В чем проблемы с подозрением для Порошенко. Публикуем его текст от ГБР

Среда, 4 марта 2020, 15:25
фото: пресс-служба президента

Державне бюро розслідувань підготувало підозру в захопленні влади та зловживанні нею 5-му президенту Петру Порошенку.

"Українська правда" отримала у розпорядження проєкт підозри та проаналізувала його.

Розповідаємо, у чому полягають претензії ДБР і чому вони викликають сумніви в обґрунтованості.

Що ДБР інкримінує Порошенкові

Підозра складається з двох епізодів – призначення заступника голови Служби зовнішньої розвідки та двох членів Вищої ради правосуддя. 

За версією слідства, ці кадрові рішення були проведені з порушенням закону та задля захоплення влади:

"...у Порошенка П.О., з мотивів задоволення особистих інтересів, що полягають у прагненні встановлення такого виду державного режиму, при якому державна влада зосередиться в руках неконтрольованої народом групи осіб або в руках однієї особи, та усунення можливостей для вільного волевиявлення інтересів різних груп населення, виник прямий умисел на захоплення державної влади, шляхом призначення підконтрольних йому осіб у Службу зовнішньої розвідки України та Вищу раду правосуддя".

Перший епізод: Служба зовнішньої розвідки

Фабула. У кінці 2017 року в очільника Служби зовнішньої розвідки з'явився перший заступник. Його призначив президент за поданням голови розвідки.

Однак за 8 місяців цю ж посаду отримав ще один розвідник – Сергій Семочко. Указ про його призначення Петро Порошенко підписав 31 липня 2018 року.

Таким чином, розвідка отримала одразу двох перших заступників голови.

Суть підозри. За версією слідства, призначення Семочка було незаконним.

По-перше, голова розвідки не готував на нього подання, якого вимагає процедура. Порошенко нібито сам дав вказівку підготувати проєкт указу про призначення Семочка, а потім самостійно його і підписав.

По-друге, ДБР запевняє, що у штаті СЗР не було двох місць для першого заступника.

"Внаслідок підписання Порошенком П.О. зазначеного указу… спричинено тяжкі наслідки інтересам держави у вигляді незаконного проведення видатків на утримання понадштатної одиниці першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України Семочка С.О", – йдеться у підозрі.

Слідство підрахувало, що ці "незаконні видатки" становили 1 559 331 гривень, з яких 557,5 тисячі були виплачені, а 978,4 тисячі – передані на зберігання.

Цією сумою слідство аргументує другу статтю підозри – зловживання владою з метою отримання неправомірної вигоди.

Тобто, на думку ДБР, у призначенні розвідника був зацікавлений не лише президент, який хотів "захопити владу", а й сам Семочко, який таким чином отримав державну зарплату.

Довідково. Сергій Семочко працював у структурах Служби безпеки України з моменту її заснування, тривалий час і в Криму. Після його окупації переїхав до Києва, де очолив одне з управлінь СБУ.

У липні 2018 року колишній президент Петро Порошенко призначив його першим заступником Служби зовнішньої розвідки. Через кілька місяців журналісти опублікували про нього резонансне розслідування.  

У ньому зокрема йшлося, що родичі співробітника СБУ володіють елітними будинками під Києвом загальною вартістю близько 8 млн доларів та паспортами Росії.

Другий епізод: Вища рада правосуддя

Фабула. Навесні 2019 року спливали повноваження двох членів Вищої ради правосуддя (суддівського органу самоврядування), призначених за президентською квотою.

У березні Петро Порошенко оголосив конкурс на ці посади, а у травні – призначив нових членів ВРП.

Детально про цю історію УП писала у листопаді минулого року: Зустрінь весну без пороху. У чому підозрюють Порошенка.

Однак у документі, який тепер отримала у розпорядження УП, є нові подробиці справи. 

Суть підозри. Слідство вважає, що усвідомивши свій програш на президентських виборах, Порошенко вирішив "захопити владу" і зберегти вплив на рішення ВРП.

Порядок проведення конкурсу передбачав, що комісія має провести конкурс у три етапи й після цього подати президенту переможців.

До завершення відбору Порошенко не мав права призначати членів ВРП.

Однак на останньому етапі конкурс був заблокований. Окружний адмінсуд Києва тимчасово заборонив комісії визначати переможців та рекомендувати їх президенту.

Тоді Порошенко, "усвідомлюючи, що конкурс проводиться в три етапи… всупереч обов'язковому для виконання рішенню суду… переслідуючи мету призначення у будь-який спосіб членів Вищої ради правосуддя" вирішив змінити умови конкурсу.

Він підписав новий указ. Згідно з ним, якщо комісія з будь-яких причин не може визначити переможця, то президент обирає серед кандидатів, які дійшли до останнього етапу.

Ці зміни, на думку слідчих, не відповідали засадам верховенства права. Зокрема, вони відбулись під час уже розпочатої процедури конкурсу.

Завдяки цим змінами у першій половині травня Порошенко призначив у ВРП нових членів: юристів Андрія Василенка та Михайла Ісакова. 

"Внаслідок підписання Порошенком П.О. зазначених указів… спричинено тяжкі наслідки інтересам держави у вигляді грошових виплат у загальній сумі 551 155, 87 грн за період незаконного перебування Василенка А.В. та Ісакова М.Г. на посадах членів Вищої ради правосуддя", – стверджують у ДБР.

Як і в епізоді з Семочком, слідство вважає, що в призначенні членів ВРП були дві зацікавлені сторони: Порошенко та власне самі юристи, які отримали зарплату.

Питання і сумніви, які викликає підозра

Проєкт підозри викликає сумніви в об'єктивності, адже до тексту є як юридичні, так і суто логічні питання.

Розібратись із ними "Українській правді" допоміг Ярослав Зейкан, адвокат із 40-річним досвідом, партнер юридичної компанії Equity. Він на прохання УП проаналізував документ.

Повірити ДБР на слово: підконтрольність і вплив на владу

На самому початку підозри ДБР заявляє, що Порошенко призначив підконтрольних людей у розвідку та ВРП, щоб "захопити владу". Через Семочка, Василенка та Ісакова президент нібито мав впливати на "реалізацію повноважень" відомств.

Однак цю тезу слідство не аргументує. Правоохоронці не пояснюють, що саме свідчить про підконтрольність Семочка та двох юристів колишньому главі держави, як саме Порошенко впливав через них на органи влади.

Про відсутність цих аргументів сказав і Ярослав Зейкан:

"Практично всі посадові особи, в тій чи іншій мірі, підконтрольні президенту. Він є президентом, найвищою посадовою особою".

Судячи з реєстру судових рішень, раніше правоохоронці розслідували призначення Семочка як службову недбалість. Така кваліфікація фігурувала ще 21 лютого. А тепер ДБР вже вважає це "захопленням влади".

А чи було захоплення?

Судячи з проєкту підозри, ДБР вважає, що Порошенко захопив владу "наперед", тобто розраховуючи утримати її після програшу на виборах.

Але на момент "злочину" Порошенко і так обіймав посаду глави держави. То чи міг він, будучи при владі, захопити її?

В юриста Зейкана це викликає сумніви:

"Порошенко на той момент був президентом, законно обраним народом України. І за таких умов, звичайно, йому вже ніяку владу захоплювати не було потреби, адже він уже був президентом і діяв відповідно до повноважень".

Порушення у підслідності

Зейкан звертає увагу на ще один недолік:

"Стаття 364 (зловживання владою – УП) – це прерогатива НАБУ стосовно таких осіб, як президент Порошенко".

За законом, Держбюро розслідувань може займатись колишніми президентами, але лише в тому випадку, якщо справа не знаходиться в компетенції Національного антикорупційного бюро.

Під цю компетенцію якраз і підпадає стаття про зловживання владою, яку підготували Порошенку.

"Тому займатись повинно було не ДБР, а НАБУ, і це порушення правил підслідності", – підсумовує Зейкан.

Шкода без шкоди

Ще одна особливість статті 364 КК – матеріальна шкода, яка має бути результатом злочину.

У випадку з Порошенком ДБР вирішило, що ця шкода – у зарплатах, виплачених Семочку та двом членам ВРП.

Але адвокат Зейкан запевняє, на практиці це не може вважатись шкодою:

"Вони одержували заробітну плату за виконувану роботу, так що тут ніякої шкоди немає. Це є загальна практика, Бог знає, ще з радянських часів: коли людина все-таки займала ту посаду, виконувала ці функції, то це не може рахуватися шкодою".

Інші питання

У частині, де слідство обґрунтовує цю шкоду, є посилання на експертизу. Саме вона має визначити, скільки саме втратила держава через дії Порошенка.

Але те, як слідство згадує цю експертизу, викликає питання.

"Там є нібито посилання на експертизу – ні номера, ні дати, – пояснює Зейкан. Значить, посадова особа, виходить, переконана в тому, що експертиза буде така, яка потрібно. Це насторожує".

Крім того, в обох епізодах фігурує по одній "невстановленій у ході досудового розслідування особі". Нібито вони або вона, за вказівкою Порошенка, готували/а укази про призначення у розвідку та ВРП.

Тобто може йтись про інших фігурантів справи, для підозри щодо яких, ймовірно, ДБР ще не зібрало докази.

У підозрі Держбюро не уточнює, ким можуть бути ці невстановлені особи.

***

Частина суспільства, підтримуючи зміну влади, очікувала, в тому числі, покарання для старої. Безсумнівно, кожен, хто порушив закон, має відповідати за свої дії.

Але якщо він дійсно порушив закон. І якщо слідство може це довести. Переслідування лише заради переслідування не доводить верховенство права. Навіть у випадку з найвищим керівництвом держави.



powered by lun.ua
Главное на Украинской правде