Угроза КСУ, обновление ВРП и увольнение негодяев: что ждет судебную реформу Украины

Среда, 17 ноября 2021, 14:00

Нещодавно у Львові на пішохідному переході п’яний водій насмерть збив чоловіка. Винуватець смертельної ДТП рецидивіст Юрій Щербінін, якого кілька років тому судили за перевищення швидкості та п’яне керування автомобілем. Тоді він відбувся лише штрафом у 3400 гривень. 

Чи міг водій, що любить випити за кермом, понести серйозніше покарання? Однозначно так. Однак суддя Залізничного районного суду Львова Наталія Палюх вирішила, що занадто жорстоко позбавляти Щербініна права керувати автомобілем строком до двох років. Поблажливі рішення українських суддів стосовно п’яних водії забирають людські життя. І це лише один із тисячі подібних випадків. 

Судова реформа в Україні без перебільшень найбільш очікувана та бажана: судам довіряють менше 2% українців. Після кількох невдалих спроб реформувати судову систему, у липні цього року був проголосований ключовий закон, який не обмежиться косметичним ремонтом, а несе за собою докорінні зміни. 

Так, ці зміни стосуються верхівки судової системи – тих, які звикли працювати не за законом, а за домовленостями, тих, які очолюють всю несправедливість у країні – членів Вищої ради правосуддя. 

Хто перевірятиме членів Вищої ради правосуддя? 

Відтепер членом Вищої ради правосуддя може стати тільки той, хто пройде прозорий конкурс та перевірку на доброчесність Етичною радою. 

Етична рада – ключовий елемент судової реформи, адже ВРП – це наймогутніший орган в судовій системі, який вирішує кадрові питання аж до звільнення негідних суддів, тому саме від Етичної ради врешті залежить, чи вдасться нам цього разу таки очистити та оновити суди. 

Етична рада має два повноваження: 

  1. Оцінка на доброчесність усіх кандидатів, які претендують на місця у Вищій раді правосуддя (за винятком голови Верховного Суду, який входить до ВРП за посадою). За результатами оцінки Етична рада робить висновок та вирішує, чи рекомендувати кандидата до призначення. Продовжують участь у конкурсі лише ті кандидати, яких рекомендує Етична рада;
  2. Перевірка на доброчесність чинних членів Вищої ради правосуддя. Якщо Етична рада дійде висновку, що той чи інший член ВРП не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, вона ініціює його звільнення. Остаточне рішення в цьому питання – за тим органом, який призначив цього члена ВРП.

До складу Етичної ради увійшли троє осіб від Ради суддів України та  троє міжнародних експертів, делегованих міжнародними організаціями, які надають Україні допомогу у сфері судової реформи та протидії корупції. 

 

Репутаційна та кваліфікаційна різниця між делегованими особами від Ради суддів, яка зривала реформу, та міжнародниками – разюча. В той час, як у міжнародних експертів успішний досвід роботи з розслідуваннями складних злочинів, обрані Радою суддів члени Етичної ради засвітилися у низці скандидалів. 

Суддя Київського апеляційного суду Юрій Трясун пройшов "фейкове" кваліфікаційне оцінювання в листопаді 2016 року, яке не передбачало участі громадськості та звільнення недоброчесних суддів. 

Відповідно до декларації родинних зв’язків судді за 2016 рік, його рідний брат, Трясун Павло Ростиславович, щонайменше від 2012 року обіймав керівну посаду в "Беркуті" в Київській області. 2011 року Павло Трясун отримав 20 тисяч гривень заохочення "до Дня міліції", про що свідчить таємна бухгалтерія Януковича, знайдена в Межигір’ї. 

Примітно, що 2016 року Юрій Трясун в складі колегії суддів звільнив з тримання під вартою "беркутівця" Олександра Бєлова, обвинуваченого у вбивствах на Кріпосному провулку в Києві у лютому 2014 року. 

Суддя Східного апеляційного господарського суду у відставці Володимир Сіверін  під час співбесіди на членство в Етичній раді продемонстрував неспроможність логічно формулювати думки на належному для судді рівні. Також суддя неодноразово ухвалював свавільні рішення. Керівник апарату суду скаржилась, що як голова суду Сіверин нібито здійснював тиск на працівників суду та підбурював їх вчиняти дії за межами повноважень, зокрема, втручатись в автоматизовану систему розподілу справ. 

Роберт Корді – ​​суддя Верховного Суду штату США Массачусетс у відставці, що має досвід роботи у прокуратурі США на посаді керівника відділу розслідувань корупції у державному секторі. Також Корді відповідав за питання призначення суддів в офісі губернатора штату Массачусетс та був викладачем кримінального права у юридичній школі Гарвардського університету. 

Цей член Етичної ради має великий досвід міжнародної роботи в галузі верховенства права та боротьби з корупцією як експерт-консультант Світового банку та інших організацій в Україні, Узбекистані, Росії, Македонії та інших країнах.

Будучи прокурором, у 1980-х Корді добився засуджень для кількох посадовців з оточення мера Бостона. Ці люди отримували хабарі на користь мера, щоб отримати "підтримку міста" для своїх справ.

Суддя апеляційного суду з кримінальних та цивільних справ Англії та Уельсу Сер Ентоні Хупер спеціалізується на поверненні активів, отриманих в результаті корупційних злочинів. 

Однак українцям Сер Ентоні Хупер беззаперечно відомий своєю участю в доборі суддів Вищого антикорупційного суду. Тоді Громадська рада міжнародних експертів під його головуванням заветувала майже 40% учасників конкурсу через їх сумнівну доброчесність. Чого лише вартий його красномовний діалог з суддею Вікторією Жовноватюк, яка намагалася заговорити зуби серу Ентоні Хуперу, виправдовуючи свої порушення, однак врешті ганебно вибула з конкурсу. 

Крім цього, Сер Ентоні Хупер розслідував заяви про корупцію в спорті, пов’язані з Росією. Справа в тому, що президент Російської легкоатлетичної федерації разом із сином президента Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій займалися приховування результатів допінг-тестів російських атлетів. Вони вимагали, зокрема, від російської марафонської бігунки Лілії Шобухової, у пробах якої був знайдений допінг, гроші за право брати участь у змаганнях з легкої атлетики. В обмін на гроші ділки приховували справжні результати тестів. За наслідками розслідування вони були відсторонені "на все життя від будь-якої подальшої участі у легкоатлетичних видах спорту".

Лавлі Перлінг – колишня генеральна прокурорка Естонської республіки, яка довела до обвинувального вироку справу щодо масштабної корупції на майже 4 млн євро у порту Таллінна. 

Найважливішим здобутком нового закону є те, що саме у міжнародних експертів буде вирішальний голос у процесі відбору та оцінки членів Вищої ради правосуддя. Тому попри те, що до складу Етичної ради увійшли негідні судді, вони не зможуть ефективно впливати на рішення органу.

Місія очистити ВРП: ключові дати реформи 

За законом, Вища рада правосуддя складається із 21 члена. 10 призначає з’їзд суддів з числа суддів або суддів у відставці, 2 – з’їзд адвокатів, 2 – всеукраїнська конференція прокурорів, 2 – з’їзд представників юридичних університетів, 2 – президент, 2 – Верховна Рада. Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою. 

Наразі у ВРП 4 вакантні місця – двоє за квотою Верховної Ради, по одному – у юридичних вишів та прокурорів. Крім цього, у березні 2022 року спливає термін призначення у двох членів ВРП за квотою суддів – Володимира Говорухи та Лариси Швецової. 

Призначення заплановані на грудень цього року. Уже 10 грудня планується з’їзд представників юридичних вишів, а 22-23 грудня – з’їзд суддів. На сайті ВРП уже навіть можна ознайомитись із переліком кандидатів від науковців. Крім цього, у вересні уже стартував парламентський конкурс. 

Це означає, що Етична рада має розпочати свою роботу якнайшвидше, аби встигнути оцінити кандидатів від науковців та суддів, а також кандидатів за квотою Верховної Ради. Таким чином, вже найближчим часом до роботи у Вищій раді правосуддя прийдуть не просто нові обличчя, але справді гідні та професійні члени.

Чи не найважчим завданням, з яким мають справитись члени Етичної ради, є очищення Вищої ради правосуддя від тих членів, яким там не місце. 

Закон визначає, що протягом 6 місяців з моменту створення – тобто до 9 травня 2022 року – Етична рада має здійснити перевірку на доброчесність всіх членів органу, за винятком голови Верховного Суду (бо голова Верховного Суду входить до складу ВРП за посадою і в такий спосіб звільнити його неможливо). 

Якщо Етична рада робить висновок про недоброчесність члена ВРП, такий член автоматично відстороняється від роботи, а орган, що його призначив, має три місяці, аби звільнити його чи залишити на посаді. 

Автори закону з самого початку відмовились наділяти Етичну раду повноваженням звільняти членів Вищої ради правосуддя, боячись звинувачень в неконституційності моделі. Річ у тому, що Конституція мовчить про звільнення членів Вищої ради правосуддя, а тому будь-яка процедура, запропонована законом, вважатиметься конституційною. 

Однак, зважаючи на попереднє рішення Конституційного Суду, яким уже було визнано неконституційними повноваження іншого органу – Комісії з питань доброчесності та етики – голосувати за звільнення членів ВРП, автори закону вирішили не давати зайвих приводів скасувати реформу Конституційному Суду. 

Разом з тим, закон виписали в такий спосіб, який максимально ускладнює порятунок членів Вищої ради правосуддя. 

Приміром, Етична рада рекомендує з’їзду суддів звільнити Світлану Шелест. Це відома київська суддя, яка прославилась тим, що мати-пенсіонерка подарувала їй квартиру на 148 квадратних метрів у самісінькому центрі Києва – елітному житловому комплексі "Липська вежа" на вулиці Інститутській. Додатком до квартири йшов іще гараж. Лише задекларована вартість цієї елітної нерухомості – 2 370 163 гривень, реальна ж могла були в рази вища.

Варто згадати і те, як Світлана Шелест потрапила до Вищої ради правосуддя: її обрали на тому самому з’їзді суддів, результати якого вирішувались не таємним голосуванням, а на таємних нарадах голів суддівських кланів з Банковою. 

Після висновку Етичної ради судді матимуть лише три місяці, аби ухвалити остаточне рішення. При цьому, зібратись та провалити голосування за звільнення Шелест буде недостатньо – в такому разі вони мають зібрати більшість голосів, аби залишити її на посаді. 

Зважаючи на те, як важко давались з’їзду суддів останні призначення, зберегти посаду Світлані Шелест буде непросто. Не приймати жодного рішення теж не варіант, адже якщо судді не зможуть нічого вирішити протягом трьох місяців, Світлана Шелест втратить посаду автоматично. 

Саме ця частина закону викликає найбільше дискусій та публічних істерик суддів і, звісно ж, членів ВРП. Вони чудово розуміють, цього разу вийти сухими з води не вдасться. 

Тому судді і намагались заблокувати створення Етичої ради, шантажуючи президента і депутатів та вимагаючи переписати закон. Коли ж вони зрозуміли, що це не вдасться, вирішили застосувати свою наймогутнішу зброю – Конституційний Суд. 

Реформа під загрозою: що може піти не так 

Реформа, проголосована у липні 2021 року Верховною Радою, зазнала уже масу атак від своїх противників – судової мафії. 

Одразу після голосування кілька суддівських організацій звернулись із відкритим зверненням до президента із закликом ветувати закон. Пізніше руками Ради суддів голови касацій Верховного Суду та члени ВРП майже два місяці блокували призначення членів Етичної ради. Зрештою члени Ради суддів ​​ проголосували за негідних кандидатів до складу Етичної ради. 

Своєю чергою, 8 жовтня судді Верховного Суду більшістю голосів проголосували за те, аби направити до Конституційного Суду подання про неконституційність реформи Вищої ради правосуддя. 

Зокрема, судді Верховного Суду ставлять під сумнів повноваження Етичної ради здійснювати перевірку членів ВРП, положення про відсторонення та порядок звільнення членів ВРП, і найважливіше – вирішальний голос міжнародних експертів у процесі. 

Конституційний Суд відкрив провадження у цій справі в рекордні строки. Немає сумніву, судді без жодних докорів сумління скористаються подачею Верховного Суду, аби знести реформу, як робили це раніше із кримінальною відповідальністю за незаконне збагачення та брехню в деклараціях, чи першою спробою Зеленського реформувати суди. 

Не слід забувати, що більшість суддів Конституційного Суду сьогодні – це представники тієї самої залежної та корумпованої суддівської системи, яку ми намагаємось реформувати. Вони пов’язані з цією системою неформальними зв’язками, а деякі ще й завдячують їй своїми посадами.  

"Два суда принадлежат нам – это Конституционный Суд и Окружной административный", - говорить на записах НАБУ голова ОАСК Павло Вовк. Тож жодних ілюзій щодо справедливого рішення Конституційного Суду у цій справі бути не може.

Натомість в офісі Зеленського, схоже, і далі продовжують ігнорувати "слона у кімнаті". За понад рік, який минув від ухвалення Судом скандального рішення щодо декларування, команда Зеленського не запропонувала жодного рішення ані щодо якісного оновлення суду, ані щодо попередження ухвалення судом нових свавільних рішень. 

Цікаво, що доповідачем у справі про реформу Вищої ради правосуддя є новопризначений суддя Конституційного Суду Віктор Кичун. 

Він потрапив до Конституційного Суду у лютому 2021 року за квотою парламенту. Віктор Кичун був номінований президентською партією "Слуга народу", а під час голосування в Раді наближений до Зеленського нардеп Федір Веніславський, який, до слова, представляє президента в Конституційному Суді, не приховував своїх дружніх стосунків з новопризначеним. 

Тож випадково ця справа потрапила до Кичуна чи ні, точно можна стверджувати, що від нього великою мірою залежить, як швидко Конституційний Суд буде рухатись з нею далі. Що стосується Зеленського, то з огляду на "походження" Кичуна, відмежуватися від цієї справи йому навряд чи вдасться.

Верховний Суд – це ще один суд, який загрожує реформі. Саме судді Верховного Суду будуть розглядати скарги на рішення щодо призначення чи звільнення членів ВРП. 

Хоч це і не Окружний адміністративний суд Києва, Верховний Суд продемонстрував своє ставлення до змін поданням щодо неконституційності реформи. Важливо також і те, що лідери касаційних судів у складі Верховного Суду – це водночас і лідери неформальних суддівських груп, для яких створення Етичної ради означає втрату контролю за призначеннями до Вищої ради правосуддя. 

Ймовірно також, що номіновані Радою суддів члени спробують заблокувати роботу Етичної ради, ігноруючи її засідання та затягуючи розгляд важливих питань. У такому разі міжнародні експерти будуть вимушені скористатись вирішальним голосом, яким наділяє їх закон, адже інакше вони просто не зможуть виконати свої завдання.

Ускладнити життя Етичній раді можуть і секретаріат ВРП разом з Державною судовою адміністрацією. За законом, саме ДСА має забезпечити роботу Етичної ради організаційно, а секретаріат ВРП – надавати інформацію про кандидатів. 

Не варто виключати і того, що під натиском суддівської корпорації народні депутати таки спробують переписати закон. Зважаючи на те, як "прихильно" ставиться до суддівської верхівки голова парламентського комітету з правової політики Андрій Костін, цей ризик видається цілком реальним. Нагадаємо, рік тому Костін таємно переписав редакцію законопроєкту №3711-д щодо Вищої кваліфкомісії суддів, не приховуючи, що узгоджував текст із представниками Вищої ради правосуддя. 

***

Вперше за багато років українці отримали реальний шанс на справедливе правосуддя. Якщо Етичній раді вдасться впоратись із своїми завданнями, вже за рік склад Вищої ради правосуддя оновиться якщо не повністю, то принаймні більшість членів будуть обраними за новими процедурами. Оновлена Вища рада правосуддя почне звільняти негідників, і достатньо буде лише кілька подібних рішень, аби решта суддів зрозуміли, що їх чекає те саме, якщо вони будуть підтримувати чи толерувати злочинні практики. 

Суддівська корпорація чудово усвідомлює наслідки реформи, а тому всіма силами намагалась не допустити створення Етичної ради. Через блокування з боку Ради суддів процес затягнувся на два місяці. 

Надалі судді не зможуть саботувати роботу Етичної ради, хіба через своїх представників в її складі. Втім, в такому разі міжнародні експерти не мають зволікати з тим, аби скористатись переважним голосом, яким їх саме з цією метою наділив закон. 

Найсильніша зброя, яка є зараз у противників реформи, – це Конституційний Суд. З гіркого досвіду ми знаємо, що він не зважатиме на норми Конституції, і з легкістю скасує реформу. Тим паче, впевненості суддям Конституційного Суду додає і неспроможність президента та парламенту запровадити реформу суду. 

Поки ж залишається сподіватись, що Етична рада встигне зробити свою роботу до того, як Конституційний Суд визнає її неконституційною. Адже рішення Конституційного Суду не зможе автоматично скасувати призначення чи звільнення членів Вищої ради правосуддя, які відбудуться до того часу.

Галина Чижик, Христина Івасюк, Центр протидії корупції, для УП

powered by lun.ua
Главное на Украинской правде