робота на Банковій не приносила великого задоволення бізнесмену і засновнику медіа-холдингу УМХ Борису Ложкіну.

За два роки на посаді він кілька разів намагався піти у відставку. Перший раз Ложкін ледь не грюкнув дверима восени 2015 року, коли СБУ затримала соратника олігарха Ігоря Коломойського Геннадія Корбана. Екс-глава АП скипав від гніву, що цю спецоперацію провели у нього за спиною.

Навесні 2016-го Ложкін міг піти з АП, щоб перейти на роботу в Кабмін. Тоді в уряді Гройсмана він мав посісти посаду першого економічного віце-прем'єра. Але коли Ложкін побачив ймовірний склад уряду, де йому не давалось взяти під себе весь економічний блок, то просто відмовився туди іти.

Для гарного відходу з АП Ложкін навіть видав книгу "Четверта республіка", в якій описав важкі будні двох завзятих реформаторів – себе і президента Порошенка.

Однак піти навесні 2015-го Ложкіну не вдалось. Для Порошенка він був надто важливим, бо такого ефективного комунікатора, у тому числі з олігархами, президент просто не мав ким замінити.

Але у серпні минулого року рішення Ложкіна піти у відставку стало остаточним, про що він тоді і повідомив у вузькому колі перших осіб держави.

Як розповідають тепер співрозмовники УП в президентській команді, не в останню чергу рішення Ложкіна було продиктоване небажанням "гратись в електронні декларації" і показувати реальні статки. А з нової декларації могла б стати відома, наприклад, реальна сума угоди з продажу УМХ Курченка і багато інших цікавих речей, які досі Ложкіну вдавалось приховувати.

Фактично всю другу половину серпня на Банковій шукали, кого ж призначити главою АП.

І кандидатур було багато, у тому числі дуже яскравих: від лідерів БПП Сергія Березенка та Ігоря Гриніва до голови СБУ Василя Грицака і заступника секретаря РНБО Олега Гладковського.

Хоча основна боротьба велась між двома заступниками Ложкіна: Віталієм Ковальчуком та Костянтином Єлісєєвим.

Але до загального здивування ні перший, ні другий посади Ложкіна не отримали. І, як зізнаються тепер співрозмовники в команді Порошенка, не останню роль у призначенні главою АП саме Райніна зіграв усе той же Ложкін.

На публіці він підтримував кандидатуру свого першого заступника Ковальчука, але насправді лобіював призначення свого протеже Райніна. Райнін, як Ложкін, з Харкова, саме Ложкін сприяв першому приходу Райніна в АП восени 2014 року, і він же стояв за переходом Ігоря Львовича на посаду харківського губернатора.

"Ви ж розумієте, хто чия креатура. З одного боку Ложкін трохи і боявся Ковальчука, а з іншого – не хотів втрачати вплив на АП і доступ до Порошенка. Тому на його місце прийшла людина, з якою він може легко спілкуватись і якій може "радити", – зізнається один з найближчих колег Ложкіна.

Але таке призначення не могло б відбутись, якби не було суголосне з думками самого президента. Як вважає ще один співрозмовник в його команді, Порошенко вирішив перестрахуватись.

Читайте также

• Новый глава АП Игорь Райнин: кто, с кем и какой он

Сам же Райнін каже, що політичні амбіції має, але вони "командні".

"У мене є політичні амбіції. Але це амбіції не особисті, а командні. Я бачу себе членом команди президента. Посада дозволяє мені займатись політичною діяльністю, і я досі очолюю харківський обласний осередок БПП. І за кількістю місцевих депутатів це фактично кожен 10-й місцевий депутат від БПП у країні", – розповів Райнін УП.

"Зараз президент вважає, що я потрібен йому на посаді глави АП, і я намагаюсь виправдати таку довіру", – додав він.

На запитання ж УП про хід закулісної боротьби, в результаті якої він очолив адміністрацію, Райнін спокійно відповідає, що це питання не до нього.

"Я інтриг не плету і не беру в них участі. Коли я прийшов на посаду, то однією з перших задач було не допустити провалу роботи. І ми з цим впорались. Як я жартую, у нас з Ложкіним відбулась мирна передача влади", – віджартувався глава АП.

Про цю "передачу влади", до речі, було умовлено ще до призначення Райніна, але вона і досі триває.

"Борис Євгенович, без жартів, ефективний комунікатор, який виконував дуже багато роботи. Не секрет, що ми досі з ним у тісній співпраці, часто радимось. Він зараз займається важливою справою – залученням інвестицій. Ми йому допомагаємо, чим треба", – розповів Райнін.

Тож, фактично позбувшись ненависної йому бюрократичної роботи, Ложкін і далі лишається впливовим членом команди Порошенка.

У той час як самому Райніну реальний вплив ще тільки доводиться завойовувати.

Глава АП vs Керівник АПарату

"У нас тут струнко ніхто не ходить, але дисципліна має бути. Я сам намагаюсь бути пунктуальним і виконувати поставлені переді мною завдання. Цього ж вимагаю і від команди. Нічого особливого, але всі мають робити свою роботу", – розповів УП сам Ігор Райнін, відповідаючи на питання, чи вдалось йому уже налагодити роботу в АП.

Це питання виникло не випадково. Одразу після призначення в оточенні Ложкіна запевняли, що новий глава АП будуватиме жорстку вертикаль.

І коли Райнін почав працювати, то кроки у цьому напрямку таки були зроблені.

Як розповідають УП люди із президентського оточення, новий глава АП спробував пояснити підлеглим, хто головний.

"Був момент, коли Райнін спробував замкнути всі контакти з президентом на себе. Ложкін заохочував пряме спілкування заступників з Порошенком, щоб кожен міг показати, хто на що здатний. І всі до такої роботи звикли. А тут прийшов Райнін і каже, пишіть доповідні, про що говорили і що зробили за тиждень", – розповідає один з підлеглих колись Ложкіна, а тепер Райніна.

"Він кар'єрний чиновник, він так мислить. Але тут така ідея, звичайно, мусила провалитись", – додає він.

В умовах, коли слід було швидко взяти під контроль такий складний механізм як АП, Райнін вдався до зрозумілих йому інструментів. Але відомство і команда, які йому дістались від Ложкіна, жили за іншими законами.

"Спершу Райнін досить ревниво реагував, якщо щось відбувалось без його відома. Особливо, коли зами ходили напряму до "першого". Але зараз, наче, його відпустило. Хоча у розмовах з підлеглими він досі жорсткий, там майже ніколи не відбувається діалогу – найчастіше у Райніна типовий монолог начальника", – зізнається один із його безпосередніх підлеглих.

Умовно кажучи, в АП "номенклатурна" модель Райніна зіткнулася із "бізнесовою" моделлю Ложкіна.

Як жартує один із впливових членів президентської команди, "при Ложкіні була Адміністрація, при Райніні стала канцелярія".

"При Борисі в АП політичний порядок денний планувався на три місяці наперед, а тепер там всі папірці носять", – пояснює він.

Загалом модель керування у Ложкіна була чимось схожа на модель Порошенка. Як бізнесмени вони орієнтуються на колективне обговорення і конкуренцію в команді.

"Ложкін міг зібрати групу під кожне окреме питання, обговорити і тоді уже приймати рішення. Схожий стиль і в Ковальчука, та і в Порошенка. Райнін таким не займається, він говорить окремо з кожним, хто відповідає за якісь питання", – розповідає один із членів команди президента, який працював і з попереднім, і з нинішнім главою АП.

"Райнін функціональний, він не витрачає час на зустрічі і розмови. У нього така позиція: що ми тут дискутуємо? Давайте бігом вирішимо питання", – пояснює він.

І часто це дає свій результат. Особливо в частині бюрократичної машини. Як зізнаються співрозмовники в АП, Ложкін хоч і був "великим комунікатором", але часом звичайні канцелярські питання вганяли його у ступор. При тому він часто виявлявся просто "беззахисним" перед "апаратниками":

"Ложкін міг взяти документ, покрутити його в руках і спитати "Я точно маю це підписувати? Може хай хтось із заступників?" Будь-який старий апаратчик міг обхитрити Ложкіна в цих бюрократичних штуках. А Райнін всю цю систему знає досконало. У нього варіанти, що ми тут прийняли, але воно "десь загубилось", не проходять. Від нього дуже важко "спєтлять".

Але якщо в чисто бюрократичних речах Райнін ще може дати фору Ложкіну, то у світі великої української політики, йому досить некомфортно.

По-перше, попередній глава АП мав з Порошенком фактично партнерські стосунки. Фактично всі ключові рішення приймались президентом у комунікації з Ложкіним.

Як розповідають на Банковій, якщо Ложкін ішов на четвертий поверх до президента, то його могло не бути в кабінеті цілий день. А Райнін, попри все, підлеглий Порошенка, який реалізує його рішення.

Не обходились без Ложкіна ні переговори з олігархами, ні міжнародні зустрічі, ні банальні збори голосів під президентські закони в Раді. Тепер же всі ключові перемовини Порошенко замкнув особисто на себе.

Майже одразу після націоналізації "Приватбанку" Ложкін більше як на місяць поїхав з країни. Формально він зараз займається залученням інвестицій, хоча в озвучені ним 200 мільярдів доларів вливань не вірять в самій команді Порошенка. За деякими даними, зараз екс-глава АП допомагає налагодити співпрацю з адміністрацією нового президента США Дональда Трампа – зокрема він займався пошуком вірогідних лобістів, які могли б організувати таку зустріч.

Крім того, Ложкін, як і Райнін, досі зберігає за собою місце у так званій "стратегічній дев’ятці", але сама ця група зараз зустрічається дуже рідко.

"Та зараз вона мало зустрічається, бо немає чого ділити. Коли Сєню треба було валити, то вони збирались ледь не через день. А тепер чого?", – напівжартома розповідають в оточенні Порошенка.

Сам Райнін зізнається, що останнім часом "доводиться спілкуватись з дуже широким колом людей".

"Якщо вас цікавлять олігархи, то часом веду перемовини і з ним. З лідерами парламентських фракцій теж співпрацюю. Я не знайомий тільки з Юлією Тимошенко, хоча у 2010-2014 роках був у керівництві обласної організації "Батьківщини". З рештою парламентських лідерів стосунки у нас робочі. Хоч частина із них, на мою думку, і має часом не зовсім проукраїнські погляди", – розповідає глава АП.

В його ж команді визнають, що у політичному плані новий очільник Адміністрації дуже програє попередньому.

"У Ложкіна був статус багатої людини. У розмові з іншими олігархами до нього ставились як до рівного. Крім того, Ложкін сформував собі імідж переговірника з різними фракціями і добре знав всіх учасників політичної гри. А Райнін – губернатор. Він знає, як все працює на місцях. Але в Києві ж зовсім інша гра", – пояснює один із співрозмовників в АП.

***

Вибороти собі право справді бути главою команди Порошенка, а не формально ним рахуватись, коштуватиме Райніну без перебільшення титанічної праці. При тому мова йде не тільки про "зовнішні" битви, а й про "внутрішній фронт" в АП.

Привчена до активної політичної гри команда заступників Ложкіна, яка перейшла у спадок Райніну, це виклик для будь-якого керівника. Бо якщо у самого глави АП амбіції "командні", то у серпентарії його найближчих підлеглих вистачає амбіцій і особистих.

Роман Романюк, Роман Кравець, УП